Іштван Грежа: Через закон про освіту всі угорці поїдуть із Закарпаття

Іштван Грежа: Через закон про освіту всі угорці поїдуть із Закарпаття
Чиновник заявив, що угорці поважають закони України, проте вони не зможуть пробачити їй впровадження закону про освіту.

 

Закон про освіту, ухвалений Верховною Радою, викликав чимале обурення у країн, чиї нацменшини проживають на території України. Представники Румунії, Молдови, Угорщини заявили, що українське законодавство порушує права нацменшин.

Ситуація дійсно непроста. Угорські школярі, які проживають на Закарпатті, практично не знають української мови. Її викладають їм лише кілька годин на тиждень. Тому дітям буде надзвичайно складно раптом розпочати вивчення, до прикладу, математики українською.

Урядовий уповноважений з питання українсько-угорських відносин Іштван Грежа заявив в інтерв'ю кореспонденту ТСН.Тиждень Сергію Гальченку, що угорці поважають закони України, проте вони не зможуть пробачити їй впровадження закону про освіту.

Водночас чиновник додав, що Угорщина готова допомагати угорським школам Закарпаття із викладанням української у разі скасування освітнього закону.

УНІАН 

Іштван Грежа

- Питання мовного закону зараз увійшло у клінч. Угорщина досить жорстко відреагувала на підписання закону Порошенком. На якому етапі зараз консультації?

- Поки що немає консультацій щодо цього закону між двома державами. На жаль, не було консультацій і перед ухваленням закону. Звичайно, ми підтримуємо бажання української влади, щоб місцеві угорці вивчили державну мову. Але не може йтися про те, щоб права, набуті угорською громадою Закарпаття, що з дитсадка і до вищих закладів вони можуть вчитися на власній мові, були забрані.

- Близько трьох місяців тому я робив сюжет щодо цього питання. І я помітив, що багато дітей у дитсадках і школах не знають української мови. Як на мене, це неправильно. І вони не зможуть у подальшому реалізувати себе в Україні. Водночас я розумію, що ухвалений закон дуже сильно звужує права угорськомовного населення. Чи є якась золота середина в цьому питанні?

- Я повторюся, що ми підтримуємо бажання, щоб всі угорці Закарпаття України говорили державною мовою. Але ви також маєте зрозуміти, що ми вже 25 років, в тому числі й угорське педагогічне товариство, що діє в Закарпатті, ходимо до Міністерства освіти України, щоб змінити методику викладання державної мови, тому що вони вчать [українську] як власну національну мову, але вона для них - іноземна мова. І також ви бачите, що 25 років на бажання місцевих угорців, які дійсно прагнули вчити українську мову, не звертали уваги. Міністерство цим не займалося. Немає підручників, немає словників. Ми бачимо ставлення. Тут багато говориться, але, власне, нічого не робиться для того, щоб угорці дійсно вивчали українську мову.

- Тобто зараз Україна пішла радикальним шляхом?

- Я розумію, що зараз фактично йде будівництво нації, держави. І ми це підтримуємо. Але не можна, обравши європейський шлях, йти таким радикальним шляхом, як ви кажете, щоб вирішити це питання.

- Яка зараз позиція Угорщини? На що вона готова піти, щоб запобігти впровадженню цього закону?

- Напевно, ви читали, бо в українських медіа з’являлася заява угорського міністра закордонних справ, про те, що в цьому питанні Угорщина ніколи не піде назад і буде підтримувати угорську громаду в Україні і її права.

- Якщо все ж таки цей закон буде реалізовано, чи пробачить Угорщина це Україні?

- Я думаю, що ті українці, які живуть тут з угорцями, можуть вам розказати, що угорське населення тут толерантне. Вони поважають закони України. Але я думаю, що якщо таким шляхом піде, то це не можна просто пробачити, тому що це означає, що угорців тут, на Закарпатті, практично не залишиться.  

- Ви вважаєте, що угорці звідси поїдуть?

- Так, це однозначно. І ми зараз бачимо, що багато угорців переїжджають. І я думаю, якщо тут не можна буде навчатися рідною мовою, тоді всі переїдуть. Політика нашого уряду є такою, щоб угорці залишилися, тому що вони живуть тут вже понад тисячу років. Це фактично їхня земля і вони не хочуть переїжджати до іншої держави.

- Якщо закон буде впроваджено, чи припинить Угорщина великі фінансові вливання у цей регіон, у місця компактного проживання угорців?

- Є дещо, що ви маєте зрозуміти… І тому я казав, щоб ви спитали закарпатських українців. Всі знають, що ми, якщо привозимо допомогу - це гуманітарну чи будь-яку іншу - це не тільки для місцевих угорців. Наприклад, відкрили лікарню [з угорським фінансуванням]. І це для всіх, хто там проживає. У нас в Конституції прописано, що ми відповідаємо за кожного угорця. І навіть якщо один угорець залишиться, ми будемо допомагати, тому що це наше зобов’язання згідно з Конституцією Угорщини.  

- Позиція прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зараз зрозуміла? Тому що не було інших заяв, окрім МЗС.

- Міністр закордонних справ є членом уряду, і його позиція - це заява всього уряду, в тому числі і прем’єр-міністра. Тобто в Орбана така сама думка, як і у міністра закордонних справ. Але, мабуть, те, що він сам не робив гучних заяв, означає, що він хотів би вирішити це питання позитивно і знайти компроміс на переговорах.  

- Чи готова Угорщина фінансово допомогти в плані забезпечення шкіл підручниками? Тому що, якщо Україна за 25 років цього не зробила, то вона, можливо, цього і не зробить. І якщо закон скасують, то чи готова Угорщина допомогти місцевим угорцям краще знати українську мову?

- Я дуже вдячний вам, що ви поставили це запитання. Відповідь однозначно - так. Ми готові допомогти і підручниками, і розробити методику. Як я вже казав, ми підтримуємо і українців. Наприклад, у Берегові за наше фінансування відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку.

Джерело: tsn.ua

 

11 жовтня 2017р.

До теми

Коментарі:

  1. Gabor 2017-10-11 / 15:51:42

    І неозброєним оком уже видно, що під питанням про освіту угорської нацменшини в Україні, Угорщина поки-що скриває найголовне своє питання -- питання про автономію угорців у Закарпатті, яке невдовзі може гостро постати і бути піднятим Угорщиною на найвищому рівні.

  2. JOSEF 2017-10-11 / 15:05:41

    Чого ви зрівнюєте закони 100 річної давності, де і коли було сказано ,написано, що угорці закарпаття не хочуть вивчати українську мову? Ви хочете провести українізацію як колись при ссср проводили русифікацію! Угорці в Угорщині создали для всіх нац меньшин де компактно проживають всі умови для вивчення як державної мови так і рідної мови ,тому мають право вимагати і від сусідів таке!СИЛОЮ ЛЮБИМИМИ НЕ БУДЕТЕ!

  3. Українець 2017-10-11 / 14:03:50

    До Читач: чому такий розлогий коментар з посиланнями на джерела не може побачити світ, окремою публікацією? Бо ми "про всяк випадок" не виступаємо відкрито. Бо ми не впевнені, що, всупереч позиції більшості, інтереси України не будуть знехтувані. Бо всі ми надто залежні від МВФівських коштів у економіці. Бо до України світова спільнота може застосувати подвійні стандарти в плані забезпечення прав нацменшин ( серед яких і українці в Європі). І ще безліч "бо"...То коли ми стали такими безправними? Додам лише, що "українська діаспора в угорщині малочисельна і розпорошена"(с), бо українці вже на кордоні стають угорцями, купують приватні уроки мови, щоб стати повноправним членом угорського суспільства. В цьому відношенні - моя пошана угорському уряду. Нам є чого повчитись в них національної гідності!

  4. Читач 2017-10-11 / 12:27:26

    Угорщина займається політичним шантажем. Державну мому вони вчити просто не хочуть і тому займаються шантажем, забувши історію!

    Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?

    Надзвичайна гостра реакція Угорщини на новий Закон України «Про освіту», який передбачає впровадження української мови як навчальної і в угорськомовних школах, викликає зрозумілі порівняння з тим часом, коли Закарпаття входило до складу Угорщини.
    Які умови були створені тоді для розвитку українського шкільництва? Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва? (При цьому слід зважити, що українців в Угорщині було півмільйона – в кілька разів більше, ніж нині є угорців в Україні).
    У державних школах лише державна мова
    Отож, закон ще 1879 року про навчання угорської мови у закладах освіти гласив: «Необхідно, щоб кожен громадянин отримав відповідну можливість для засвоєння угорської мови як державної». (Саме такими і є аргументи української влади нині).
    Читаємо угорський закон далі: «В сільській, церковній чи іншій публічній народній школі на посади вчителя, помічника чи тимчасового вчителя можуть прийматися лише особи, що здатні навчати угорської мови». ( Це до питання, чи можуть нинішні угорськомовні вчителі Берегівщини навчати свої предмети українською мовою. За угорським законом, їх навіть не прийняли би на роботу, якби вони цього не вміли).
    І підсумок закону: «Кваліфікаційні дипломи можуть бути видані лише в тому випадку, якщо той, хто складає іспити, в достатній мірі володіє угорською мовою». (Себто, не знаєш державної мови, диплом не отримуєш).
    Із останньої чверті ХІХ століття мадяризація українського шкільництва на Закарпатті велася шаленими методами. Всі державні школи стали угорськомовними. Лише церковно-приходські школи, утримувані самими громадами, могли бути іншомовними. Однак у державних школах навчання було безплатним. Внаслідок цього кількість україномовних шкіл скоротилося до мізеру. І тут ідеться лише про початкову освіту, бо середня і вища була всуціль угорськомовною. (Український Закон «Про освіту» забезпечує початкову освіту мовами національних меншин, чого угорці не дозволяли в державних школах).
    Але і цього угорському уряду було мало. В 1914 році він видає розпорядження, щоб вивчення української мови в церковних народних школах обмежити лише трьома роками. В державних школах, яких була абсолютна більшість на Закарпатті, вона навіть не вивчалася. (Український закон дає право вивчати мову національної меншини протягом усього навчання).
    І нарешті – останній акт «турботи» про національну меншину. У 1916 році мадярський уряд примусово перевів навчання української мови у школах з кирилиці на латинку. Всі підручники, церковні книги, газети починають друкувати лише латинкою (Що би сказали закарпатські угорці, якби їх перевели на кирилицю? Ото би було крику на цілий світ! А влада Угорщини саме так вчиняла з українцями).
    Угорщина Першу світову війну програла, і Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Інакше би за якихось 20-30 років півмільйона українців насильно би перетворили на «греко-католицьких мадяр».
    Тотальна заборона української мови
    Але на цьому освітня історія з Будапештом не закінчилася. Бо у 1939 році Угорщина знову окупувала Закарпаття, вже як союзник Гітлера. Щоправда, за двадцять міжвоєнних років у краї виросла нова інтелігенція, сповнена національної свідомості, і змадяризувати півмільйона закарпатських українців стало значно важче.
    Але угорська влада і тут взялася до роботи із завзяттям. Українську літературну мову було заборонено як таку, українські книжки вилучено з бібліотек і навчальних закладів (частина з них по-варварськи знищена), ліквідовано українські видавництва та організації. Знову відбулося перейменування населених пунктів, мадяризація українських прізвищ та імен у документах.
    Але оскільки перетворити закарпатських українців на угорців в один момент не виходило, то Будапешт поставив собі за мету спочатку створити тут новий народ – «угроруський». Угорський намісник на Закарпатті у 1940-1941 роках Міклош Козма особисто взявся контролювати створення окремої місцевої мови. «Угроруська мова настільки примітивна, що її можна розвивати в будь-якому напрямі», – писав він.
    Заміна місцевих вчителів на вихідців із корінної Угорщини
    За кілька років другого угорського пришестя кількість «угроруських» гімназій зменшилася із 5 до 3. Натомість угорських зросла з 1 до 4. (Це при тому, що українців було утричі більше).
    Кількість горожанських шкіл з «угроруською» мовою навчання скорочено вдвічі і майже при всіх відкрилися угорські паралелі. Учительські семінарії реорганізували на двомовні, але і в «угроруських» паралелях багато предметів викладалося угорською.
    У селах, де жила бодай горстка угорців, народні школи переводилися на угорську мову. А там, де угорців не було, поспішно відкривалися угорськомовні класи. За два роки кількість учнів в «угроруських» середніх школах зменшилася на четвертину, але Міністерство внутрішніх справ вважало, що і це число є зависоким і має знизитися ще на третину.
    Місцевих вчителів замінювали приїжджими, яких присилали з центральних районів Угорщини і котрі не знали жодної слов’янської мови. Ясна річ, що навчати вони могли лише угорською. У 1940 році таких вже було 70% у школах краю.
    26-27 червня 1942 року на нараді представником Міністерства культу та освіти Угорщини було порушено питання, щоб на територіях, небезпечних з угорської точки зору, поступово переходити на угорську мову викладання.
    До речі, на угорську мову і літературу у всій системі шкільництва відводилося найбільше годин, а викладали їх тільки вчителі, прислані з Угорщини.
    Наджупан Ужанської жупи Шіманфалві 15 квітня 1940 року підписав розпорядження (під грифом «Цілком таємно») адресоване бургомістру Ужгорода, яким заборонив видавати на руки читачам міської бібліотеки книги, друковані російською, українською і чеською мовами, і зобов’язав щокварталу передавати йому прізвища тих, хто цікавився такою літературою. З березня 1941 року будь-які «угроруські» матеріали, представлені до друку на території Закарпаття, можна було друкувати тільки з дозволу Ужгородської угорської королівської прокуратури.
    А ось цитата заступника начальника окружного військового командування І. Вар’ю: «В угорських національних інтересах, щоби в Ужгородській державній гімназії угорські викладачі з корінної Угорщини складали 100%. Сьогоднішніх «угроруських» викладачів слід замінити надійними угорськими, що будуть виховувати «угроруську» молодь».
    Але і в Другій світовій війні Будапешт програв. І Закарпаття вирвалося з його цупких «братніх» обіймів.
    А закінчити цей історичний огляд хочеться цитатою того ж Міклоша Козми, угорського намісника Закарпаття: «Державні школи необхідні, бо в них навчання, ясна річ, ведеться державною мовою».
    Чи не так, панове з Будапешта?

  5. 111 2017-10-11 / 10:49:38

    Дав би бог щоб уся мадярота виїхала!!!

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*