Роздуми професора УжНУ про вибір американців

Науковець відповів на низку питань, які зараз цікавлять українців.

Останнім часом ми дуже багато чули про прихильність Трампа до політики Путіна. Яким насправді буде ставлення нового президента США до України, чи зміниться щось для нас?

Я б не перебільшував щодо прихильності Трампа до політики Путіна. Справа в тому, що існують певні перегони, певні правила, в тому числі й драматургічні, за якими треба їх проводити. Оскільки Гілларі Клінтон дуже різко висловлювалася проти Кремлівської політики, то Трампу нічого іншого й не залишалося, як висувати певну альтернативу, принаймні не так різко критикувати ту політику і заявляти, що він, навпаки, зможе домовитися з Путіним. Не думаю, що це принципова позиція Трампа, тим більше, що Республіканська партія, яку він представляє, навпаки, відзначається значно більшим опором щодо Кремля, ніж демократична партія Гілларі Клінтон. Зараз склалася така унікальна ситуація, коли вони трохи помінялися ролями, але це було більш драматургічно, більш риторично, ніж справді відображає якісь глибинні настрої і Дональда Трампа, і Гілларі Клінтон.

США і Євросоюз досі у багатьох питаннях діяли спільно. Чи може зараз Америка диктувати якусь свою політику Європі? І знову ж таки – це якось може відгукнутися Україні?

Дональд Трамп під час своєї виборчої кампанії зробив кілька заяв, спрямованих проти Європейського Союзу. Взагалі, певне таке напруження між США і Євросоюзом давно існує. Можливо, під час президентства Трампа воно і справді посилиться. Особливо між США та Німеччиною. Думаю, стосунки стануть більш драматичними. Як це вплине на Україну? Поживемо – побачимо.

 Про що взагалі говорить цей вибір американців?

Американці дуже втомилася від тієї політики, яка здійснювалася впродовж попередніх 8 років президентом Бараком Обамою. Його політика була занадто збалансованою та занадто невизначеною. Трамп пообіцяв, що він відновить велич Америки, відновить саме той статус, коли США багато в чому могли диктувати свою волю світу. І саме на це в прямому сенсі “купилося” багато виборців. Тобто, багато американців, перш за все, хочуть вирішити багато внутрішніх соціально-економічних проблем, яких назбиралося чимало. Ймовірно, якась допомога фінансова, збройна тощо для України та подібних держав якраз і зменшиться.

Що ви маєте на увазі, коли говорите про невизначену політику Обами?

Барак Обама дуже любив балансувати, тобто, зводити певні баланси інтересів. З одного боку, він і не давав посилюватися Кремлю, аби не доводити все до якогось різкого протистояння. Ось ця політика балансу багатьом пересічним американцям не подобається. Вони хочуть, щоб Америка з позиції сили все вирішувала. Дональд Трамп якраз той, хто може це забезпечити.

Під час виборчої кампанії Трамп зробив кілька гучних заяв сексистського та расистського змісту. Здавалося б, що в такій ліберальній країні подібні заяви від кандидата в президенти чути, як мінімум, дивно, але – його раптом обирають президентом. Як так могло статися?

Дональд Трамп – шоумен, який діяв і під час своєї виборчої кампанії як шоумен. Він знав, що чим більше провокацій, тим краще запам’ятовують політика, тим краще на нього реагують. Тому він свідомо говорив ті речі, які він, можливо, і не поділяє.

Чи можете спробувати спрогнозувати: Трамп – президент на один термін? Чи, можливо, його оберуть і на наступний?

Більшість американців заявляли, що вони обирали менше зло з двох, які їм були запропоновані. Тобто, великого якогось зачарування Трампом немає. Я дуже сумніваюся, що другий термін у нього буде, хоча це залежить від того, як ці чотири роки він проведе. Поки Трамп мало готовий до посади президента. Звісно, є велика надія на його команду, а вона, сподіваюся, буде дуже професійна.

У Фейсбуці активізувалися так звані «диванні аналітики». Здається, що ледь не кожен другий у нас тепер експерт чи політтехнолог. От всі ці «експерти» говорять, що цьогорічні вибори в США – це такі вибори без вибору, як колись було і в нас, наприклад, коли ми обирали між Тимошенко та Януковичем. Чи справді це так? Чи можна взагалі проводити такі паралелі?

Як на мене, американський політикум усе ж у кращому стані, ніж український. Все ж таки у них були дві досить сильні кандидатури. З одного боку, Гілларі Клінтон, яка “зуби з’їла” на політиці, в тому числі й на міжнародній. Клінтон дуже професійно була підготована до виборів. Мої особисті симпатії, звичайно, були на її боці. А з іншого боку був Дональд Трамп, який не мав особливо ніякого політичного досвіду, ніколи не займав ніяких державних посад, але зробив велику кар’єру в бізнесі і є дуже впізнаваною людиною, яка генерує багато цікавих думок. Чесно кажучи, там було, з кого обирати. Інша справа, що американці хотіли когось ще кращого. Але вибір зроблений і доведеться його поважати.

Джерело: Ольга Беца, zakarpattya.net

  Надіслати другу