Старий рік минає, Новий наступає, - як старий новий рік святкує Іза на Хустщині
У Закарпатті 14 січня більш відоме, як Василя, а унікальні народні традиції, які сформувалися навколо свята, у цікавому й автентичному виді досі збереглися в одному із сіл Хустщини.
«Запрягайте, хлопці, коні»
Характерною прикметою Нового року у нашому краї завжди було щедрування – церемоніальний обхід хат із побажанням щастя членам сім’ї та розквіту господарства. Цей ритуал мав певне культове значення. У закарпатській Ізі, відомій Україні за мистецькими витворами з лози, багато оригінальних традицій, аналогів яким немає в жодному іншому куточку держави.
-Увечері, коли на небі з’являється перша зірка, починають збиратися ватагами хлопці. Вони беруть вози, прикрашають їх гілками ялини, домотканими килимами, причепурюють китицями та дзвіночками коней, інколи одягають їм на голови різдвяні віночки й вирушають у мандрівку селом, – розповідає головний спеціаліст відділу культури і туризму Хустської РДА Світлана Дзяпко. – І від переливу мелодійного дзеленькотіння весь населений пункт ніби оживає, довкола панує піднесена атмосфера і веселий настрій.
Цікаво, що ізяни не одягаються у різдвяні маскарадні костюми, а віншують односельцям у класичному українському національному одязі – і так уже багато сторіч, навіть за часів перебуванні Срібної Землі у складі інших держав. На головах парубків неодмінно має бути капелюх – кресаня,оздоблена квіткою. Ще однією характерною особливістю святкування Старого Нового року у столиці лозоплетіння є те, що колядувати ідуть тільки хлопці і виключно в ті будинки, де є дівчина на видання. Гурти складаються із 15-20 осіб, а загалом у Ізі щедрувальницьких груп декілька. Супроводжують хлопців баяністи, які акомпонують їм при виконанні релігійних пісень.
Коли в дім заходить хлопчик – на щастя
Крім потенційних наречених, парубки навідуються в гості і до Василів. Якщо дівчата слухають «концерт» задарма, то володарям «царського» імені за музично-театральне дійство потрібно заплатити. Співають ізяни ґаздам-односельцям старовинні церковні колядки, серед яких і відомі «Нова радість», «Небо і земля», у «Віфлеємі новина», так і тільки «свої» – «Стала нам ся нині новина».
-Кожен хлопець у першу чергу прагне завітати в гості до своєї коханої. Коли ватага наближається до хати і починає колядувати, хазяйка повинна запалити світло, на знак того, що гостям рада і готова їм відчинити. Поки дівчина накриває на стіл, парубки колядують перед входом у обійстя. Закінчивши приготування, вона запрошує усіх до кімнати. Юнак цілує її і кладе на голову подрузі свою кресаню. Батько ж дорослої доньки знає, що скоро слід чекати сватів. Хоч і засиджуються віншувальники у одній оселі недовго – хвилин тридцять, та інколи колядують майже до півдня наступного дня – треба ж обійти улюблениць усіх хлопців із гурту, – запевняє директор Ізянського СБК Віра Вучкан. – Інколи трапляється й таке, що дівчина не хоче приймати колядників, не вмикає світло. Тоді обурені юнаки можуть виламати їй ворота. Бували у селі й такі випадки.
Слід зазначити, що частують майбутні наречені гостей найвишуканішими наїдками, намагаючись якнайкраще продемонструвати свої кулінарні здібності. Але неодмінно на столі повинні бути шойт (сальтисон), домашня ковбаса, гурка та, звичайно ж, голубці. Вино у Ізі подають у спеціальних плетених 10-літрових бутлях. Також на рукодільних підносах повинні бути фрукти, тістечка, солодощі.
-Уже вранці на Старий Новий рік 7-12-річні хлопчики ходять віншувати. Вважається, що прихід маленького янгола до хати повинен принести щастя всій родині. До речі, зі сходом сонця на Василя у всіх помешканнях ізян вмикається світло, щоб діти бачили, що господарі вже прокинулись, – усміхається пані Віра.
Мешканці мальовничого села на Хустщині переконані, що як зустрінеш Новий рік (нехай навіть Старий), так його і проведеш… а отже вкладають у народні гуляння особливий сенс та передають давні обрядові традиції із покоління в покоління, примножуючи безцінну культурну скарбницю рідного краю.
За матеріалами zakarpatpost.net
-->
До теми
- «Із трьох пострілів своєї гармати ми знищили ворожий «Ураган» на ходу…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою
- «Снаряд від ворожої БМП ліг якраз у те місце, де я збирався лягти, – мене врятували якісь 2-3 секунди…». Історії з фронту від 128 бригади
- «Під час штурмів розумієш, що або ти, або тебе. Ну, я молодший, спритніший, то перший встигав…». Історії з фронту 128-ї бригади
- Закарпатські синоптики: літо 2023 року видалось незвично вологим та помірно теплим
- На Закарпатті стався землетрус магнітудою 2,1
- Ужгородські школярі отримали грамоти від Валерія Залужного
- У Мукачеві домагаються тримання під вартою замість домашнього арешта для підозрюваного в торгівлі боєприпасами
- Ужгородські патрульні оперативно супроводили авто, у якому перебував чоловік із сильною кровотечею
- Ремонт мосту через річку Тересва триватиме близько року, — голова Закарпатської ОВА Віктор Микита
- Між Закарпатським обласним музеєм та УжНУ підписано договір про співпрацю
- На концерті у Мукачівському палаці культури зібрали 5 тисяч для ЗСУ
- На Закарпатті урочисто відкрилася перша цьогорічна табірна зміна міжнародного дитячого центру «Артек»
- На Закарпатті пройшли стажування курсанти військових навчальних закладів МВС
- На Закарпатті заборонили відвідувати ліси і в’їжджати до них на транспортних засобах
- Ясінянську громаду відвідала делегація Пардубицького краю
- Близько 150 волонтерів долучилися до чергового екопікніка на "Березі Закарпатського моря" (ВІДЕО)
- У літньому таборі «Арніка», що на Воловеччині, педагоги ПАДІЮНу провели для дітей майстер-класи
- На Закарпатті відкрили нове модульне містечко (ВІДЕО)
- Закарпатські будівельники відновлюють зруйноване російськими обстрілами житло на Херсонщиниі
До цієї новини немає коментарів