Найстаршій жительці Міжгірщини – 101 рік

Найстаршій жительці Міжгірщини – 101 рік
Упродовж багатьох років високогірне село Синевир на Міжгірщині міцно тримає першість за кількістю старожилів.

 

23 грудня місцевій мешканці Василині Сятині виповнився вже 101 рік. Попри це, вона зберегла не лише зір, слух та пам’ять, а й почуття гумору. «Пішов мені перший рік», – жартома каже, маючи на увазі повторне літочислення на рубежі свого нового віку. За поважні літа щиро дякує Богу, який береже від важких хвороб і всяких інших напастей.

Першим ділом пригадала дитинство. У батьків було аж 12 дітей – порівну синів і дочок, із яких, до речі, три її молодші сестри живуть понині. Сім’я пані Василини також виявилася багатодітною – народила восьмеро, кожного без допомоги лікарів –  удома. Спом’янула навіть цікавий факт: одного разу так трапилося, що її пологи збіглися з материними. Під час скрути минувшини, коли не було дохторів, тільки дочка Марічка довго не жила, померла у сім років. Зі старшим на п’ять літ чоловіком Грицем, як тільки могли, крутилися, щоб викохати своїх нащадків і вивести в люди. На її плечі теж випадав важкий тягар. Раділа особливо теплій порі, бо тоді можна було підзаробити на зборі лісових дарів – чорниці, малини, ожини, лікарських рослин, за якими босоніж дерлася на високі полонини. І косу в руки брала, коли чоловік-бокораш знаходився на лісосплаві. А в зимовий період пряла, ткала, вишивала, доглядаючи на обійсті й худобину. Невістка Оля, з якою живуть разом, підказує, що й тепер Василина Василівна прагне бути в курсі справ на ґаздівстві, щораз випитуючи про годівлю маржини й даючи поради. Не кажучи, що й рукам досі дає знати – бере спиці й плете вовняні шкарпетки для всіх. А родина ще й яка велика. Лише онуків нарахували аж вісімнадцять. Трійко – близнюки. А правнуків нівроку – аж 21. Та ще плюс 4 праправнуки.

Невістка Оля повідомляє про найбільшу втіху довгожительки. Коли внучка, яка живе окремо з сім’єю, навідується до них у гості з дитиною, Василина Василівна не може намилуватися 10-місячною правнучкою – то бавиться, то співає коломийки, які й понині пам’ятає.

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ

Джерело: novzak.uz.ua

 

05 січня 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів