Бажаєте мати газовий лічильник у квартирі – встановіть його собі самі!

Бажаєте мати газовий лічильник у квартирі – встановіть його собі самі!
Придбайте лічильник, заплатіть майстрам-газовикам і вони все зроблять.

 

Державну програму на безоплатне встановлення приладів обліку газу реалізують по-різному: комусь лічильник у квартиру, а комусь на будинок.
 
Як показує практика, ні колективна відповідальність, ні колективна власність нічого доброго не передвіщають. Особливо у нашій країні, де й так більшість хоче схитрувати, обійти правила, обманути і все отримати задурно. І стосується це всіх сфер життя суспільства. Не винятком є й комунальна сфера. Адже багатоповерхівка – це як мурашник, де нібито в кожного є своє життя і завдання, але всі залежать один від одного.

Користуйся сам - плати за всіх

Додати колективізму у ряди жителів багатоповерхівок вирішили комунальники. Для цього було прийнято рішення про встановлення загальнобудинкових приладів обліку. Так їм, мовляв, дешевше. Адже вартість облаштування 100 квартир багатоповерхового будинку індивідуальними лічильниками газу складає в середньому 250 тисяч гривень, а монтаж одного приладу обліку газу на будинок обійдеться лише у 50 тисяч гривень. А ось що з того матимуть люди, то вже не їхня морока. То ж якщо троє сусідок печуть торти і готують щодня сніданок, обід та вечерю, а троє інших лише, скажімо, кип’ятять чайник вранці та тоді ж смажать яєчню, то кожен із сусідів заплатить за ранкову каву, комплексний обід, яєчню і десерт. Якщо ж в домі є ще шанувальники такого екстравагантного виду обігріву квартири, як за допомогою плити, то доведеться ще й заплатити за те, що погрілися. А влітку на зміну обігріву прийдуть консервації, варення, тушонки та інші чудові речі. Звісно, тим, хто споживає чимало газу, такий підхід навіть вигідний, бо з ними ділять витрати інші. А ось тим, хто газ майже не використовує, невигідно платити за всіх. Саме тому такі мешканці, котрі вже відчули смак «колективізації» і братання з сусідами, обурюються, бо ж це як мінімум несправедливо.

Отож, якщо подивитися, що переплачувати за місяць доведеться за десяток кубів, то вигідніше вже витратитися і встановити лічильник, так хоч не доведеться оплачувати чужі пироги, компоти й інші кулінарні шедеври, чи навіть обігрів квартири з допомогою конфорки.

Головне – результат, а люди заплатять

Газовики ж проблеми в подібній ситуації не бачать взагалі, і кажуть, що їм встановлювати загальнобудинкові лічильники простіше і швидше, ніж поквартирні. Так тему колективізму можна продовжити в ключі погоні за результатом з мінімальними зусиллями.

- Згідно з чинним законодавством, оплата за газ у будинках, де встановлено загальнобудинковий лічильник, тарифікується відповідно до його даних. При цьому від його даних віднімають дані індивідуальних лічильників, і залишок ділять між квартирами без обліку газу відповідно до кількості проживаючих у квартирі і тих умов, які регламентує закон, - пояснюють газовики. – Мета встановлення будинкового лічильника полягає в тому, аби забезпечити всіх користувачів засобом обліку газу, на це є роз’яснення державного регулятора. Коштів на лічильники, закладених в тариф, фактично не вистачає, щоб встановити кожному мешканцю індивідуальний лічильник. Плюс загальна кількість необхідних лічильників така, що для їх встановлення потрібно не менше 10 років – це показник по Україні. Тому регулятор прийняв рішення на користь будинкових. Якщо у будинку кількість споживачів без лічильника достатньо велика, тоді ставимо будинковий, якщо ж навпаки, то ні.

Хочеш лічильник – встанови собі

Та куди ж без демократії. Не хочеш платити – не мусиш. Придбай лічильник, заплати майстрам і вони все зроблять.

- Ті, хто хоче, може установити собі індивідуальний лічильник, навіть якщо з’явився будинковий, і платити по його даних. У місті є кілька компаній, які займаються встановленням, там можна і замовити послугу. Щоправда, вона платна, - кажуть у газовій службі. - Ми ж займаємося лише безкоштовним встановленням за програмою. Наразі безкоштовними індивідуальними лічильниками ми забезпечили тих споживачів, які використовують газ комплексно, себто користуються газовим котлом, або плитою і колонкою, і зараз дійшла черга до тих, у кого є одна плита.

Якщо пощастить, то прилад обліку може дістатися безкоштовно

У разі якщо платити бажання нема, є надія таки отримати омріяний індивідуальний лічильник, але трапиться це, якщо будинок є в плані і там будуть поквартирні роботи. Інакше нічого не вийде.

У профільній інстанції пояснюють, що черги на встановлення приладу обліку як такої немає. Наприклад, обирають будинок для встановлення лічильників, бригада виїжджає туди і протягом дня встановлює певну їхню кількість. Якщо вести роботу за іншим принципом – по черзі чи по заявах, то кількість встановлених бригадою буде меншою, оскільки час витрачатиметься на дорогу тощо.

Тариф, якого не існує

- Наразі маємо план і щодо встановлення загальнобудинкових лічильників, він є в програмі підприємства. Але зараз враховуючи те, що тариф, який прийняла НКРЕП, скасували, ми наразі потрапили в такий повний вакуум, яким не передбачено плату тарифу взагалі і в принципі, - каже А. Семенович. - Наразі ми не отримуємо ніяких коштів, не розуміємо, за що ми тепер будемо встановлювати лічильники, ремонтувати мережі, ремонтувати аварійку. Фактично вся законодавча база втратила свою чинність, а нової немає.

Є проблема - вирішуй

Як діяти у ситуації, що склалася, кожен мусить думати та вирішувати самостійно. Та складається враження, що людей добровільно-примусово схиляють до самостійного встановлення лічильника за власний кошт. Бо ж платити за сусідів хочеться далеко не кожному. Проте й лічильник не всім по кишені. Тож, хтось таки заплатить. А якщо вже платиш, то й економити сенсу немає. Хоча з екранів телевізора тільки й чуємо заклики про економію.  Як завжди, політика в комунальному господарстві дивна, суперечлива, а головне – традиційно не в інтересах простих платників.

Уляна ДЕЛІКАТНА, Погляд

 

28 квітня 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів