Головний лісівник Закарпаття зовсім не хоче, щоб його хвалили, - інтерв'ю

В інтерв'ю для ТРК «М-студіо» у програмі «Громадський контроль» головний лісівник краю розповів

ПРО ІНТЕРАКТИВНУ МАПУ

Під час засідання Уряду міністр АПК Тарас Кутовий заявив про катастрофічні вирубки в Закарпатті, однак уже є інформація, що в мапі є хибні дані. Прокоментуйте, будь-ласка, що насправді

«Лісівники Закарпаття стурбовані тією ситуацією, про яку було заявлено під час засідання Кабміну, адже про масові вирубки лісу було заявлено. Хочу сказати, що в краї такого немає. Одразу ж після засідання ми з директорами держлісгоспів офіційно звернулися у всі інстанції – до Закарпатської обласної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів, Держкомзему України для того, щоб нам, лісівникам, надали матеріали, по яких ми звіримо дані вирубаних ділянок з нашими даними. Зініціювали створити комісію з лісівників, владних кіл, громадськості, журналістів і разом піддати аналізу кожну ділянку, вказану на мапі. Я зовсім не хочу, щоб нас хвалили, адже проблем у лісовій галузі вистачає. Однак впевнений, що є дані, які потребують детальної звірки. До перевірки ми готові, і в разі виявлення незаконних рубок всі до єдиного готові понести покарання. Наразі інформація по рубках для нас недоступна. Ще раз наголошую, що коли буде перевірка, то ми запросимо пресу і громадськість і покажемо роботу лісівників адже нам немає чого приховувати».

Пане Валерію, розкажіть, чому навколо лісового господарства такий розголос і чому лісівників звинувачують у всьому – паводки, пересихання води… Щоби не траплялося, у всьому звинувачують лісівників. Як фахівця, питаю Вашої думки з приводу закидів

«Одна з проблем – втрата інформаційного простору. За довгий період лісівники елементарно втратили інформаційний простір. Нам треба щоденно працювати так, як працюємо ми сьогодні – і я вдячний Вам і журналістам краю за те, що ми кожен день, по можливості, можемо показувати, що ми робимо і для чого. Друга проблема – масове всихання ялинників. Зараз завдяки пресі цю біду ми показуємо. Хоча на превеликий жаль це її не вирішує. Щодо вирубок, то заготівля лісу йде. Якщо бути точнішим, то наразі заготовляємо порядку 1 мільйон 300 тисяч кубометрів лісу в рік при прирості 2 мільйони 500 тисяч кубометрів. Австрія та Канада натомість заготовляють деревини в рік 180%. Гарантую, в держлісфонді Закарпаття немає жодного зруба, який би не заліснювали лісівники. Можливо є порушення в діяльності, недопрацювання, які бачать люди і на які варто приділяти більше уваги. Можливо хтось хоче відвернути увагу від більших проблем, які наразі існують, але це суто моя особиста думка».

Днями відбулась прес-конференція прокурора області, під час якої він одним з основних питань підняв і боротьбу з незаконними рубками, нелегальними пироламами та інші лісівничі тему. Зокрема, він озвучив, що майже з 300 справ правоохоронними органами доведено до суду тільки 12. Що скажете з цього приводу?

«Вважаю, що на це питання відповідь мають дати у правоохоронних органах, це їх пряма компетенція. Лісівники Закарпатської області тісно співпрацюють з правоохоронними органами, всі справи, які розслідуються, а це справи, передані нашими працівниками. У тому числі і при прийомі-передачі агролісів».

Такий низький відсоток розслідувань говорить про низькій рівень доказової бази та про те що справи розсипаються чи про детальніше опрацювання?

«Думаю що вони опрацьовуються більш глибше. Надіюся на наші правоохоронні органи, що там де є порушення, винні понесуть відповідальність по всій букві закону. Вся надія на те, що після вчорашньої прес-конфренції з представниками ЗМІ краю та нашого сьогоднішнього спілкування, силовими доведуть справи до ума».

Запобігання та робота щодо незаконних рубок, факти, покарання за виявлені «Як керівник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, як акцентуєте увагу на запобіганні незаконних рубок? Чимало вирубається лісу і місцевим населенням, хоча це ймовірно незначний відсоток. Як боретеся з «чорними деревообробниками»?

«На сьогоднішній час у нас перекриті всі дороги в держлісфонд, тобто практично всюди у нас стоять шлагбауми. Практично всюди у нас є відеонагляд на наших КПП, створені рейдові бригади, є група реагування, яка виїжджає на перевірки або з моєї команди або з команди головного лісівничого. У значній мірі у цій боротьбі нам допомагає ГР при управлінні. Хоча є і самовільні рубки адже завжди були ті, хто хоче нажитися на лісі, в тому числі не хочу казати, що у нас всі білі і пушисті. Населення понад усе заготовляє собі ліс біля будинків на дрова».

FSC СЕРТИФІКАЦІЯ – шлях до сталого розвитку

Пане Валерію, Закарпаття – це область, в якій люди і бізнес живуть за рахунок переробки деревини. Відповідно, одне з питань FSC сертифікація, як з нею на Закарпатті?

«FSC сертифікація, адже лісове господарство області в свій час перше отримало європейську оцінку якості деревини. «Вважаю, що FSC сертифікат для Закарпаття потрібний і ми без нього жити не зможемо. У 2005 році ми єдині в Україні отримали цей сертифікат. З одного боку – це імідж лісової галузі, а з іншого – високоякісне ведення лісового господарства. Зараз ми знову також майже єдина область в державі, де FSC сертифікацію отримали майже всі держлісгоспи. З 20 функціонуючих підприємств, 3 – новостворені лісгоспи з агролісів і вони, вважаю, що повинні пройти тест на ведення лісового господарства наступного року, а 14 уже отримали позитивну відповідь від незалежних аудиторів, 3 – Свалява, В.Бичків і Довге уже отримали свідоцтво про сертифікацію. Це доказує, що ми працюємо в правильному напрямку».

ТРЕБА ВІДРОДЖУВАТИ ГЛИБОКУ ПЕРЕРОБКУ ДЕРЕВИНИ В ЗАКАРПАТТІ

Як ставитеся до експорту деревини?

«Вважаю, що деревообробка має розвиватися в Закарпатській області. Адже це – відкриття нових потужностей, розвиток деревообробки на місцях, нові робочі місця, податки в бюджет. Наші підприєства розвиваються і вдосконалюються і я це бачу. На аукціонах інвестори бачать, що сировини не вистачає і в рамках здорової конкуренції підприємства починають вдосконалюватися. Якщо це 10 років тому підприємці думали як відправити брус у країни Європи, то сьогодні вони думають, як закуплену деревину обробити і виготовити з неї кінцевий продукт – стул, стілець і це є правильним шляхом».

 У чому бачите розвиток лісового господарства Закарпаття і, над чим ще треба працювати?

«Одне з основних – наявність бюджетного фінансування, яке наразі відсутнє. Мінімум на лісову охорону та лісовідновлення. На сьогодні ми справляємося з цими питаннями сами, хоча це нелегко. Друге – наші підприємства мають звернути увагу на рекреацію і туризм. Для цього ми розбудовуємо мережу лісових доріг. Тільки за останні 7-8 років було побудована приблизно 300 кілометрів висококласних доріг, якими користуються як місцеві жителі, які ходять у ліс на заготівлю ягід і грибів, так і туристи, яки приїжджають на Срібну землю звідусіль. Третє – хотів би, щоб ми повернулися до побічного користування. Ліс годував і буде годувати у всі часи. Хотів би, щоб було так, як у шкільні роки – ми збирали шишки, лікарські трави, гриби і ягоди. До цього треба повернутися. Таким чином ми і людей залучимо до робити і підвищемо заробітну платню, і останнє – лісівники та підприємці мають звернути увагу на вироблення енергоносіїв із залишків деревини, адже за екологічно чистими енергоносіями – майбутнє. Це вже в планах на наступний рік і якщо нам вдасться це втілити, то це буде великий прорив для краю. На що треба звернути увагу, то це зменшення податкового навантаження, адже зараз майже всі кошти йдуть до казни замість того, щоб вливати їх у розвиток лісового господарства, лісовідновлення й закупівлю потрібної техніки».

Наостанок, з чим звернетеся до закарпатців

«У першу чергу здоров’я і щастя усім закарпатським родинам. У першу чергу дякую лісівникам за ту роботу, яку вони проводять. Вони йдуть у ліс незалежно чи дощ на вулиці чи сніг чи мороз, адже це їх робота і ніхто окрім них її не зробить. Я кожен день їм за це дякую! Витримки у першу чергу! Закарпатцям бажаю родинного затишку і порозуміння та допомоги лісівникам».

  Надіслати другу