На вершині Говерли мріє побувати чи не кожен українець!

На вершині Говерли мріє побувати чи не кожен українець!
Що потрібно знати, вирушаючи на підкорення найвищої гірської вершини України?

 

Думаю, що чи не кожен мешканець України переймався ідеєю піднятися на Говерлу. Звичайно, що незліченна кількість людей вже встигла на ній побувати і то не один раз, але скільки ще залишається тих, чия нога ще так і не топтала пологих схилів цієї гори.

Не знаю, чи є такі, хто не знає, що таке Говерла, та все одно передбачливо зазначу, що Говерла – це одна з найвищих точок Карпат і, що робить її такою популярною – вона найвища точка України.

Попри те, що її висота лише трішки перевищує 2000 метрів над рівнем моря, дістатися на неї може далеко не кожен… принаймні своїми ногами.

Та втім, почнемо з початку…

Найзручнішим і туристично розробленим маршрутом є дорога від Ворохти. Якщо ви приїхали власним авто, то потрібно від Ворохти їхати до села Завоєлі, де й знаходиться перший рубіж підйому – КПП. Якщо до Ворохти ви приїхали автомусом, то потрібно брати таксі, вартість якого становить близько 250 грн.

Відразу зазначу, що вирушаючи на Говерлу необхідно взяти з собою паспорт, адже на кпп вас запишуть, проінструктують, видадуть карту і побажають гарної дороги. Вартість входу на Говерлу становить 20 грн з дорослої людини.

Від кпп до підніжжя, з якого власне і почнеться ваш піший маршру, відрізок ділянки у 8000 м… і то все під гору. Звичайно, що поруч з тією дорогою протікає річка Прут оточена надзвичайно мальовничими краєвидами, але якщо у вас немає достатньої фізичної підготовки, краще цей маршрут таки проїхати на колесах (дорога там відверто погана, але все ж…) Звичайно, що мені доводилося бачити відчайдухів, які не боялися цієї дороги, а отже це також до снаги ідейному туристу. Хочу сказати, що на кпп практично постійно зупиняються туристичні автобуси, які можуть вас підкинути до підніжжя вершини. Середня такса по оплаті проїзду становить 30 грн.

Наступною від кпп відправною точкою є спортивна база «Заросляк». Саме тут і почнеться ваше сходження до омріяної гори. Якщо ви приїхали туди до 9 години ранку, то ви побачите незначний торговий рух, однак після 9 години торгівля пожвавлюється. Найкорисніша річ, яку ви можете придбати на цьому базарі – це дощовик. Середня вартість такого добра становить 20 грн. У більшості випадків ви його таки використаєте, адже дощі та грози у горах – повсякденне явище.

Далі перед вами постане дилема, яким маршрутом починати сходження. На карті зазначено два маршрути: 1) коротший і крутіший; 2) пологіший та довший. На самому кпп вам порадять довшим. І правильно зроблять і не тому, що він легший для нетренованої ноги, а тому, що він значно привабливіший та цікавіший.

Отже, будемо вважати, що ви таки пішли по маршруту моєї рекомендації.

Часом перед новачками постає кілька страхів: 1) чи можна там заблукати; 2) чи є там дикі звірі. Заблукати там практично неможливо, адже вся дорога помічена спеціальними позначками, та й сам шлях настільки вичесаний туристичними підошвами, що радше нагадує краєвиди радянських дитячих казкових фільмів, ніж дикий ліс. Щодо диких звірів, то й тут нічого боятися, особисто я не зустрів там навіть зайця чи білочки…

Таким чином рухаючись довшим маршрутом, частина вашого шляху пролягатиме густим високим лісом, який невдовзі ставатиме все меншим, потім перейде в ялівцеві кущі і геть заміниться травою. Вийшовши з лісу ви побачите високий пагорб. Більшість туристів вважають його Говерлою, але насправді він лише закриває собою Говерлу. Побачивши його ви подумаєте, що не такий вже це і складний маршрут, однак справжні випробування будуть ще попереду.

Найважче буде підійматися з того пагорба, адже в тій ділянці підйом буде найбільш крутим, тому часом доведеться лізти на чотирьох. Зазвичай непідготовлений турист під час сходження на Говерлу робить пона 50 зупинок на відпочинок… тренованіші, звичайно, роблять їх менше, а зовсім треновані можуть пройти практично без зупинок.  Однак фізична підготовка, це не єдине, що впливає на швидкість вашого пересування, величезне значення має розмір вашого багажу. Якщо ви підіймаєтеся на гору, щоб сьогодні ж з неї й спуститися, не варто вам набирати забагато речей. Буде цілком достатньо шоколадки, пляшки з водою, та кількох теплих речей на випадок стрімкого похолодання. Рухаючись швидко, ви будете обганяти безліч туристів, які заздрісно дивитимуться вам у спину, а рухаючись повільно, вам самим доведеться стріляти заздрісними поглядами.

І ось позаду 4 кілометри крутого шляху та півтори – три години виснажливого підйому. Доста налюбувавшись та надивившись довколишніми пейзажами (а подивитися там справді є на що), вам потрібно спускатися в низ. На кпп вам запропонують другий маршрут, адже спускатися легше, ніж підійматися, а коротша відстань займе менше часу. Однак, як і заведено у світі, є третій шлях, який не позначений на карті, але пролягає повз водоспад, який у дощову пору року, може бути дуже гарним видовищем. Щоб потрапити на нього, вам необхідно спускатися праворуч від другого коротшого маршруту, там немає спеціальних позначок, але протоптана стежка не дасть вам збитися з курсу. Дехто дозволяє собі покупатися у тому водоспаді, але температура води у ньому рідко сягає й восьми градусів тепла, тож перш ніж зануритися у природну джакузі, потрібно добре зважити свої сили.

Далі тією самою протоптаною стежкою, ви спуститеся до вже відомої вам бази Заросляк, а звідти доберетеся до Завоєля чи Ворохти.

Джерело: Україна туристична

 

05 липня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*