Про символ 2017 року з бійцівським характером розповідає хустянин-птахівник

Ми знайшли в Хусті володаря єдиного місті в півника бійцівської породи, який і розповів про норов свого підопічного. Василь Орос придбав свого улюбленця у Румунії і береже, мов зіницю ока…

— Пане Василю, які породи курей маєте в господарстві?

— Маю і звичайних домашніх птахів, і декоративних, і голубів, і перепілок. Загалом поголів’я птиці складається майже з п’яти сотень пернатих. Улюбленими породами є ла-флеш, джерсійський гігант, фавероль, кохінхін, орпінгтон, віандот.

— Яка вартість такої курки?

— Від 100 гривень за курча. Дорослі – 300,500, 1000, 3000 і більше…

— Ваш Петрик якої породи?

— Це – бійцівський півень. Батьківщиною таких курей є азійські країни. Саме там досі дозволені пташині бої.

— Ви теж їздите на змагання?

— Ні! Та де! У нас вони офіційно заборонені! І я б свого улюбленого Петю ніколи не пустив на ринг. Він у мене, як собака… всюди ходить за мною. Норов має справді непростий, але цікавий.

— А де Ви його купили?

— Привіз із Румунії. Там дав за нього 100 доларів. У нас ціни за бійцівських півнів стартують від трьох тисяч гривень… але в середньому за співочу пташку треба викласти більше чотирьох. Не всі готові дати такі гроші за пернатого.

— Ви назвали Петю співочою пташкою… Він – найгучніше з усіх Ваших півнів кукурікає?

— Крик у таких птахів незвичайний, короткий, як бойовий клич. Вважається, що чим спів коротший, тим кращі у півня бійцівські якості. А загалом самці дають сигнал суперникам своїм співом, як би позначають територію. А в Петрика навіть курки немає.

— А чому не купите? Можливо, йому сумно одному…

— Бо разом їх утримувати все одно не можна. З куркою такий півень може поводитися як із суперником… І кури відповідають тим же – атакують. Та й взагалі батьківські якості у бійцівських півнів розвинені слабо. У мого знайомого румуна, наприклад, одна курка хвилин 40 билася з півнем, поки він її не загнав. Несуться ці кури мало, в рік приносять яєць по 40 Але, мабуть, квочки з них чудові. Вони висиджують всі яйця.

— Який характер у півнів?

— По-перше, вони дуже розумні, мають чудову пам’ять… і те, що кури безголові птахи – не більше ніж міф. Нині вчені його розвіяли, довівши, що домашню птицю можна привчити виконувати різні команди, навіть танцювати. Що ж стосується Петрика – то він дуже любить з’ясовувати стосунки, може напасти навіть на кота, або на собаку. Характер у нього дуже сильний. Дехто з людей може просто позаздрити.

Азілі – це кремезні півні середнього зросту з міцним дзьобом, короткими ногами, жорстким оперенням і добре розвиненою мускулатурою. Раніше терміном «азіль» індійці називали всіх войовничих півнів, а зараз слово стосується лише конкретної породи. Петя відноситься до великогабаритних бійців, важить він до 4 кілограмів.

Утім… незважаючи на досить загрозливу зовнішність, такі птахи дуже прив’язані до господаря і досить слухняні.

— А чи може, скажімо, напасти такий півень на дитину?

— Ні! Ніколи! Це дуже лояльна до людини пташка. Бійцівський півень, на відміну від звичайних домашніх пернатих… приміром, тих же гусей… не клюне дитя. Між іншим, удар дзьобом такого міні-воїна чутливий не тільки для маленької, але і для дорослої людини. Але боєць таким і повинен бути. Це птах з ломовим характером. У бою ногами півні можуть розірвати один одному вола, а дзьобом вибити око. Я бачив, коли Петя бив удвічі більшого за себе суперника. Ледве розірвав їх… Хоч для боїв улюбленця й не використовую, але природа бере своє… Іноді він вривається на чужу територію, аби поскубтися з іншими пернатими.

— Яка тривалість життя півнів?

— Приблизно 12-13 років. Але найчастіше – 5-6 років. Це складно передбачити. Петя в мене вже три роки.

— А як теплолюбивий півень переносить зиму?

— Він живе у приміщенні. У морозну погоду лише гуляє на подвір’ї… і то недовго.

— Чому Ви вирішили придбати саме бійцівського півня?

— Я маю різних. Петя ж став улюбленцем із-за того, що з ним проводжу найбільше часу. Просто випустити його до інших півнів не можна, бо нападе… а взагалі вважається що всі декоративні види курей було виведено саме із бійцівських порід.

— А чи доводилося Вам бувати на пташиних боях?

— Так. Нелегально їх у нас проводять. Це було років 7 тому. Саме тоді й захотілося мати такого півника… але для себе… задля власного задоволення. Між іншим, у Азії, Франції та країнах Латинської Америки бої дозволені. Але, запевняю, то видовище не для слабонервних.

— Вірите в гороскопи? Що б хотілося втілити в життя саме в рік Півня?

— Частково вірю. Я й сам народися у рік Півня. Можливо, саме через це так люблю пернатих. Хотілося б придбати ще кілька нових порід курей, побувати на ряді виставок у Європі… А для держави – щоб нарешті запанував мир, щоб у країні підвищився рівень життя, щоб кожен із нас почувався щасливим і вірив у завтрашній день.

— Спасибі за розмову! Успіхів Вам і процвітання!

Марина АЛДОН, zakarpatpost.net

  Надіслати другу