Чим загрожує майбутньому Закарпаття зростаюча еміграція

Тактика провінцій

За різними оцінками, зараз за кордоном працюють від 3 до 5 млн українців. Безперечний лідер - Польща. Там знайшли притулок близько мільйона громадян України. І, ймовірно, ця цифра буде тільки рости. Польський уряд анонсував ряд заходів по залученню робітників зі східних країн, зокрема з України. Уже відомо, що мова піде про видачу віз на більш тривалий період і спрощену процедуру отримання документів на постійне місце проживання і громадянства. Крім того, на початку вересня минулого року вступив в силу закон, який полегшує отримання карти поляка.

З одного боку, це помітно спростить життя українцям, які замислюються про працевлаштування в Польщі. З іншого, в Україні може сформуватися робочий вакуум.

Важливо розуміти, що наміри Варшави аж ніяк не альтруїстичні. У Польщі гостро відчувається дефіцит робочої сили. І за прогнозами, ця проблема тільки загостриться до 2020 року.

По суті, Україна ризикує повторити долю Польщі, правда не в сенсі економічного прориву, а як жертва міграції. Тільки з 2004 по 2006 роки 2 мільйони поляків вирушили шукати щастя в більш успішних країнах Європейського Союзу. Незважаючи на заклики керівництва Польщі, успішні реформи і економічну стійкість, відтік триває.

Останні 15 років країни, що формують "ядро" ЄС, заохочували залучення трудових мігрантів з провінцій - так званих держав-новачків. Мова йде не тільки про Польщу, а й про Угорщину, балтійські країни і так далі. В результаті там все гостріше відчувається нестача робочої сили.

Плани польського уряду показують, що Варшава обрала ту ж тактику. Тільки в якості периферії тепер виступає Україна. До речі, угорське керівництво також обіцяло в 2017 році спростити процедуру видачі дозволів на працевлаштування для українців.

Тонка грань

Питання трудової еміграції не можна розглядати однобоко. Наприклад, "заробітчани" як і раніше роблять вагомий внесок в економіку України, справно постачаючи її валютою. Та й зростання міграційних потоків - логічний наслідок глобалізації. Грань, за якою еміграція перетворюється в проблему, полягає в масштабах і кваліфікованості людей, які залишають країну.

За останні роки Україна втратила близько 20 тисяч наукових співробітників. Щорічно з країни виїжджають як мінімум 7 тисяч медичних працівників. Не затримуються в Україні також програмісти і топ-менеджери.

Наприклад, дефіцит айтішників тільки на території ЄС в 2015 році становив близько 900 тис. фахівців. Українських IT-фахівців там приймають з розпростертими обіймами. Тим часом в самій Україні вже зараз спостерігається нестача айтішників. За даними SmartMe University, тільки за останні два роки з України в Європу і США виїхали до 9 тис. IT-фахівців.

Тривожні дзвіночки

Все це тривожні дзвіночки, які попереджають про формування вакууму висококваліфікованого робітника в Україні. Зростання міграційних потоків несе серйозну стратегічну загрозу. Масштаб наслідків в повній мірі можна буде оцінити лише через кілька років.

"Це несе небезпеку для майбутнього української нації. А ось для влади зростання еміграції - швидше позитивний момент. Зазвичай з країни виїжджають люди, незадоволені політичним і економічним курсом. Тому еміграція зменшує тиск на владу", - зазначив  дипломат, експерт "Майдану закордонних справ" Олександр Хара.

По суті, основна причина відтягування безвізового режиму - ряд "старих" країн-членів ЄС побоюються міграційного буму через Україну. Правда, їх занепокоєння явно перебільшена, оскільки "безвіз" навіть не дає права на роботу в ЄС. Але настрої європейців добре характеризують їх сприйняття України як потенційно небезпечної в міграційному плані країни.

За матеріалами "Обозреватель"

  Надіслати другу