На Закарпатті розквітають чарівні шафрани

На Закарпатті розквітають чарівні шафрани
Батьківщиною шафрану вважаються країни Малої Азії, Ближнього Сходу, Індія. Досі рослина розповсюджена в Сирії, Палестині, Персії.

 

Знали її і у Давньому Єгипті. Згадки про крокуси зустрічаються у творах царя Соломона, Гомера та Гіпократа. Опис лікувальних властивостей рослини є в китайських медичних книжках, створення яких відносять до 2600 року до н. е., а також в єгипетських текстах, що датуються 1500 роком до нашої ери. У книзі «Пісня Пісень» шафран згадується серед духмяних трав, які використовували для аромату та в якості цінних ліків. Рослину підносили як дорогоцінний подарунок імператорам, королям, папам. 

За часів хрестових походів (1096-1270) крокуси завезено до Європи. Спочатку їх вирощували в країнах Західного Середземномор'я, потім практично в усіх європейських країнах. Впродовж багатьох віків шафран залишався єдиним представником роду, який мав в очах людства господарську, але не декоративну цінність. Наприкінці ХVI ст. в ботанічних садах Європи з'явилися перші декоративні крокуси. Їх було лише три види, та вони започаткували сотні сортів, серед яких лідирують по сьогодні групи голландських гібридів і хризантус. Цікаво, що жовте взуття царів Мідії, Вавілону, Персії фарбувалося саме шафраном. Окрім того, ним надавали жовтого забарвлення сукням, каймам різних текстильних виробів.

Дендрологічний парк «Березинка» - парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення в Закарпатті. Заснований в 1953 році в урочище "Нодьлігет". Тут справжній рай для туристів: адже саме тут ростуть 320 екзотичних деревних і чагарникових порід, серед яких гінкго, тюльпанове дерево, магнолія, кунінгамія, кипарисовики, тис, мікробіота, секвоя, кипарис Аризона, тайгові мешканці аралія і діморфант, різні різновиди дуба і кедра. Рослини представляють всі континенти, за винятком Антарктиди. І серед цієї краси найбільш ранніми провісниками весни є шафран Гейфеля або як ще його називають місцеві - крокус. Пишна рослинність дендрарію слугує підживленням для цих ніжних квітів, адже на поверхні лежить компостна букова підстилка. Листя та відпадки - ґрунт важкої харчового ланцюжка, який об'єднує велику кількість мікроорганізмів. Швидкість перегнивання залежить від тепла та вологи. Але важливу роль відіграє і робота лісівників, які освітлюють і прочищають ліс.

На сьогоднішній день «Березинка» - справжня родзинка Мукачівського лісового господарства. Сюди приїжджають тисячі гостей, щоб насолодитися неймовірною красою дерев і квітів і здійснити захоплюючу подорож у світ рослин.

Лісівники про диво-дендрарій і квітку

Майстер лісового розсаднику дендропарку «Березинка» Мукачівського держлісгоспу Наталія Слободянюк розповідає:

«Шафран у дендрарії - чисто природнє явище. Раніше на території були грабові насадження, а зараз - букові. Тут зібрана найбільша колекція родини букових на Україні. А шафран любить підзолистий ґрунт. Узагалі крокус називають квіткою фараонів. Зі спеціального виду крокусу отримують дивовижні і містичні прянощі – шафран. Щоб отримати 1 кг цієї спеції, треба вручну обробити 200 000 квіток! Тому вартість спеції надзвичайно висока. З них вищипують рильця і швидко висушують в затемненому місці. Робота ця дуже працемістка, тому й ціна шафрану дуже висока – 1 грам шафрану коштує дорожче 1 г золота. А ще це надзвичайно медоносна квітка і її полюбляють бджоли».

Лісничий дендропарку Степан Кохан розповів, як лісівники борються з квітковими браконьєрами:

«Щороку навесні у дендрарії працівники лісової охорони та чергові борються з браконьєрами, які зривають і продають рідкісні квіти. Однак таких випадків не багато, зазвичай зривають квітки школярі, але у даному випадку важлива і сумлінність школярів. Якщо вчитель та ми пояснимо, що це рідкісні квіти, то діти будуть їх берегти. Взагалі-то вхід для туристів і гостей нашого райського куточка вільний. Надзвичайно полюбляють квіти бджілки та дикі кабани. Часто штрафуємо людей за незаконне розведення вогню на території дендрарію, а ось за зрив квіточок - рідше» .

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

 

16 березня 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів