Закарпаття — край замків і фортець

Закарпаття — край замків і фортець
На замітку туристу!

 

Люби і знай свій рідний край, бо у ньому стільки краси та чарівності, що аж дух захоплює...

Потік туристів у нашу область зростає з кожним місяцем, навіть з кожним днем. Значно більшає людей, які цікавляться старовинними замками, мурами тощо. Таких є чимало навіть серед гостей нашого міста, які прибувають до нас покупатися у термальних водах і попити смачненького винця. Аби краще орієнтуватися у “замкових” лабіринтах краю, газета “Вісник Берегівщини” друкує невеличкі розповіді про унікальні місця закарпатської землі. Та й нашому читачеві буде цікаво довідатися, де розміщені ці свідки старовини. Бо, як мовиться, спершу сам прочитає, а відтак поділиться своїми враженнями з іншими. Отже, розповідь починаємо із Чинадіївського замку, а заодно додамо, що у цьому переліку є невеличке досьє на замок у Квасові (Берегівщина).

Чинадійово

Посеред старовинного містечка Сент-Міклош (таку назву воно мало до 1944 р.) розташований похмурий середньовічний замок-фортеця барона Перені (XIV ст.). Тут є цікавий інтер’єр, потаємний хід і спальня мужньої Ілони Зріні. У ній вона зустрічалася з графом Імре Текелі, через це його ще називають як “Замок кохання”. Врятував споруду художник Йосиф Бартош, який взяв її концесію. Слід сказати, що Чинадійово знаходиться на трасі Мукачево–Львів, до нього легко добратися будь-яким транспортом. Населення – майже 7 тис., селищний голова – Іван Мошак.

Середнє

Селище знаходиться посередині між Ужгородом і Мукачевом, саме тут збереглися руїни замку Іштвана Добо (ХV ст.). Його легенди приписують найсильнішому і найтаємничішому католицькому ордену – тамплієрам. Середнє славилося на всю Європу своїми унікальними винами. Недарма Петро І так засмакував місцеві винні напої, що купив собі частину виноградників. Для сховку людей від нападу ворогів, а також для зберігання вина полонені турки викопали величезні підвали (XVI ст.), загальною довжиною 4,5 км. У селищі, голова якого Емерік Кріцкій, мешкає 4 тис. людей.

Сільце

Поруч із цим селом на вершині гори колись знаходилося одне із найменш відомих фортифікаційних укріплень Закарпаття – замок Бодулів (ХІІІ ст.), який був збудований на місці давніх городищ і зруйнований за незрозумілих обставин у часи середньовіччя. Сільце – село на Іршавщині, воно має 3,5 тисяч мешканців, головою населеного пункту є Віктор Кузьма. Знаходиться поселення на перетині доріг на Іршаву, Хуст, Тячів, Мукачево. А ще Сільце цікаве тим, що тут масово під плівкою вирощують капусту, яку реалізовують від Іршави до Берегова й аж до Києва.

Квасово

Це – давнє поселення над річкою Боржава. Зацікавить шукачів старовини залишками фрагментів стін феодального замку (XII-XIII ст.), що розташований на п’ятнадцятиметровій вулканічній горі й зводився з метою захисту сухопутного соляного шляху. Останній пролягав через наші краї. Квасівському замку – кілька сотень літ, а добиратися до мурів цього історичного об’єкта можна як через Бене, так і через Береги, а відстань від Берегова – 17 км. Усюди можна зупинитися та покуштувати смачного вина (щоправда, крім водіїв). Голова сільради – Василь Губаль.

Виноградів

Західно-українська винна столиця розташована у підніжжі Чорної гори і має свій замок Канко (XIII-XVI ст.) із залишками готичного храму та каплиці (XVI ст.). Романтичні руїни замку і зараз ваблять численних туристів, кінематографістів, журналістів, поетів, художників. 

У центрі Виноградова можна оглянути костел францисканського монастиря (XIV-XV ст.), Вознесен­ський костел бернардинського монастиря (XV ст.) та палац баронів Перені (XVII ст.). Місто сучасне та має багато старовинних пам’яток. Мер Виноградова (до 1946 р. Севлюш) – Степан Бочкай, населення – понад 25 тисяч людей. Відстань до Ужгорода – 110 км,  до Румунії – 11 км.

Королево

Королівське “місце” відоме здавна своїм унікальним кліматом, найдавнішою стоянкою людей у центрально-східній Європі, а також залишками королівського замку Нялаб (XIV-XVII ст.). Окрім цих принад, селище, яке мало назву Кірайгаз, славиться своїми винами і коньяками, що здавна настоюються у 700-метрових підвалах під замковою горою. Королево вже відвідали знатні особи багатьох країн світу, тепер воно чекає на туристів третього тисячоліття. Населення селища міського типу, де головою Павло Фабрицій, близько 9 тис. осіб.

Хуст

Місто із понад 28-тисячним населенням, третє на Закарпатті: за економічним потенціалом і політичною впливовістю. Столиця Карпатської України знаходиться на перехресті рік Ріки і Тиси. Над містом височать живописні руїни неприступного і нездоланного Хустського замку (ХІ-ХVІ ст.), який колись належав родині графа Драга (Дракули).

Із замкової гори видно чарівні карпатські пейзажі та панораму міста, в якому можна прогулятися чеським кварталом й оглянути перлину закарпатського сакрального будівництва – Єлизаветську церкву, зараз протестантський храм (XIІІ ст.). Міський голова – Володимир Кащук. До Хуста можна доїхати як автобусом із боку Іршави, так і з Міжгір’я, Рахова та Виноградова. Хуст є містом обласного значення, він має також залізничне сполучення.

Велятино

У цьому селі на Хустщині (від Ужгорода 110 км), з населеням 4,5 тис.чоловік, серед мальовничих гір здавна б’ють джерела термальних вод. Місцева вода має в 33 рази вищу мінералізацію за морську, також славиться чималим умістом йоду і брому та лікує багато хвороб. Усі, хто купається в термальних басейнах, крім лікування, отримують ще й великий заряд позитиву та задоволення. Голова сільради – Ганна Микитюк.

Невицьке

Посеред лісу над мальовничою долиною річки Уж височіють руїни славного колись на все Закарпаття Невицького замку (ХІV ст.). Служила ця споруда укриттям для жінок і дівчат, яких брали у полон або ж купляли-продавали від бідних батьків для багатіїв. Замок у Невицькому ще й досі вражає своєю величчю і розмірами, він є улюбленим місцем для розваг ужгородської молоді, студентів УжНУ насамперед. Населення Невицького, яке від Ужгорода знаходиться на відстані 12 км, – понад 1000 чоловік, голова села – Михайло Лаба.

***

Звісно, замків на Закарпатті є більше. Про Мукачів­ський та Ужгородський розповімо окремо.  

Підготував до друку Михайло СИНЬООКИЙ

 

31 травня 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів