Ужгородець Володимир Козловський: Моя мета – потрапити на Олімпіаду до Токіо

Ужгородець Володимир Козловський: Моя мета – потрапити на Олімпіаду до Токіо
За п’ять роківнаполегливих тренувань ужгородець Володимир Козловський став першим номером збірної України з велоспорту-маунтинбайку серед чоловіків.

 

За п’ять роківнаполегливих тренувань ужгородець Володимир Козловський став першим номером збірної України з велоспорту-маунтинбайку серед чоловіків. Вже в 16 років Володимир став дворазовим чемпіоном України  серед юніорів.  Сьогодні він продовжує натхненно тренуватися й мріє потрапити на найближчу Літню Олімпіаду до Токіо. Тож про улюблений спорт, успіхи та перспективи в розмові з 19 річним спортсменом. 

- Володимире, як ти почав займатися маунтинбайком?

- В дитинстві пробував себе в багатьох видах спорту – великий теніс,  стрільба з лука, дзюдо,  в той же час  постійно їздили з друзями на велосипедах. Якось  поїхали в мікрорайон «Шахта» й там зустріли Олексія Ждановича, який запропонував нам почати тренуватися – хоч це ще й не був класичний маунтинбайк, скоріше спортивний туризм чи спортивне орієнтування . Але тим не менш, уже з 14 років почали з друзями займатися під керівництвом наставника, згодом почали їздити на різні аматорські змагання. Практично відразу ж почав здобувати одну за одною перемоги, тож вирішив перейти на інший рівень й  спробувати себе в офіційних велозмаганнях. Пам’ятаю, поїхали в Словаччину на змагання, але через те, що не мав ліцензії організатори не хотіли допускати мене до змагань, все ж домовилися, що виступлю поза конкурсом – і на диво став переможцем, хоча золоту медаль отримав словацький спортсмен, який фінішував з другим після мене часом, бо мав відповідні дозвільні документи. 

- Знаю, що більше двох років тому в Ужгород через війну на сході України приїхав відомий тренер  Віктор Мельник, який підняв маунтинбайк у нас на новий рівень. Для вас з його приходом щось змінилося?

- Так, звісно. З переїздом   Віктора Михайловича на Закарпаття до нас прийшов професійний спорт – почали проводитися офіційні чемпіонати України. З любительського закарпатський маунтинбайкпоступово стає професійним  з відповідним тренувальним процесом.

- На зимовому чемпіонаті України, який завершився минулого тижня в нашому обласному центрі  ти став срібним призером, розраховував вибороти чемпіонську медаль?

- Порівнюючи свій виступ з минулим сезоном у моїй віковій категорії так званих  «андерів» (чоловіки від 18 до 23 років) – це досягнення як на початок сезону доволі хороший результат, хоча, звісно, прагнув поборотися за золото, але мене обігнав чинний чемпіон України, досвідчений спортсмен з Вінниці Дмитро Тітаренко,­тож, гадаю, мій результат пристойний.

- Ти добре виступав серед молоді, а вже другий рік змагаєшся в віковій групі дорослих велогонщиків. Перехід з молодіжного в дорослий спорт дався легко?

- Жодного дискомфортну не відчув, коли розпочав свої виступи серед чоловіків. Одразу ж в першому ж змаганні серед дорослих посів другу сходинку в чемпіонаті України.

- До яких змагань готуєшся нині?

- Планували в найближчий час,23 квітня поїхати до Чехіїна міжнародні змагання С1, далі 29-30 квітня – велотурнір в Румунії, 14 травня,можливо,поїдемо  до Туреччини.

- Завдяки чиїй допомозі береш участь у різних міжнародних змаганнях. Адже це серйозні витрати – проживання, харчування, спорядження?

- Я захищаю кольори відомого українського клубу ІСД, який фінансує витрати під час поїздок на ці змагання. Підтримує також управління фізичного виховання та спорту Закарпатської ОДА, голова обласної федерації Віктор Ледіда.

- Цікаво, яку ціль ставиш перед собою у спорті?

- Хочу поїхати на літні олімпійські ігри 2020 року до Токіо, тому для цього доведеться брати участь  у різних офіційних стартах, щоб вибороти ліцензію на Олімпіаду.

- Загалом, як би оцінив закарпатськиймаунтинбайк по відношенню до інших регіонів?

- Всюди є сильні спортсмени, а по ландшафту місцевості  наш край найбільш оптимальний куточок для розвитку маунтинбайку. У нас є гори , рівнини, потрібно лише бажання розвивати його.

- Велоспорт - доволі таки вартісне заняття...

- Так. Адже більш-менш пристойного рівня велосипед  вартує 2-3 тисячі доларів, до прикладу мійбайк , який беру на змагання коштує 7 тисяч євро. Тож, звісно, спортсменам, які вже доросли до відповідного рівня і прагнуть займатися цим спортом на високому рівні потрібна підтримка зі сторони держави, меценатів, клубів.

- А як розвивається цей спорт в Європі?

- В порівнянні з іншими країнами-сусідами ми їм набагато поступаємося. До прикладу, велоспорт в Швейцарії, Італії, Чехії, Франції – культовий вид . Коли взяв участь у чемпіонаті Європи в Чехії, до вздовж усього маршруту стояли вболівальники й палко підтримували учасників змагань.  У нас такого поки що не побачиш.

Тож буду відвертим розглядаю варіант з працевлаштування у закордонному клубі, а для цього потрібен результат – якнайбільше перемог на міжнародних змаганнях. На жаль, в Україні поки що держава не дуже опікується цим спортом, залишаючи здібних спортсменів наодинці зі своїми проблемами.

- Куди в нашому обласному центрі можуть звернутися діти, які хочуть займатися маунтинбайком?

- Всі бажаючі можуть підходити щодня до ЗОШ №20, в нас зазвичай о 16:00 тренування. Тож залюбки приймемо всіх, хто хоче займатися цим спортом у нашу секцію.

Розмову записав Роман Сенишин

 

18 квітня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*