Чи варто панікувати через «китів» – думки ужгородців

Відомо, що адміністратори спільнот залучають дітей-користувачів соцмереж до так званої «гри», фіналом якої є смерть. Розголосу ці групи набули тоді, коли стало відомо, що в Маріуполі 15-річна дівчина вистрибнула з вікна, бо виконувала «завдання», яке отримала в одній із таких спільнот у російській мережі «ВКонтакті». Поліцейські стверджують, що вжили всі необхідні заходи для запобігання таким випадкам, однак закликають батьків прислухатися до своїх дітей, бути уважнішими.

У кількох школах Ужгорода з цього приводу навіть збирали батьківські збори. Вчителі та шкільні психологи наполегливо просили батьків розмовляти зі своїми дітьми, попереджати про небезпеку, переконувати, що вступати у подібні ігри дуже небезпечно. Хтось навіть стверджував, що краще вимкнути Інтернет та позабирати від дітей телефони. Однак, до чого це призведе?

Можливо, не варто розводити надмірну паніку (і налаштовувати цим дітей проти себе), а треба для початку розібратися, яка причина того, що діти вступають у подібні спільноти і погоджуються виконувати «смертельні завдання»?

Психолог Наталка Касим запевняє, що діти вступають у подібні групи, як і в будь-які інші з метою спілкування.

«Діти вступають у групи з різних причин. Комусь цікаво, комусь самотньо і нема розуміння від оточуючих, та й іноді просто тому, що всі знайомі вступають. Треба розуміти, що в підлітковому віці основна діяльність дитини – спілкування. А якщо ще там завдання з натяком на містику – то тим більше цікаво. Просто вік такий: пошуки сенсу життя, підтримки і розуміння від оточуючих», - розповідає Наталка Касим.

Також пані Наталя стверджує, що самі по собі ці групи ніякої загрози не несуть, адже в нормі здорова людина завжди хоче жити.

«В нормі у людини купа запобіжників, які не дають їй померти. Інша справа, коли в підлітка вже є суїцидальні думки. Але ж вони нізвідки не беруться, так само, як із груп. А беруться від самотності, неприйняття оточуючими, депресії. Тому варто боротися з причинами – вчитися спілкуватися з власними дітьми, довіряти їм, чути їх», – додає Наталка.

До слова, психолог вважає, що різні батьківські збори, які збирають із цього приводу у школах, лише сіють паніку серед батьків та вчителів та можуть вкрай погіршити ситуацію. Так само погіршити ситуацію можуть і різні радикальні методи, наприклад, відключення Інтернету.

«Якщо хочете погіршити ситуацію – так і робіть, обмежте доступ до Інтернету і заберіть від дитини телефон. Цим ви збільшите ізоляцію і самотність дитини, ще більше заженете її в кут. До чого це може призвести – якраз до того, чого батьки бояться. Підлітки почнуть бунтувати, або шукати шлях втечі. В тому числі і в усілякі групи. Я би дуже радила батькам спробувати поспілкуватися з дитиною, а не шукати у «ВКонтакті» різних тих «китів». Не слідкувати, коли дитина прокидається і яку музику слухає, а краще стежити, чи ділиться вона з вами своїми тривогами і труднощами. Якщо ділиться – можете видихнути і продовжувати спілкуватися, любити і підтримувати. Якщо не ділиться –задумайтеся, коли саме ви втратили довіру власної дитини і спробуйте відновити її», – розповідає пані Наталя.

Наприклад, мама ужгородської 13-річної школярки, Катерина, стверджує, що в їхній школі батьківських зборів з цього приводу не було, та й сама Катя вважає, що проблема з цими групами більше надумана, ніж справжня.

«Я багато чула про подібні групи, постійно в стрічці трапляються різні статті з пересторогами. Вважаю, що паніка нагнітається штучно і це наносить більше шкоди стосункам з дитиною, ніж користі. В нашій сім’ї донька-підліток не має заборон чи обмежень на спілкування в соцмережах – у свій вільний час вона сама обирає вид дозвілля», – розповідає ужгородка.

Також Катерина вважає, що забороняти користуватися дітям Інтернетом не варто, це не допоможе і не застереже дитину від вступу в різні групи.

«На мою думку, важливо зберігати довірливі стосунки із батьками, які точно не встановлюються за допомогою заборон чи обмежень. Я намагаюся бути в курсі справ, знати, що саме зараз турбує доньку, які теми її цікавлять. Завжди відкрита до обговорень, до діалогу. Але намагаюся втриматися від нав’язування. Розумію, що спілкування з однолітками є важливим і необхідним в цьому віці», – додає Катерина.

Попри довірливі стосунки з донькою, Катерина все ж проводила з нею кілька розмов про безпеку спілкування в соціальних мережах, про критичне сприйняття інформації, яка розповсюджується.

А от ужгородка Лариса, мама 11-річного школяра, через такі розповіді про «групи смерті» занепокоїлася. Каже, в школі, де навчається її син, батьківські збори з цього приводу теж не скликали, та й учителі нічого про це не говорили, ні батькам, ні дітям.

«Я дізналася про цих «китів» з Інтернету. Спочатку налякалася, але особливо не панікую. Я знаю, що моя дитина розумна і завжди ділиться зі мною своїми проблемами, і перш ніж робити щось важливе, радиться зі мною. Сину про ці групи розповіла, однак особливо не лякала, навіщо?», - каже Лариса.

У «дорослих» соцмережах з приводу «смертельних китів» теж багато дискусій. Хтось вперто поширює інформацію про ці групи, а хтось – навпаки закликає цього не роботи. Декотрі користувачі навіть розповідають історії, що нібито бачили, як підлітки ледь не кидалися під колеса авто. Можливо, ці випадки і справді мають стосунок до цих «груп», а можливо – це проста неуважність дітей, що теж буває доволі часто.

Отож, бережіть себе та рідних, але пам’ятайте: сіяти паніку теж не варто. 

Ужгород.нет

  Надіслати другу