Які таємниці приховує найбільша полонина Закарпаття?

Полонину Руну називають також Рівною. Це мальовничій масив на заході Полонинського хребта, що його обіймають верхів’я одразу трьох річок: Лютої, Шипоту та Туриці. Руна здіймається на 1 482 м над рівнем моря, її схили густо порослі буковими лісами, а зверху розлягаються лагідні альпійські луки. На полонині є декілька цікавих для туристів вершин: гора під назвою Полонина Руна, гора Менчул та Руна-Плай.

Полонина Руна, фото Ігор Меліка

Руна — одна з найбільших карпатських полонин, це величезне плато простягається на 15 км у довжину. ЇЇ пологі схили вкриті заростями чорниці, тут трапляються смереки. Чарівна, трохи таємнича краса Полонини Руни вабить не тільки туристів — вона зачаровує місцевих жителів не менше, ніж гостей.

Колись на вершині Руни працювала радіолокаційна станція, там розташовувались воєнні бункери — сьогодні від укріплень залишились хіба що руїни, біля яких встановлено меморіал на честь українських партизанів. Місцеві жителі деякий час сподівались, що станція перетвориться на гірськолижний курорт, адже ці місця просто створені для того, щоб радувати прихильників лиж і сноубордів. На жаль, влада на дала дозволу на будівництво туристичної бази. Але і без неї гостям Карпат є що подивитись на полонині... окрім самої полонини. По-перше, неподалік на вас чекає несамовитий водоспад Воєводин — біля нього можна влаштувати пікнік. По-друге, на території Полонини розташований орнітологічний заказник “Соколові Скелі”. На цій заповідній території можна побачити рідких птахів: сапсанів, беркутів, пугачів — та інших грізних хижаків.

Туристичні маршрути

Прогулянки і пішохідні походи Полониною Руна користуються неабияким попитом серед туристів. Власники автівок можуть дістатися до вершини Руни “на колесах” — туди прокладена добра дорога. Але набагато цікавіше пройтись гірськими пасовищами пішки. Можна влаштувати невелику прогулянку на 5-6 годин від села Лумшори — цього часу вистачить, щоб піднятись на полонину і спустись вниз. Який підйом доведеться подолати? Він в міру крутий — різниця висот становить 600 м.

Інший варіант маршруту Руною розрахований на пішохідних туристів, він потребує двох діб: починається шлях у селі Лумшори, виводить на полонину — пропонується підйом на вершину Гостру, після чого можна завершити похід у селі Жденієво. Тобто схема наступна: Лумшори — Полонина Руна — вершина Гостра — Жденієво. Загальна протяжність маршруту складе майже 34 км, і подолати цю відстань нескладно за 14 годин ходи (можна розбити прогулянку на дві доби і заночувати в горах). Різниця висоти між Лумшорами та найвищою точкою маршруту — 1 007 м. Влітку тут зазвичай спекотно, тому йти полониною вдень не варто, але і після заходу сонця вештатись схилами небезпечно. Отже, найкращий час для подорожі — навесні чи восени.

Полонина Руна, фото Ігор Меліка

Підйом почнеться майже одразу, як ви вийдете за межі села. Найзручніше почати подорож від туристичної бази, перейти на лівий берег струмка підвісним містком — і далі рухатись лісовою дорогою. Згодом шлях має вивести вас до невеликого лісового озера, яке називається Комсомольським. Біля цього озера можна перепочити. Деякі туристи, приваблені красою озерних берегів, воліють розбити тут табір і залишитись на ночівлю. Це чудова ідея, адже неподалік знаходиться джерело, в якому можна поповнити запаси питної води.

Від озера до вершини 7 км, але тут підйом стає крутим — перепад висот на цьому відтинку шляху складає 640 м. На те, що ви досягли мети, і знаходитесь на Полонині Руні, вкажуть руїни колишнього станції. Якщо тільки ви не є фанатом військових споруд, замість залишків станції набагато цікавіше милуватися пейзажами: краєвидами ущелин, хребтів і долин. В північному напрямку ви можете побачити вершину Пікуй, у східному — заказник “Шипіт”, а вдалині, на заході, гарної днини можна роздивитись Словацькі Бескиди. З полонини до Жденієво веде стежка, що збігає на північ.