"Лісоруби" втретє в історії стають чемпіонами країни

"Лісоруби" втретє в історії стають чемпіонами країни
Ужгородська команда з американського футболу «Лісоруби» досягла неймовірного успіху – стала чемпіоном України в найвищому дивізіоні «А», обійшовши три київські команди: «Бандитів», «Бульдогів» та «Патріотів».

 

До слова, це вже третє чемпіонство «Лісорубів» у вищому дивізіоні за свою неповну 20-річну історію (золоті нагороди ужгородці раніше виборювали в 2009 та 2015 роках)

Загалом американський футбол в найзахіднішій області України з'явився в кінці в 1998 році. Цей надзвичайно популярний вид спорту по той бік Атлантики прийшов до Ужгорода завдяки членам місіонерської організації «Християнство і спорт»: канадцеві Ренді Фрізену і росіянину Олександру Дмитрієву. Пізніше до них приєднався Віталій Фурсов. Для здійснення мети в нашому обласному центрі відкрилася організація «Корнерстоун» (один із напрямів — платні заняття англійською мовою, як засіб для фінансування розвитку команди). Вона і створила команду «Лісоруби» на базі студентів УжНУ (Ужгородського Національного Університету), якій вдалося отримати екіпіровку завдяки благодійній допомозі зі штату Огайо. Свою першу гру «Лісоруби» зіграли 11-го вересня 1999 року проти вінницьких «Вовків» на стадіоні спорткомплексу УжНУ.

Шлях до чемпіонства 2017

У чемпіонаті України в дивізіоні А, хоч і виступали всього 4 команди, проте інтрига в боротьбі за чемпіонство тривала до завершального туру. Заключний поєдинок цьогорічного сезону закарпатці грали на виїзді проти свого головного конкурента – столичних «Бандитів». Причому лісоруби були в ролі наздоганяючих, адже поступалися киянам в турнірній  таблиці двома очками.

Про перемогу в завершальній зустрічі мій співрозмовник тренер «Лісорубів» Євген Рахімов зазначив: «Ще в попередній домашній зустрічі з «Бульдогами» обіграли їх, та через те, що матч проходив без офіційної суддівської бригади поєдинок носив статус товариського, а в протокол записали нічию. Проте, була й певна користь для нас: ми вивчили манеру гри суперника, їхні сильні та слабкі сторони і в завершальній зустрічі зуміли використати наші технічні прийоми задля досягнення поставленої мети».

-          Все ж, які складові успіху нашої команди з невеликого містечка в протистоянні з командами з мегаполісу?

-          Головна запорука успіху – це мікроклімат в команді, хлопці грають на ентузіазмі, але наша команда – це наче велика родина, де кожен відчуває підтримку як на полі, так і поза ним. Хоча «Бандити» напередодні цього матчу й підсилилися двома легіонерами зі США, які грають у Європі,  але це їм не допомогло. Ми зібралися на цей двобій оптимальним складом, з найсильнішими гравцями: Василем Йорданом, Юрієм Нагорняком, Павлом Лесівим, і вибороли бажаний для себе результат. Слід зауважити, що склад нашої команди  інтернаціональний – за нас виступають американці, словаки та угорці. До нас охоче їдуть грати наші друзі з-закордону.

-          Святкували вже чемпіонський здобуток?

-           Ще ні, оскільки привезли додому лише кубок, а медалі маємо дістати згодом,  от тоді й зберемося й відсвяткуємо наш здобуток.

На три фронти – і всюди здобутки

-          Знаю, що чимало гравців «Лісорубів» паралельно з виступами у внутрішньому чемпіонаті грають закордоном. Такий графік не виснажував хлопців?

-          Так, незважаючи на те, що в цьогорічному чемпіонаті України на найвищому рівні виступали всього 4 команди в нас вийшов напружений сезон. Провідні гравці команди виступали одразу в трьох чемпіонатах – у внутрішньому та двох угорських: першій (аналог нашого вищого дивізіону) та другій лігах. Причому у всіх з них досягли успіху: золото в Україні,  у складі друголігової команди «Ніредьхазькі тигри» стали чемпіонами, а в першій лізі - команда «Мішкольські сталевари» виборола титул  віце-чемпіонів Угорщини, поступившись у заключному двобої команді з Будапешта. У складі колективу з Мішкольца на поле виходили восьмеро наших футболістів. Фінальна зустріч проходила в Будапешті за присутності п’яти тисяч глядачів на стадіоні, де виступає будапештський футбольний клуб  МТК.  Матч в прямому ефірі транслював угорський центральний канал. Тобто, рівень тамтешнього футболу, його популярність значно вища, ніж в Україні. Хоча українські футболісти в Угорщині дуже цінуються.

-          Взагалі, як проторували собі шлях до угорського чемпіонату наші спортсмени?

-          Саме закарпатці перші почали виступати закордоном ще в далекому 2005 році. Тоді «Лісорубів» запросили на товариський турнір до Угорщини за участі п’ятьох команд  першої ліги. У всіх поєдинках ми наголову розбили суперників, на той час гравців такого рівня в Угорщині не було, тож наші футболісти отримали запрошення до тамтешніх колективів. Нині, завдяки американському футболу хлопці побудували собі кар’єру, створили сім’ї. До прикладу, Василь Йордан, який виступає за мішкольських «Сталеварів» є одним із найсильніших гравців Європи на позиції квотербека й паралельно працює інженером на заводі «Джейбіл»  в Угорщині. Юрій Нагорняк, граючи в Ніредьхазі, знайшов своє кохання й створив сім’ю, ще один наш гравець Максим Недзельський також оселився в Ніредьхазі й продовжує виступати за місцеву команду.  Ще багато наших спортсменів паралельно грають за різні угорські команди

Цікаві перспективи: матчі збірної та будівництво «Лісоруб  Арени»

-          Чемпіонат вже позаду, але звісно почивати на лаврах довго не будете, які плани на майбутнє?

-          Після кількарічної паузи, нарешті, буде формуватися національна збірна України з американського футболу кістяк якої складуть наші хлопці. Уже відомо, що в вересні наша збірна проведе два товариські поєдинки проти збірних Об’єднаних Арабських Еміратів та Туреччини . Щодо команди, то з нового сезону акцентуватимемо увагу на молодь, адже в складі команди велика кількість гравців, яким за 30, тож потрібна достойна зміна.  Задля цього окрім вищої ліги плануємо  ще однією командою  заявитися до першого дивізіону, в складі якої виступатимуть молоді футболісти. Також  розглядаємо можливість участі у відкритому чемпіонаті Угорщини.

-          Знаю, що для команди проблемним є місце проведення офіційних матчів. Чи вирішуватимете це питання?

-          Для нас це питання стоїть на першому місці.  Вже фактично нині на стадії завершення оформлення документальної бази щодо передачі нам земельної ділянки і там плануємо будівництво власного стадіону для американського футболу – «Лісоруб Арени». Тож у є надія, що вже з наступного року команда на своє двадцятиріччя  гратимемо  на своєму полі.

За 20 років люди  в місті, вже хоч розуміють, що таке американський футбол

-          Нещодавно відвідав  домашню гру  чемпіонату між «Лісорубами» та київськими «Патріотами», тож бачив жорсткі єдиноборства гравців. Наскільки травматичний цей вид спорту?

-          Як і кожен вид спорту, але ризик отримати травму невеликий, бо всі найбільш вразливі ділянки тіла захищені обладунками. 

-          Після здобуття чемпіонського титулу відчуваєте якесь особливе ставлення від пересічних людей?

-          Ну, якщо раніше, коли лише американський футбол з’явився в регіоні бувало йдемо з хлопцями по вулиці з шоломами та захисними каркасами , то перехожі нас запитували: «Хлопці ви з сідлами йдете, а коні ваші де, або ви -  парашутисти? », то нині вже добре, що вже розбираються й знають, що в краї є американський футбол.   Думаю, що все в нас буде гаразд і ми знайдемо свою нішу в серці вболівальників.

-          Все ж, де нині тренуєтеся, як поповнюєте свої лави новачками

-          Займаємося на стадіоні біля спорткомплексу факультету фізичного виховання та здоров’я УжНУ (Буревісник).  Періодично проводимо тренувальні збори на які запрошуємо новачків, переглядаємо їх. В цьому виді спорту немає обмежень, тут себе може проявити кожен чоловік від 50 до 150 кілограмового – головне бажання. Тож може кожен прийти і бодай спробувати себе в цьому спорті. Постійно даємо інформацію про події чи проведення відбору гравців на власній сторінці в «Фейсбук».

-          Перед кожним початком поєдинку «Лісоруби» проводять своєрідний ритуал – виходять на поле з сокирою. Інші команди також роблять щось подібне?

-          Відверто, то раніше ми взагалі виходили на з бензопилою. До прикладу, київські  «Патріоти»  вибігають з прапором, а в наших конкурентів -  столичних«Бандитів» інша «фішка»:  в домашніх матчах перед стартом диктор оголошує: «Всі гравці «Бандитів» не виходять на поле без вогнепальної зброї, так що будьте обережними!». Американський футбол – це не лише гра, й шоу, тому ці елементи розважають як учасників матчу так і вболівальників.  Хоча, був випадок, коли київську команду «Патріоти» не впустили на міжнародний товариський матч до Білорусі. А все через те, що в киян дуже цікава форма в стилі «мілітарі». Коли хлопці  їхали на товариський поєдинок до Мінська з місцевими «Зубрами» на кордоні білоруські прикордонники та не впустили їх на свою територію, злякавшись цієї форми. Відповіли, що не впускають їх на  свою територію, бо вони загрожують національній безпеці країни.

-           «Лісоруби» активно співпрацюють з волонтерами, які допомагають нашим військовим. Це теж оди із напрямків вашої роботи?

-          Так, звісно, практично всі наші гравці патріотично налаштовані, в складі нашої команди є навіть учасники АТО. Тому це лише невелика частка з того, чим можемо допомогти нашим хлопцям на передовій. Ми активно також допомагає дітям та людям, які потребують фінансової допомоги на операцію, проводимо різні благодійні акції під час наших матчів. 

Роман СЕНИШИН

 

24 липня 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів