На Закарпатті сьогодні — Поливаний понеділок!

На Закарпатті сьогодні — Поливаний понеділок!
Споконвіку вважалося, що вода у великодній понеділок стає цілющою, приносить щастя та здоров’я. Тому люди обливали не тільки один-одного, а й себе теж.

 

Якщо повернутися до язичницьких часів, весняне купання та обливання мали магічне значення. Предки вірили, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай, очистяться та вилікуються від різних нездужань. Обливали водою і худобу, і птицю, бджіл з вуликами, пастухів та коней перед початком польових робіт. Вірили також, якщо раптово вилити воду на відьму, то вона не зможе шкодити. Існувало також повір’я, що утопленики або самогубці могли затримувати дощ, тому в посушливі часи їх могили також обливали водою.

З давніх-давен юнаки з відрами повними води ще вдосвіта ходили по хатах, де жили дівчата на виданні, та обливали їх. А ті натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Адже вважалося, що облита дівчина швидше вийде заміж за коханого хлопця. Зустрічалися звичаї, коли дівчина мала встигнути подарувати юнаку писанку, щоби той її не обливав, або ж дівчата ховали писанки за пазухою, а юнаки намагалися їх відібрати (але це вже більше схоже на залицяння, чи не так?).

Вважалось, якщо дівчина повертається додому суха – це для неї ганьба. Тож дівчата хотіли, щоби їх облили, адже це свідчило про серйозні наміри парубка, котрий зазвичай обливав тільки ту, яка йому подобалась. Відповідно, на знак взаємності він отримував писанку або вишиту хустину. Щоправда це означало, що танцювати на великодніх святкуваннях він має тільки з нею.

Колись на Закарпатті дівчат штовхали у річку, тому вони і близько не підходили до води. Але хлопці не здавались – хапали якусь і несли до потічка. А в одному із сіл цього району юнаи приходили до дівчини на виданні та кричали під вікном "Прийшли мити". Коли вона виходила, їй тричі лили воду на руки. Вона вмивалась і дарувала парубкам писанки. До речі, в інших народів звичай з обливаннями теж існує або, принаймні, існував. Наприклад боснійці у цей день традиційно купаються у джерельній воді. А жителі Сербії обливають будинки, виганяючи нечисту силу. Однак роблять вони це у поливану суботу. В нас, до речі, є схожий звичай: дехто на Поливаний понеділок обливає водою зовнішні кути будинку, щоб очистити дім від усього лихого.

Сьогодні у плані відзначення Поливаного понеділка Закарпаття є унікальним регіоном, адже більше ніде в Україні не прийнято замість води використовувати парфуми, розповідає туризмознавець Федір Шандор:

— Таку звичку на Закарпаття принесли шваби. Здебільшого це була протестантська традиція, адже протестанти відкидували язичницькі позиції щодо поливання водою. Тому з появою швабів, а також італо-французької династії Анжу разом з Карлом-Робертом Анжу, з’явився полив лавандовою водою. Це було приблизно у 14 столітті і таке робили тільки аристократи. І тільки у 19 столітті це перейшло на простих людей.

Поливались спочатку підсолодженою водою, яку робили з цукру і карамелі, або водою, яку виварювали з розмарином, чебрецем, м’ятою тощо. Парфумами почали поливатись уже у чехо-словацьких період, коли у людей з’явились гроші.

Тобто це французько-італійська традиція, яка поширилась на Закарпатті через швабів-протестантів.

Сьогодні парфумами поливаються в Італії, Франції, Чехії, Австрії, Словаччині, Угорщині, Словенії, Румунії. У тих державах, де є ортодоксальний вплив православних, такої традиції нема. Але цікавий факт, що православні Закарпаття теж поливаються парфумами.

Поливаний понеділок – не просто день бешкетників. Він має своє значення, свій символізм та свої традиції. На жаль, сучасний світ далеко втік від мудрості пращурів і такі речі помалу втрачають своє сакральне значення. Сьогодні це просто весела звичка, яка частенько переходить межі здорового глузду. Але якщо в цей день вам все ж таки не вдасться залишитись сухим, не зліться. Кажуть, сердитися не можна, адже це на здоров’я та на щастя.

 

17 квітня 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів