З любов’ю до Бога і Людини!

З любов’ю до Бога і Людини!
Книжкова полиця Закарпаття збагатилася ще одним цікавим виданням.

 

Це книга віршів і пісень «Із Небом на Землі» (ТДВ «Патент», Ужгород, 2017. – 542 с.) письменника Юрія Шипа – оригінальна за композиційною структурою, стильовими особливостями, художнім змістом, філософською архітектонікою побожного світовідчуття людиною себе і ближніх у ґенезі християнської етики та моралі.

Вірші та пісні змонтовані й згармонізовані автором так, що сприймаються цілісно. Вони – як вдячна Богопрослава всемудрості Творця всесвіту, природи та людини. За цю незмірну Господню ласку й велич поет кличе віддати Всевишньому належне: «Усі ми в Господі – брати // Закон цей непорушний, // Віддай належне ближнім ти // А Богу серце й душу» (нагадуючи Слова Спасителя: "Віддайте Богові Боже, а кесарю кесареве").

У повній мірі цієї книжки стосуються також слова Петра Скунця – лауреата Шевченківської премії та Петра Матія – народного артиста України, сказані на форзаці вибраних творів Юрія Шипа «Поки сонце не зайшло». Перший наголосив, що він «зумів настроїти себе на світлий лад, свій погляд від земного бруду підняти до вічних Істин». А Петро Матій дав таку відповідь на запитання чому Шипа співає: «Спонука до цього – щира християнська духовна ментальність і людяність його слова, що проймає і зворушує серце, мелодійність звукопису».

Агіографічний сенс книги «Із Небом на Землі» пройнятий любов’ю до життя і людини у щирих проявах і виявах почуттів та відчуттів доброти, побожності, поваги до ближнього в благосній суті Божих Заповідей та відрази до їх антиподів, що найхарактерніше для розділів «Церковні самоцвіти», «Благодатний і лукавий світ», «Духовний цвіт Сріберної Землі» та окремих циклів.

Приворотна краса книжки «Із Небом на Землі» полягає в щасливому поєднанні емфазних, образних, слухових, фольклорно- та літературно-словесних начал. Хто уважно вчитається та вслухається в них – неодмінно почує і відчує богонатхненні акорди вдячності вселенському Творцеві одвічної гармонії та краси братолюбства в людському житті, потребу горнутися до Господа, бо «Сонце правди вічно світить // У живому Божім слові: // Християни – Його діти, // Їх безсмертя – у любові».

Юрій Шип не тільки опоетизовує клерикально-богословську катехизму, але й стає в її оборону, факти й аргументи розгортає в художньому виявленні. Він своєрідно трактує переконання святого апостола Павла про те, що любов і віра в житті християнина повинні бути понад усе: «Любов до ближнього в одному // В усьому світі цім: // Не спричиняти зла нікому // Ніде ніколи в нім».

Автор вдало закроює в релігійну тематику й орієнтальну конкретику з багатьох джерел Святого Письма, історії Христової Церкви та невичерпної щедрості її образового вислову та фігуральних літургійних виразів, демонструє своє бачення і ставлення до Світу Божого на грішній землі (в семи розділах та двадцяти восьми циклах). Ліричний герой ревно живе відданістю постулатам святості, душею і серцем прилучається до потреби доброчинства, шукаючи та знаходячи для цього оригінальні версифікаційні ходи, спрямовані на осмислення найбільш делікатної і вразливої сфери духовної аури.

Поезія Юрія Шипа чесна і мудра, яскрава й мелодійна, пройнята почуттям богопошани й людяності. «Спас людей від блуду // Богосина Хрест, // Від земного бруду // Для святих Небес», – пише він у лаконічному вірші під назвою «Що зробив Христос». Особливою милозвучною ніжністю Божественного Спасителя пройнятий розділ із символічною назвою «Весна й краса людського роду», поетичні цикли «Під опікою Творця», «Люби й гнівись, як діти» та пісенною в’язанкою «Дитячий блок нот». Із цим неможна не погодитися, уважно ознайомившись передусім із розділами «Боголюбні словоспіви», «Дорога Правди і Життя» та «Благодатне Лоно спасіння», у яких багато сонця, неба з ласки Всевишнього Творця.

Тож і не дивує, що чимало творів – поезій та пісень письменника не сходять з репертуарних чат професійних і аматорських художніх колективів та солістів навіть за межами України. Це, мабуть, тому, що в них є цілюще джерело синівської любові до праотчої Землі, що нуртує зі щирого і чутливого серця, як, скажімо, і в таких рядках: «Усе про все не можу знати… // Та певно відаю одне: // Що Бога, матір і Карпати // Не смію зрадити ніде».

Ці та інші особливості книжки «Із небом на Землі» дають переконливу підставу вважати, що їй притаманне важливе виховне значення для духовного оздоровлення, олюднення та очищення совісті дорослих людей, морально-духовного зросту молоді в умовах сучасного матеріально-хворобливого радикалізму.

Петро Лизанець, доктор філологічних наук, професор Ужгородського національного університету

 

18 серпня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*