Як першокурсники УжНУ до університетських реалій звикають

Як першокурсники УжНУ до університетських реалій звикають
Вступна кампанія позаду. Вчорашні абітурієнти поповнили лави студентства УжНУ. Університет, лекції, викладачі, самостійність у побуті, нове місто – це те, до чого треба звикнути новоспеченим юним ужнівцям. Яке воно, самостійне, вже студентське життя – Медіацентр питав у цьогорічних першокурсників.

 

Аліна Гурч

Cтудентка І-го курсу хімічного факультету Аліна Гурч поділилася враженнями перших днів перебування у виші. Дівчина каже, що викладачі університету надзвичайно тепло прийняли вчорашніх школярів. «Перший тиждень не виявився таким складним, як очікувала, адже це була начитка лекцій. Мене трохи злякало те, що довелося так багато писати. Додам, що мені сподобалася система оцінювання в УжНУ, а також сам університет. І зізнаюся: щаслива, що мій підрозділ – у самому історичному центрі міста», – розповіла дівчина.

Першокурсниця приїхала на Закарпаття зі Львівщини. Закохана в Ужгород та майбутню професію, Аліна з великим завзяттям і натхненням готова здобувати омріяний фах. Крім того, її обрали старостою групи, що змушує ставитися до навчання серйозніше й відповідальніше за інших, щоб бути прикладом. «Сподіваюся, що подорож із назвою «Студентське життя» промайне якнайвеселіше!» – зауважила наостанок студентка.

Віра Мойсюк

Віра Мойсюк, першокурсниця факультету історії та міжнародних відносин, приїхала в Ужгород з Великого Бичкова Рахівського району. Каже, спочатку не була впевнена, що все буде так ідеально, як прочитала на сайті, тому дуже хвилювалася. Але вже після перших занять кардинально змінила свою думку. І також стала старостою своєї академгрупи.

Розповідає: «Перше враження від керівництва факультету в групи було напрочуд приємне. Всі доволі привітні, готові допомогти вирішити проблемне для нас питання. Взагалі не очікувала, що стану старостою. У школі ми знали тих, кого обираємо. Тут мене обрали, судячи лише із зовнішнього вигляду і з того, що я сказала кілька слів про себе. Але це приємно. Не можу поки що сказати, чи важко навчатися, бо семінарів ще не було. Проте думаю, що буде важко».

Віра зізнається, що Ужгород раніше не любила взагалі: «Місто мені не подобалося. Але за характером я людина, яка завжди в усьому шукає позитив. І в Ужгороді мене вже радує зокрема те, що тут легко орієнтуватися. Подобається набережна. Ще хочу відвідати ботанічний сад».

Микола Дячук

Студент І-го курсу медичного факультету Микола Дячук зізнався, що з перших днів збагнув: студентське життя аж ніяк легким не буде: «Тут складніше, ніж у школі! Треба ду-у-у-у-у-у-у-уже багато докладати зусиль, аби мати хороші бали. Тому розслаблятися не можна, а анатомію вчити варто вдень і вночі», – емоційно розповідає хлопець.

За словами Миколи, система навчання в УжНУ йому до душі. Також подобається ходити в «костюмі» лікаря на пари, адже «білий халат і шапочка вже дають відчуття причетності до реальної медицини». Хлопець вважає себе щасливчиком, бо встиг заприятелювати з старостою групи та взяти потрібні дефіцитні підручники в бібліотеці.

Інна Лендьел

Інна Лендєл навчається на біологічному факультеті. Дівчина захоплена щирістю, з якою підрозділ зустрів нових жителів: «З першого ж дня в університеті мене, та загалом нас – студентів, прийняли до своєї сім’ї дуже тепло, про що свідчить, наприклад, організоване свято. Старші колеги щиро допомагають першачкам (ми так себе називаємо, бо все незвідане) адаптуватися в нових умовах, бо порівняно зі школою тут уже самостійне життя.

Хоча багато часу й не минуло, але шкільних уроків не вистачає: пари ж довші, хоч і цікаві. Я впевнена, що надалі тривалість пар не хвилюватиме. Я рішуче налаштована мотати на вус увесь матеріал, котрий приготували викладачі».

Євгеній Уліганець

Євгеній Уліганець приїхав в Ужгород з Поляни на Свалявщині. Навчається на факультеті інформаційних технологій, спеціальність «Інженерія програмного забезпечення». Вибрав цей напрям тому, що зі шкільних років любив працювати з комп’ютерною технікою та програмуванням.

Хлопець пояснює, чому обрав саме Ужгородський університет: «На УжНУ я зупинився з кількох причин: по-перше, цей виш найближчий до мого дому, по-друге, тут навчаються мої друзі і знайомі.

Перший тиждень виявився досить складним психологічно: я ж ніколи так довго не був відсутнім вдома, ще не звик до студентського життя в гуртожитку, яке інколи буває дуже шумним. Трохи тяжко прокидатися о 6-й ранку, аби зібратися й устигнути з БАМу на пари в Новий район, але загалом враження лише приємні».

В Ужгороді юнак раніше бував нечасто, хоч інколи приїжджав з батьками до родичів і друзів. Тому трохи з містом знайомий. Відзначає, що обласний центр компактний і спокійний, тому юнак не шкодує про свій вибір.

Оля Нестерович

Більш комфортно перші дні навчання минули в іще одної студентки факультету історії та міжнародних відносинОлі Нестерович: «Подобається поки що все. Перший тиждень пройшов більш-менш нормально. Незвично, бо не увійшли ще в це середовище навчання після школи, літа. На лекціях не важко, але задовго, якщо порівнювати зі школою. Потроху вливаюся, а далі подивимося, як буде».

Дівчині життя в гуртожитку подобається. Каже, «класно, бо багато цікавих людей, кожен день з кимось новим знайомишся. Думаю, на квартирі не так бт було цікаво».

Ольга приїхала з Самбірського району на Львівщині. В Ужгороді ніколи раніше не була. «Місто взагалі незнайоме для мене. Раніше сюди не приїжджала, проте багато чула про нього: як сакури цвітуть, про набережну.  Це все, що я знала про обласний центр Закарпаття, але вже встигла побачити трохи більше. Місто подобається, бо затишне й не дуже велике, якщо порівнювати, наприклад, зі Львовом. Планую виділити день, щоб відвідати його визначні місця».

Микола Піньо

Микола Піньо, першокурсник фізфаку, дуже задоволений початком студентського життя: «Найперше, що мені сподобалося в університеті, – це певна свобода вибору, тобто ти сам розумієш, що треба вчити, аби добре володіти певними навичками у своїй спеціалізації.

Також приємним виявилося те, що моя група швидко здружилася. Нас зблизила спільна мета – стати фахівцями в обраній професії. Тому можу сказати впевнено: мене переповнює гордість від того, що я студент саме УжНУ», – радіє хлопець.

Анастасія Мудра

Поділяє враження Миколи й студентка факультету суспільних наук Анастасія Мудра, яка здобуває фах психолога. «З дитинства мріяла бути психологом, і ось нарешті я у своїй стихії. Мені дуже подобаються викладачі, їхня манера подачі матеріалу, а його ну ду-у-уже багато.

Колектив наш уже дружний, хоч це й не дивно: ми ж майбутні психологи, маємо знаходити спільну мову з людьми.

Я сподіваюся, що УжНУ дасть мені добру базу знань, і згодом я «виросту» й у власних очах, а головне – в очах своїх наставників. Тож старатимуся не підвести свій університет, свою теперішню сім’ю», – поділилася дівчина.

Що ж, у добру путь, юні ужнівці! І хай ваші дальші враження від студентського життя будуть яскравими і незабутніми, а здобуті знання – міцними й корисними.

З першачками спілкувалися Діана Вишнева, Віра Лабич, Юрій Піясюк та Марія Шелельо

Медіацентр УжНУ

 

15 вересня 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*