Лінія Арпада на Закарпатті: цікава для своїх, приваблива для туристів

Лінія Арпада на Закарпатті: цікава для своїх, приваблива для туристів
У Закарпатті є унікальні історичні об'єкти військових оборонних споруд так званої лінії Арпада. Це те, що може привабити туристів. Особливо з Угорщини

 

Останнім часом туристичні потоки в Закарпатті виросли майже на 50% у порівнянні з попередніми періодами. Звичайно, що це головним чином відпочинковий та рекреаційний туризм. Турист нині вибагливий і він хоче не тільки гуляти на фестивалях і відмокати в термальних басейнах, але й побачити щось цікаве.

Що стосується історичних об'єктів, то окрім тих кількох замків у нас є неймовірно унікальні оборонні споруди періоду другої Світової війни - лінія Арпада.

Лі?нія Арпада — оборонна лінія, що створювалася угорськими військами в Східних Карпатах у 1943 — 1944 роках проти наступаючої Червоної Армії і простяглася майже на 600 кілометрів. Лінія  складалася з окремих вузлів оборони. Крайні елементи: перевал Дукля на заході та Яблунецький перевал на сході. 

На оборонній лінії тільки в межах Четвертого Українського фронту угорською армією було побудовано 99 опорних пунктів, 759 ДОТів, 394 ДЗОТи, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км протитанкових споруд.

Укріплення лінії Арпада мали чотири напрямки

Керешмезький напрямок. В Керешмезі (стара назва селища Ясіня) на площі в декілька десятків квадратних кілометрів розмістилося 50 ДОТів, велика кількість одномісних бетонних стрілецьких позицій, протитанкових надовбів, дротяних загороджень. Радянські війська змогли оволодіти даним укріпленим районом 28 вересня 1944 року в ході Східнокарпатської військової операції, скориставшись обхідним маневром через Свидовецький хребет. Оборонці втративши до двох третин особового складу були змушені відступити з займаних позицій.

Ужоцький перевал. Перед Ужоцьким перевалом також було створено потужний вузол оборони. На схилах гір було вирито багато окопів, які підсилено 30 ДОТами і 60 ДЗОТами.

Мукачівський напрямок. Не менш укріпленим вважався і мукачівський напрямок. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони котрі «закривали» долину річки Латориця. Традиційні багаторядні протитанкові надовби, мінні поля, лісові завали. 37 ДЗОТів і 95 ДОТів.

Хустський напрямок. На хустському напрямку, до котрого відноситься укріпрайон на околиці села Синевир, було разміщено 5 вузлів оборони за перевалами, і вузлом оборони польового типу по державному кордоні. «Закривалися» долини річок Теребля і Ріка. Від села Майдан до перевалу долина була перекрита одинадцятьма рядами протитанкових надовбів, 40 ДОТами і 15 ДЗОТами.

Сьогодні багато об'єктів лінії Арпада знаходяться в занедбаному стані. багато з них були знищені вандалами вже в наш час. Однак частково вони збережені і навіть деякими підприємцями реставровані. Найбільший вклад із збереження об'єктів лінія Арпада зробив банкір Станіслав Аржевітін у селищі Колочава.

Ще на початку року голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль відвідував деякі об'єкти лінії Арпада і наголосив, що ця лінія може стати туристичною родзинкою, тому її потрібно доглядати і максимально використовувати в туристичних цілях.

У мережі набуває популярності документальний фільм про лінію Арпада угорською мовою з українськими титрами.

Це найбільш повний фільм про оборонні ці споруди з історією та перспективою. Традиційно вважається, що укріплення лінії Арпада могли зупинити Червону Армію Сталіна і лише через зраду угорських генералів, які буцімто віддали російським військовим креслення укріплень, операція по обороні Закарпаття від Червоної Армії провалилася. У анонсованому ж фільмі йдеться про те, що лінія оборони Арпада "впала" через те, що Румунія наприкінці війни перейшла на бік Сталіна.

За матеріалами ПроЗак Фото: Юрій Ломакін.

 

11 грудня 2016р.
-->

До теми

Коментарі:

  1. Бейла Міклош 2016-12-21 / 19:03:43

    Тим, хто цікавиться цією темою, варто також відвідати бункери в Колочаві http://kolochava.com/ua/selo-10-muzeiv/linia-arpady.html та Гукливому http://hof.net.ua/grun-hof/