Закарпатець Іван Ковбаснюк: На лижах стояв раніше, ніж почав говорити

Закарпатець Іван Ковбаснюк: На лижах стояв раніше, ніж почав говорити
Вже менше року залишилося до початку Зимових Олімпійських Ігор в Південній Кореї. Радує те, що закарпатський гірськолижник Іван Ковбаснюк уже виборов ліцензію на них й нині активно готується до майбутніх змагань.

 

На цьому тижні наші збірники проводили підготовку в Центрі підготовки наших паралімпійців у Сянках (Львівська область). А вже за тиждень найкращі гірськолижники країни відправляться в Південну Америку до Чилі, де візьмуть участь у Кубку Америки. Тож наш майбутній учасник Олімпіади в перерві між заняттями охоче відповів на мої запитання.

- Іване, цей сезон став для тебе успішним, вдалося здобути ліцензію на Олімпіаду в південнокорейський Пхенчонг. Упродовж сезону довелося змагатися в таких країнах як Пакистан, Швейцарія, Франція, де було найскладніше?

- Не казав би, що сезон вийшов успішним. Скоріше більше виклався впродовж нього, ніж у попередніх і виборов ліцензію на Олімпіаду. А щодо перерахованих етапів кубків та чемпіонату світу, то найважче  було в Швейцарії на чемпіонаті світу, де був єдиним представником з України й виступав одразу ж у трьох дисциплінах – слаломі-гіганті, слаломі та спеціальному слаломі. Було дуже важко насамперед у фізичному плані, але зумів пройти кваліфікацію й виступав в основних змаганнях в усіх дисциплінах. Було дуже важко витримати навантаження, але зумів, бо розумію, що якщо важко, то йду правильною дорогою.  У нашому виді спорту по легкому нічого не дається.

- Зараз ти проходиш навчально-тренувальні збори в Сянках. Як триває підготовка, чим конкретно займаєтеся?

- Приїхали сюди відразу після збору на Буковелі, відзначу, що тут дуже гарна база, хороші умови проживання та харчування. Правда, збірна ще не в повному складі зібралася – немає Дмитра Мицака. Сам тренувальний процес дуже цікавий,  велику увагу наші наставники приділяють фізпідготовці, виносливості та швидкісній витривалості – щоб єдиний темп тримався від початку й до кінця спуску, також налаштовують нас психологічно на великі навантаження.

- Ще із закарпатців у складі збірної хтось займається?

- Наразі я один із Срібної Землі. Раніше був ще Василь Теличук, однак він серйозно захворів і зараз не може тренуватися. Сподіваюся, що він підлікується й знову повернеться до нас.

-  Чи є в нашім краї спортсмени, які вже готові поповнити лави збірної й конкурувати з її старожилами?

- Так, звісно, серед таких Левко Цибіленко, Тарас Ковбаснюк, Ігор Гам, Віталій Айб. Більша проблема у нас із дівчатами, окрім Анастасії Горбунової  практично немає поки що кандидатів у гірськолижну збірну. Мушу визнати у цьому спорті, щоб досягати високих результатів потрібні серйозні витрати, а не кожен із спортсменів може собі цього дозволити.

- Хто допомагає тобі з фінансуванням поїздок на міжнародні  змагання, купівлею амуніції?

- Добре, що в нас в області  є центр олімпійської підготовки, який виділяє певні кошти на збори, а також наша обласна федерація зимових видів спорту (голова Василь Гісем) через яку вже 6-й рік поспіль отримую лижі. Інакше б точно не зміг добитися таких результатів. Зауважу, що наша область одна з кращих у питанні забезпечення. Наразі ж наші поїздки фінансує міністерство спорту.

- До яких змаганнях готуєшся?

- На цьому тижні тренувальний збір у Сянках завершимо, а вже 17 серпня разом з іншими збірниками Дмитром Мицаком, Ольгою Книш, Тетяною Тікун  та двома тренерами летимо до Чилі, бо там зараз зима, де візьмемо участь у Кубку Латинської Америки. Сподіваюся, що зможу покращити свої попередні результати. Вже брав участь у цих змаганнях напередодні Олімпіади в Сочі, відмічу, що  там дуже серйозний рівень змагань, на які  приїздять провідні гірськолижники з Європи.

- А взагалі як почав займатися цим спортом?

- Народився на Рахівщині серед гір, тож і особливого вибору не було, тим паче мама працювала тренером з гірських лиж у школі. Навіть скоріше навчився стояти на лижах, ніж говорити. Потім прийшли перші успіхи, вигравав юніорські та кадетські  чемпіонат  та кубок України. Потім мене побачив Ігор Скрябін – це людина фанат своєї справи. Саме завдяки Ігорю Петровичу  нині маю такі успіхи. Він мене наче поводир вів у цьому спорті, тренував, а  інколи  допомагав фінансово під час навчальних зборів, поїздок на міжнародні змагання. 

- Щоб хотів побажати нашим гірськолижникам?

- Ніколи не здаватися, не можна опускати рук, а натхненно працювати, тоді все вийде. Бо   перемоги без поразок не бувають.

Розмову записав Роман СЕНИШИН

 

14 серпня 2017р.

До теми

Коментарі:

  1. Шони 2017-08-16 / 20:06:01

    Василь ничем,это аферист

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*