Як закарпатським виробникам прорватися на європейський ринок, або Чим вигідна Угода про асоціацію з ЄС

 Аня Семенюк
Аня Семенюк
Українські виробники відшуковують своє місце на такому бажаному європейському ринку збуту, до якого, зокрема, отримали полегшений доступ завдяки довгоочікуваній Угоді про асоціацію з ЄС. Утім, межі Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) все ж існують у рамках географічного кордону та окреслені митною територію і митними процедурами.

 

Наразі пріоритетним завданням для України є впровадження таких високоякісних митних технологій, які б забезпечували замість бюрократії швидке й ефективне оформлення вантажів, уникаючи затримок і корупції, а також довгих черг із вантажівок.

Так, систему «єдине вікно» вже впроваджено, починаючи із серпня минулого року (через Закарпатську митницю ним скористалися 115 підприємств). Більшість положень нового Митного кодексу відповідають вимогам законодавства ЄС (на часі ще декілька змін). Разом з тим досі, наприклад, в Ужгороді черга дальнобійників із вантажного терміналу нерідко тягнеться аж до самих меж міста, а втомлені водії розповідають, що в очікуванні можуть провести від кільканадцяти годин до навіть двох діб. Для доставки товарів у ЄС підприємства, як правило, укладають угоди з «плаваючими термінами» у рамках дня-двох.

Євген Кунинець, генеральний директор на 99% експортно орієнтованого підприємства «ЕНО меблі ЛТД» наголошує, що для вивантаження доставленого товару постачальник має конкретну годину. Йдеться в основному про продукцію для всеcвітньої мережі магазинів «IKEA», для якої виготовляє товари і закарпатське «ЕНО меблі». Тому кожна година дороги та перебування на митниці важлива.

Щоб оптимізувати витрати часу на митні процедури, згадане підприємство має штатних митних декларантів.

-          Для нас є конкретна година на складах, до яких доправляємо власну продукцію за кордоном. Якщо ми не вкладемося у визначений час, то перейдемо в чергу і чекатимемо досить довго, тому це не варіант, - каже Є. Кунинець. - Ми майже ніколи не мали проблем з митницею, а працюємо вже 21 рік на експорт.

Ми побували на вантажному терміналі КПП «Ужгород», щоб дізнатися причини черг і як довго доводиться чекати водіям, що везуть товари до Євросоюзу. Дальнобійник Василь Попянич, перший у черзі перед шлагбаумом, готовий взяти нас у свою кабіну, що на кілька днів у подорожах фактично стає його домом.

Але кільканадцять годин навіть для репортажу стояти не хочеться: проїзд на територію терміналу і навіть митне оформлення ще не означає, що оперативно потрапимо до Словаччини у вантажівці. За територією України – знову черга. Водії скаржаться, що словацька сторона оформляє значно довше, ніж українська. Євросоюзівці кожну машину перевіряють на рентгені. Наразі працює лише один апарат, іноді підвозять другий, тоді справа йде трохи швидше. 

Тому виходимо з кабіни і йдемо пішки. Вантажний термінал просторий і досить сучасний: реконструйований та введений в дію у червні 2008 року. Усередині приміщення поділено на два блоки – для тих, хто експортує і тих, хто ввозить до України імпортний товар. Тут же і віконечка митних брокерів, які допомагають в оформленні митних декларацій.

Юрій Пилипець, заступник начальника відділу митного оформлення №3 митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС пояснює, що «кабінетне» оформлення транспортного засобу та супровідних документів триває 10-15 хвилин. Далі йде огляд вантажівки безпосередньо на вулиці.

Закарпатська митниця ДФС у відповідь на запит Ужгородського прес-клубу поінформувала, що середній час очікування вантажівок у пункті пропуску протягом 2017 року становить 39 хвилин під час виїзду за межі митної території України та 47 хвилин під час в’їзду. Максимальний час очікування під час виїзду за межі митної території України становив 24 години, під час в’їзду – 11 годин.

-          При цьому слід зазначити, що вказані дані до облікових баз митниці вносяться лише зі слів водіїв транспортних засобів, тому митниця не може підтвердити їх достовірність, - зауважує митниця.

Безпосередньо на пункту пропуску усе відбувається значно швидше, якщо автомобіль з вантажем попередньо оформлений у внутрішньому митному посту, розташованому у межах міста. Тоді на кордоні перевіряють тільки цілісність митного забезпечення (спеціальної пломби).

Олексій Алєйніков, заступник начальника митного посту «Ужгород-центральний» Закарпатської митниці ДФС продемонстрував усю процедур митного оформлення. Це досить багатогранний процес. Спочатку для вивезення будь-якого товару слід акредитуватися в митних органах, отримати облікову картку. Потенційний експортер повинен мати зовнішньо-економічну угоду (договір купівлі-продажу), а також інвойс (рахунок-фактуру) і звернутися до митниці для проведення митного оформлення.

-          Таку акредитацію можна отримати за день, якщо не йдеться про якісь форс-мажори. Якщо товар не потребує гарантії чи застави, то попередню декларацію можна подати в електронному режимі (про намір ввезти безпосередньо товар), - каже О. Алєйніков.

Митна декларація, до слова, містить 54 графи і ще 7 буквенних граф, тобто включає усю інформацію про зовнішньо-економічну операцію, а не тільки про сам товар. Крім того, на підставі відомостей з цієї декларації може спрацювати система ризиків АСАУР – тоді потрібні додаткові митні формальності, як то огляд, накладення митного забезпечення, зважування, лабораторні дослідження чи інше. На все це – 4 робочі години, після чого вантажівка може їхати безпосередньо на пункт пропуску.  

П. 1. статті 76 Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом передбачає застосування сучасних митних методів, зокрема оцінки ризиків, постаудитного контролю та методів аудиту компаній для спрощення та сприяння ввезенню та випуску товарів.

Важливими моментом для багатьох українських виробників та експортерів є отримання сертифікату перевезення товарів EUR.1, який з часу дії Угоди про асоціацію (з 1 січня 2016 року) митні органи видають безоплатно.

-          Це і є підставою для застосування до українських товарів торговельних преференцій у рамках вільної торгівлі з ЄС, - прокоментувала Лілія Стороженко, начальник відділу митно-тарифного регулювання Управління адміністрування митних платежів Закарпатської митниці ДФС.

Саме ці преференції є запорукою певних переваг для українського бізнесу щодо виходу достатньо сильно захищені ринки держав-членів ЄС. Натомість положення Угоди про асоціацію в частині запровадження вільної торгівлі між Україною та членами ЄС серед іншого передбачають поступове (впродовж певних перехідних періодів) скасування чи зниження ставок увізного мита сторонами на товари, що походять з іншої сторони.

За словами Л. Стороженко, експортер може оформити усі митні документи на будь-якій митниці, в Україні є 162 відповідні підрозділи. Зокрема на Закарпатті є 7 місць дислокації видачі сертифікатів EUR.1 – 3 в Ужгороді, а також в Мукачеві, Сваляві, Виноградові і Хусті.

До закарпатських митних пунктів, відповідно, звертаються найчастіше місцеві, закарпатські виробники. А також підприємства із сусідніх регіонів, Києва, Дніпра (саме дніпровська фірма, наприклад, відправляє за кордон продукцію лісохімкобінату з Перечина).

Торік Закарпатською митницею ДФС було оформлено 1615 згаданих сертифікатів на експорт до 19 країн Євросоюзу. Найбільше товару з євро-сертифікатами поїхало до Угорщини, Румунії, Італії, Німеччини, Чехії, Словаччини, Австрії.

Серед товарів на експорт із сертифікатами EUR.1 (оформлюваних закарпатською митницею) йдеться найчастіше про

  • швейні вироби, виготовлені з давальницької сировини,
  • продовольчі консервовані товари,
  • вироби та матеріали з деревини,
  • вугілля, паливна деревина.

            У сезон це також дари лісу – ягоди, гриби тощо.

З початку цього року зафіксовано вже понад 300 звернень за сертифікатами. Строк видачі (або відмови) цього документу становить 3 робочі дні, а термін його дії – 4 місяці. Головною умовою для його отримання є підтвердження українського походження товару або його достатньої переробки саме в Україні. Отримавши сертифікат, товару легше рухатися і у треті країни, практично як європейському.

До слова, ще жодне підприємство не отримало від Закарпатської митниці відмову щодо отримання сертифікату – з усіма працюють превентивно, роз’яснюючи порядок подачі заяв.

Водночас у 2016 році фахівцями Закарпатської митниці ДФС було зафіксовано 2485 порушень митних правил. Йдеться про загальну кількість складених протоколів, а не тільки на вантажних пунктах пропуску.

-          Що стосується імпорту товарів з Євросоюзу, то за 2016 рік наші імпортери під час ввезення товару в Україну на умовах Угоди отримали більш, ніж 110 млн. грн пільг зі сплати ввізного мита, які до 1 січня 2016 року фактично мали бути сплачені під час митного оформлення, - додає Лілія Стороженко.   

При цьому імпортери можуть скористатися митними пільгами, передбаченими Угодою про асоціацію, тільки якщо імпортують товар безпосередньо з країн Євросоюзу та мають відповідні документи, що підтверджують походження товару з країн-членів ЄС.

            Угоди про асоціацію України з Євросоюзом чекали виробники, експортери (чинні й потенційні), бізнесмени і прості українці. Саме її непідписання ініціювало Майдан і Революцію гідності. Ми запитали у митників, як відобразивсь цей міжнародний документ на їхній роботі.

-          Я не можу сказати, що це відчутно відображається на роботі митників, - відповідає Олексій Алєйніков. – Ми здійснювали митне оформлення і продовжуємо це робити. Щодо сертифікатів, то наші працівники, які і раніше перевіряли вантажі, пройшли спеціальне навчання, отримали штампи і працюють далі. Натомість суб’єктам підприємництва стало відчутно краще і зараз більш вигідно саме у Європу експортувати свої товари. Зміни робились не для митних органів, не для державної влади, а саме для людей, великих і малих підприємств, які здійснюють зовнішньо-економічну діяльність і планують працювати в цьому напрямку надалі, спрямовуючись на європейський ринок. Їм треба сплачувати менше платежів саме в Європі, а отже є змогу пропонувати і більш вигідну ціну європейським покупцям чи споживачам своїх товарів.

З досвіду роботи з експортерами, Лілія Стороженко свідчить, що наразі не помічає значного збільшення об’ємів експорту. Але принаймні на ринки вийшли нові суб’єкти, відчувши полегшені умови оформлення товарів у Європі та потрапивши у так званий у пільговий коридор. 

За матеріалами Ганни Твердохліб, Ужгородський прес-клуб

Інфографіка: Ярина Денисюк

Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

 

04 квітня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*