Годі відкладати на потім прийняття складних рішень!

Годі відкладати на потім прийняття складних рішень!
Три правила на всі часи.

 

Прислухайтесь до простого, але дієвого способа від Пітера Брегмана, голови консалтингової компанії Bregman Partners і колумніста Forbes.

Про незвичайний метод як зробити життя простішим розповідає Пітер Брегман, голова консалтингової компанії Bregman Partners і колумніст Forbes.

Я кілька хвилин вивчав меню, намагаючись побороти власну нерішучість. Кожна страва чимось мене приваблювала. Можливо, замовити все і оразу?

Це дурне рішення, яке не заслуговує уваги? Можливо. Однак, напевне, і ви мали справу з такою проблемою (у когось йшлося про їжу, у когось — про щось інше). Справа в тому, що ми витрачаємо багато часу та енергії на вибір між однаково привабливими варіантами в повсякденних ситуаціях. Проте хоч вони й можуть бути привабливими однаково, та кожна з них усе ж має щось особливе, тому завжди потрібно шукати компроміс. Навіть якщо це вибір між капустяним салатом (здорова їжа), лососем (білкова) і равіолі (смачно, але багато вуглеводів).

Якщо навіть такий буденний вибір забирає наші енергію та час, лише уявіть, що відбувається в більш важливих та серйозних ситуаціях! Наприклад, у бізнесі, коли доводиться вирішити, які продукти залишити, а від яких відмовитися, кого прийняти на роботу, кого звільнити, і, зрештою, як наважитися на таку розмову. А за такими питаннями зазвичай ідуть й інші. Якщо я все-таки почну розмову, коли це ліпше зробити? І з чого саме почати? Зателефонувати чи написати? Говорити при інших чи наодинці? Наскільки ділитись інформацією?

Як приймати всі ці рішення більш ефективно? Я користуюся трьома методами. Про два з них розповідаю у своїй книзі “Four Seconds”, а от третій відкрив буквально минулого тижня.

Перший метод — знижувати втому від рішень за допомогою звичок та автоматичної поведінки. Наприклад, ви взяли за звичку завжди їсти салат на обід. У такому випадку уникаєте необхідності приймати рішення й можете зберігати енергію для інших справ.

Це допомагає у випадку з передбачуваними й рутинними речами. Але як бути з тим, від чого не знаєш, на що чекати?

Другий метод — використовувати принцип “якщо…, то…”. Наприклад, мене хтось перебиває, і я не знаю, як на це відреагувати. Натомість можу передбачити просте правило: якщо людина перебиває мене двічі за час нашої розмови, я щось на це відповім.

Обидві ці техніки — звички та якщо/то — допомагають спростити дуже типові ситуації вибору. Однак ми й досі не з’ясували, як бути з більш масштабними й стратегічними рішеннями, що не можуть стати рутиною, і перебіг яких не вдасться передбачити.

Минулого тижня, коли спілкувався з керівництвом однієї високотехнологічної компанії, я виявив просте рішення для складних випадків, яке допомагає приймати рішення. Вони зіштовхнулися з необхідністю прийняти ряд унікальних, нетипових рішень, наслідки від яких неможливо було точно передбачити: як відреагувати на загрозу з боку конкурентів, у які продукти ліпше інвестувати, як правильно інтегрувати нещодавно придбану компанію, де врізати бюджет, як підвищити ефективність звітування тощо.

Такі рішення люди відкладають на тижні, місяці чи навіть роки, і саме вони реально гальмують розвиток організації. Ці дилеми неможливо вирішити за допомогою простих правил. Тому керівники компаній починають збирати все більше даних, усе більше зважувати всі “за” і “проти”, робити додаткову експертизу, відкладати і відкладати, аж доки, як вони сподіваються, не прийде чітке рішення.

Але що якщо ми використаємо той факт, що чіткого рішення не існує, щоб прийняти те саме рішення швидше? Я думав про це, поки ми обговорювали те саме питання, яке лишалося предметом дискусій уже доволі тривалий час  — що робити з певним бізнесом. І тут втрутився головний виконавчий директор компанії.

“Зараз 15:15, — сказав він. — Нам потрібно прийняти рішення за 15 хвилин”.

“Зачекайте, — відповів фінансовий директор. — Це складне рішення. Гадаю, нам варто продовжити розмову під час наступної зустрічі”.

“Ні, — рішуче промовив виконавчий директор. — Ми приймемо рішення за наступні 15 хвилин”.

І вгадайте що? Ми таки прийняли його.

Так я виявив третій метод складного вибору: скористайтеся таймером.

Якщо питання, яке ви обговорюєте, було ретельно і з розумом обдумано, варіанти приблизно зіставні, а чіткої відповіді все одно нема, визнайте, що не маєте однозначно правильної, — і просто прийміть рішення.

Добре, якщо масштаб рішення можна зменшити й протестувати з мінімальними інвестиціями. Однак якщо не можна, усе одно просто впровадьте його. Припинивши всі беззмістовні обговорення, ви заощадите багато часу, а отже, серйозно виграєте в продуктивності.

“Стривайте”, – заперечите ви. Якщо почекати ще трішки, відповідь має з’явитися. Але:

Ви й так уже витратили немало дорогоцінного часу на пошуки.

Прагнучи чіткості, ви не просто затягуєте, але й не вирішуєте, можливо, значно важливіші, справи.

Отож прийміть рішення і дійте.

Спробуйте просто зараз. Оберіть рішення, яке ви певний час відкладали, дайте собі три хвилини, і прийміть його. Якщо ж на вас тисне велика кількість рішень, запишіть їх на аркуші паперу. Дайте собі якийсь час і вже потім, рухаючись за списком, робіть вибір, який найбільше вам підходить, на який лише здатні за цей обмежений відрізок часу. Саме прийняття рішення (будь-якого рішення) зменшить тривогу й дозволить почати рух далі. Коли почуваєтеся перенавантаженим, найкраща “протиотрута” — набрати швидкості й рухатися вперед.

А щодо обіду, то я таки обрав капустяний салат. Чи був це найкращий варіант? Не знаю. Принаймні, я вже не сиджу і не втомлюю себе болісним вибором.

Джерело: Україна live

 

14 червня 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів