Кому, скільки і за що будемо платити згідно з новим Законом про ринок електроенергії

Кому, скільки і за що будемо платити згідно з новим Законом про ринок електроенергії
Минулого тижня набрав чинності Закон про ринок електроенергії в Україні, який запроваджує норми Третього енергетичного пакета ЄС, в тому числі в питанні поділу компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії.

 

Виконавчий директор Інституту сталого розвитку та засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв розповідає, що змінить цей Закон для підприємців, споживачів та як вплине на кінцеві суми у квитанціях.

Як сьогодні функціонує ринок електроенергетики України?

Сьогодні — це Гуртовий Ринок, який викуповує абсолютно всю електричну енергію, незалежно від способу її генерації. Він по-різному оцінює вартість електричної енергії, в залежності від типу генерації (найдорожче скуповується енергія, що виробляється з використанням технології відновлювальної енергетики, найнижче — атомна), але продає постачальникам (обленерго) за регульованими та нерегульованими тарифами.

Кінцевий споживач від постачальника отримує своєрідний «коктейль» із електричної енергії, виробленої з різних джерел за різними способами генерації, за фіксованими державою тарифами для населення та промисловості.

На посереднику лежить важка місія — скуповувати всю генеровану електричну енергію, балансувати «небаланси» (пікові години із найбільшим енергоспоживанням та перевиробництва електричної енергії) у енергомережі та забезпечувати стале енергопостачання протягом доби. Звісно, ці функції вкладаються в тариф на електричну енергію для населення та промисловості.

На вашу думку, що не так із нашим ринком, а у яких моментах він функціонує правильно?

Добрий цей ринок для споживача, оскільки він гарантовано отримує електричну енергію за встановленою ціною, і його не хвилюють ані добові коливання генерації та споживання електричної енергії, ані джерело її генерації. Посередник між виробником та споживачем зобов’язаний викупити всю електричну енергію, що генерується, та максимально перепродати її споживачеві. Звичайно, у години «перевиробництва», наприклад, в полудень, або ж ще більше — у глибокій ночі, залишається «зайва» електрична енергія. Технічно вона може акумулюватись, наприклад, у ГАЕС (гідроакумулюючих електростанціях), але в Україні ще не достатньо акумулюючих потужностей в енергетиці.

В енергетичному ринку з’явиться новий незалежний суб’єкт — «трейдер», яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії, виключно з метою її перепродажу, крім продажу кінцевому споживачу

Для генеруючих компаній такі умови є не завжди вигідними. Оскільки, наприклад, атомники, у яких електрична енергія є найдешевшою, хотіли б продавати її за вищою ціною. У них розбіжність із собівартістю електричної енергії та її ціни для населення і промисловості є найбільшою. Але за рахунок цієї розбіжності, сучасний енергетичний ринок компенсує більш дорогу електричну енергію, що балансує енергомережу у пікові години (вранці та ввечері) — теплову енергетику.

І виробник хотів би «напряму» продавати електричну енергію споживачеві, що було б вигідніше як для споживача (у години перевиробництва мати найдешевшу електричну енергію), так і для виробника. Останній маючи змогу продавати електричну енергію за вищою ціною, створить інвестиційні ресурси для утворення нових генеруючих потужностей, що для атомної енергетики та енергосистеми України, в цілому, є шляхом до забезпечення енергонезалежності.

Що зміниться з прийняттям нового Закону про ринок електроенергії? Назвіть п’ять ключових положень.

  • Будуть зруйновані «штучні» монополії на ринку генерації та постачання електричної енергії. Всі компанії-гравці ринку розподіляються за напрямами генерації, розподілу та передачі електричної енергії.
  • Ринок електричної енергії розподіляється на кілька сегментів, відходячи від Гуртового Ринку до цивілізованого трейдінгу: ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу вперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.
  • В енергетичному ринку з’явиться новий незалежний суб’єкт — «трейдер», яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії, виключно з метою її перепродажу, крім продажу кінцевому споживачу.
Головною сильною стороною Закону є зафіксовані гарантії незалежного та вільного доступу до ринку, ґрунтуючись на публічних угодах.
  • Впроваджується система спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електроенергії. Зокрема, купівля електричної енергії за «зеленим» тарифом є у пріоритеті ринку. Крім того, відіграє важливу роль сплата компенсаційних платежів, а також здешевлення електричної енергії для суспільно важливих споживачів: шкіл, лікарень тощо.
  • Стимулювання розвитку використання альтернативних джерел енергії через продовження дії в Україні одного із найбільших «зелених» тарифів у світі, тобто, скуповування електричної енергії, що виробляється із альтернативних джерел енергії за підвищеною ціною. Це економічний важіль для виконання Україною зобов’язань перед ЄС, включення відновлювальних джерел енергії у енергетичний баланс країни до 2020 року, щонайменше на 7% (для довідки, на сьогодні — 1,47%)

Новий закон про ринок електроенергії: кому, скільки і за що будемо платити (інтерв’ю)

Станіслав Ігнатьєв. Фото: Фейсбук-сторінка експерта

Які сильні, які слабкі сторони цього Закону?

За ідеєю Закону, виробники електричної енергії зможуть встановлювати двосторонні договірні умови продажу електричної енергії із учасниками ринку (комерційними споживачами). А підприємства, які здійснюють розподіл електричної енергії (навіть ті, що є складниками великих вертикально інтегрованих структур, наприклад, ДТЕК) повинні бути організаційно та управлінські розділені від виробників та постачальників (аналогічно до ринку природного газу, де 2 роки тому відбулось розщеплення облгазів на трейдерів та розподільчі мережі). Тому головною сильною стороною Закону є зафіксовані гарантії незалежного та вільного доступу до ринку, ґрунтуючись на публічних угодах.

Складністю у функціонуванні енергомережі країни може стати те, що зникає єдиний суб’єкт, який скуповує всю електричну енергію, а потім перепродає її. З’являється поняття — «зведення балансу»: формування гармонійного балансу без різких коливань між виробленою та спожитою електричною енергією. Додатково виникають обов’язки учасників ринку щогодинно повідомляти та виконувати графіки виробництва електричної енергії у відповідності до об’ємів виробленої та проданої електричної енергії. Також вони мають нести фінансову відповідальність за урегулювання небалансів (недогенерації або перегенерації електричної енергії).

Ви зазначили, що Закон про ринок електроенергії передбачає впровадження нової моделі ринку, що включає ряд сегментів: ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу вперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг. Як це все функціонуватиме і узгоджуватиметься між собою?

Ринок двохсторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії передбачає укладання контрактів на постачання електричної енергії генеруючою компанією та комерційним споживачем (юридичною особою). Обленерго тепер відіграють функції виключно транспортування електроенергії від виробника до споживача, гарантуючи постійну та безперервну подачу енергії.

Ринок «на добу вперед» передбачає прогнозування генерації та споживання електричної енергії у добовому проміжку часу з метою уникнення «небалансів». За добу електростанції реагують на потребу ринку (у вигляді кінцевого споживача) та можуть маневрувати, виробляючи додаткову електричну енергію або ж зменшуючи об’єми виробництва.

Балансуючий ринок спрямований подолати проблему розбалансованого енергетичного ринку країни: зменшення впливу на енергомережу з боку споживачів у пікові витрати електричної енергії (вранці та ввечері), а також — перевиробітку електроенергії у нічний час. По суті, балансуючий ринок — це самоорганізована система: генеруючим компаніям вигідніше виробляти електроенергію у час, коли вона найбільш потрібна, та мінімізувати генерацію у нічний час. Це, звичайно, неможливо зробити з атомними та гідроелектростанціями, але реально із використанням теплових електростанцій (як традиційних вугільних та газових, так і зі спалюванням біомаси). По суті, новий енергоринок повинен сам себе регулювати, формуючи збалансовану енергосистему всієї країни. І тут використовується економічний важіль через диференціацію вартості електричної енергії протягом доби.

Підвищення вартості електричної енергії та введення в дію закону про ринок електричної енергії є процесами не пов’язаними.

Ринок допоміжних послуг передбачає експлуатацію енергомереж та акумулювання надлишків електричної енергії.

Всі ці складові ринку працюють над тим, щоби збалансувати енергетичну систему.

Як закон вплине на якість надання послуг?

Трейдери та генеруючі компанії в умовах відкритого ринку конкурують між собою за клієнтів, тому вони автоматично зобов’язані надавати якісні послуги. Разом з тим, може виникнути «домовленість» між трейдерами щодо встановлення штучної «монополії» одного трейдера у певному регіоні. В такому випадку, якість надання послуг з енергопостачання залишається у зоні відповідальності трейдера.

Ухвалений Закон передбачає, що споживачі отримають можливість обирати постачальника електроенергії. Поясніть детальніше, як це виглядатиме на практиці.

Мова йде про великих енергоспоживачів, а не приватних домовласників чи окремих мешканців багатоквартирних будинків. Це форма прояву роботи двосторонніх угод купівлі-продажу електричної енергії. Якщо поряд із великим підприємством розташовані генеруючі потужності, то підприємство може укласти угоду на продаж електричної енергії із генеруючою компанією. В цьому випадку колишній обленерго повинен виконати функцію із передачі електричної енергії від виробника до споживача. При цьому, вартість послуг на передачу електроенергії повинно знизитись, пропорційно до зменшення відстані на передачу.

У новій моделі ринку передбачається подешевшання ціни на електроенергію у вихідні дні. За рахунок чого це буде можливим?

За рахунок низького попиту на електричну енергію у вихідні (через нероботи більшості підприємств, особливо великих заводів-енергоспоживачів) виникає її надлишкова генерація. Фактично, у вихідні дні, потреби країни в електричній енергії задовольняють генеруючі потужності атомної енергетики (58-62% від загального енергобалансу країни), собівартість якої — найнижча.

Передбачається, що ринок електроенергії запрацює орієнтовно з 2019 року для промислових споживачів, а згодом — і для кінцевих. Чому на це потрібно два і більше років?

У першу чергу, імплементація норм права, що вміщені у новому Законі про ринок електричної енергії потребує значного часу, зокрема, це стосується відокремлення генеруючих компаній від енергорозподільчих (наприклад, у великих вертикально інтегрованих компаніях).

По-друге, необхідно випрацювати чіткі та прозорі правила взаємодії між генеруючими компаніями, трейдерами та споживачами.

По-третє, законодавець передбачає, що в Україну зайдуть закордонні та активізуються внутрішніі інвестори щодо створення нових генеруючих потужностей, які використовують альтернативні джерела енергії.

І головне — сьогодні в Україні небаланси енергомережі регулюються потужною мережею диспетчерів енергомереж, робота яких іноді, особливо у критичних ситуаціях (наприклад, зупинок енергоблоків на електростанціях), схожа на подвиг. Закон передбачає, що енергетичний ринок буде регулюватись самостійно через злагоджену роботу генеруючих потужностей, трейдерів та прогнозів енергоспоживання. А на налагодження такого важкого інструменту, як диригенту забезпечення злагодженої роботи великого оркестру, звичайно, необхідний час.

Побутує думка, що ухвалений Закон призведе до підвищення цін на електроенергію для населення. Чи це так?

Підвищення вартості електричної енергії та введення в дію закону про ринок електричної енергії є процесами не пов’язаними. Зростання вартості електричної енергії — поступовий процес, який пов’язаний, в першу чергу, із кредитуванням держави Україна у міжнародних фінансових інституціях.

Якщо норми права закону будуть імплементовані в українські реалії вірно, то можливе коливання ціни на електричну енергію як протягом доби, так і протягом тижня.

Під час презентації Закону, Порошенко відзначив, що це «модель ринку, за якою працюють країни Євросоюзу». Чи це дійсно так? Можете навести для порівняння приклад якоїсь країни з ЄС?

Найяскравіший приклад ефективно працюючого вільного ринку електричної енергії є Федеративна Республіка Німеччина. Там існує 4 великі компанії-трейдери, що експлуатують електричні мережі, закуповують електричну енергію у генеруючих компаній та перепродають її споживачам. Вартість електричної енергії коливається протягом доби та протягом тижня. Тому іноді великі підприємства збільшують об’єм виробництва продукції у нічний час.

Особливістю енергоринку Німеччини є те, що приватні домогосподарства є активними учасниками енергетичного ринку: інсталюючи сонячні батареї на дахах будинків, домовласники продають її у мережу, тим самим приймаючи участь у регулюванні небалансів у енергомережі у вранішні часи.

Сьогодні приватні домогосподарства та малі енергетичні кооперативи у ФРН генерують до 17% у додатній частині енергобалансу держави, що робить їх суттєвими гравцями на енергетичному ринку.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО, Дивись.Інфо

 

22 червня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*