Як реформується медична сфера Закарпатського краю

Як реформується медична сфера Закарпатського краю
Що вже змінилося, а що лише очікує на реформування...

 

Медична реформа крокує Україною. І хоча вона ще не запрацювала на повну, однак в багатьох областях, зокрема і на Закарпатті, уже є певні зрушення. Перший етап реформування розрахований на 3 роки. Спочатку реформування стосуватиметься первинногорівня, а з 2018 року — вторинного, з 2019 — третинного. Ми поспілкувалися із заступником директора Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Тетяною Міцьо і вияснив, що протягом останнього часу змінилося в медицині краю, а що тільки очікує на реформу.

Яка ситуація з амбулаторіями в Закарпатській області?

Програма розвитку сімейної медицини, яка стартувала ще з 2005-го року, почала впроваджувати надання медичної допомоги на засадах практики сімейної медицини. Одним із пріоритетів охорони здоров’я в області було створення амбулаторій загальної практики у всіх населених пунктах, де кількість мешканцівсягає більше тисячі. Тобто у нас залишилося небагато сіл, де населення тисячу і більше, а там ще функціонують фельдшерсько-акушерські пункти. Амбулаторія – це вже лікарська допомога, тому ми намагалися створити їх на базі ФАПів.

У нас майже все населення охоплене послугами сімейних лікарів, а центри первинної медико-санітарної допомоги створені практично у кожному районі. Наразі  центри не функціонують  тільки на Тячівщині і Виноградівщині.

Як реалізовується проект «Доступні ліки»?

Програма «Доступні ліки» реалізовується на Закарпатті так само, як і по всій Україні. Програмою «Доступні ліки» займаються як лікарі, так й економісти. Проводиться щотижневий моніторинг використання коштів,виписування рецептів. Велику роль грає як і праця самих лікарів, так і донесення до населення інформації про можливості пацієнта скористатися цією програмою. Ми маємо багато виступів на телебаченні та в інших ЗМІ з цих питань, тобто стараємось донести інформацію про цю програму до кожного,хто цього потребує.

Наскільки ця програма є доступною для закарпатців?

Є певний перелік медикаментів, які підлягають відшкодуванню за кошти державного бюджету для лікування таких захворювань: серцево-судинні, бронхіальна астма, діабет. Пацієнти повинні звернутися до свого сімейного лікаря, або спеціаліста відповідного профілю в поліклініці, який виписує рецепт згідно того переліку, що дозволений Кабінетом Міністрів України. Тоді хворий отримує безкоштовно в аптеці препарат, вартість якого відшкодує держава за рахунок бюджетних коштів. Не можна сказати, що ця програма забезпечує всі потреби населення і є люди, котрі звикли користуватися ліками, які не передбачені цим переліком. На жаль, буває, що не весь асортимент потрібних ліків наявний в аптеці.

А як зрозуміти, що аптека бере участь у проекті «Доступні ліки»? Чи є медикаменти, які надаються безкоштовно для людей з обмеженими можливостями?

З аптеками працюємо за принципом договору. Тобто,  ряд аптек укладають угоду з відповідними відділами охорони здоров’я  чи лікарнями на цю співпрацю. Ми не дуже маємо вплив на аптечні заклади, тому що переважна кількість цих закладів – приватні. Зі списком аптек, які беруть участь у проекті «Доступні ліки», можна ознайомитися на сайті МОЗ України. На Закарпатті їх приєдналося понад 240.

На жаль, поки що тільки оця група захворювань охоплена програмою, але якщо реформування піде в тому ключі, котре передбачає Концепція розвитку охорони здоров’я населення України, то ми будемо сподіватися, що перелік захворювань, ліки для яких підлягають відшкодуванню, буде з року в рік розширюватися.

Чи організовують тренінги для медиків задля покращення практичних навичок?

Безперечно організовують.Зокрема, у нас в області  реалізовується спільний проект Закарпатської області та Світового банку „Поліпшення здоров’я на службі у людей”, зокрема субпроект „Покращення надання медичної допомоги хворим з серцево-судинними захворюваннями у Закарпатській області”.

Ідеться про кардіологічну допомогу. Тобто це робота первинної мережі, екстреної медичної  допомоги і двох базових центрів: Закарпатського обласного кардіодиспансеру та Хустської районної лікарні. Там будуть створені осередки, де зможе надаватися за європейськими стандартами допомога хворим із гострим коронарним синдромом.

Тренінги проводилися як із сімейними лікарями, так і велика увага була зосереджена на тому, щоб підняти практичний рівень працівників швидкої медичної допомоги. Навчання проводили на місцях, а також на базі Закарпатського центру екстреної  медичної допомоги та факультету післядипломної освіти. Практикувалися фахівці у покращенні надання допомоги хворим з серцево-судинними захворюваннями. Як спрацювати, що робити в кареті швидкої допомоги.

Ми ще не закінчили впровадження цієї програми, але ефект уже є взагалі від самого існування Закарпатського обласного кардіологічного диспансеру. Там же роблять операції на серці, надають допомогу хворим з гострим інфарктом, туди завозить швидка пацієнтів з будь-якого куточку області. Уже врятовані життя багатьом людям. Ми не починаємо з нуля, а вдосконалюємо те, що маємо. Надіємося на краще обладнання, на хороші машини, на підвищення кваліфікації наших спеціалістів. Уже отримали 22 автомобілі за рахунок співпраці зі Світовим банком, із яких 6 машин класу «С» – фантастичні реанімобілі, решта – класу «В». Їх розподілили саме туди, де страждала доступність: у гірські райони з поганими дорогами. Крім цих речей, котрі залежать від нас, є багато таких, на які медицина не може впливати. У першу чергу це інфраструктура, дороги, якість Інтернету в Україні, наявність веж, які би забезпечили нормальний телекомунікаційний зв’язок.

Крім цього, в області проводяться безліч науково-практичних конференцій, періодично з міжнародною участю, у т.ч. і у форматі телемостів за участі провідних медичних ВУЗів країни.

У нас реалізовуються проекти для покращення амбулаторій у селах, зокрема в ОТГ?

Поки що у нас великої  практики щодо життєдіяльності об’єднаних територіальних громад нема, тому робити якісь конкретні підсумки щодо сфери охорони здоров’я на рівні громад зарано.  Кожен голова ОТГ має бути фінансово, економічно й політично грамотною людиною, ну і лідером. Він повинен мати базові знання в правильності розподілення бюджету. Не завжди люди, які об’єдналися, розуміли, що треба віддати, а що залишити собі. Наприклад, ОТГ має 3 амбулаторії, 5 ФАПів, але відсутня лікарня. Жінці з громади треба десь народити, людині з гострим апендицитом прооперуватися, а хворому із запаленням легень лікуватися. ОТГ, яка отримала гроші на медицину, мала 30 чи 40% залишити для своїх амбулаторій, а решта – віддати в районну лікарню. Але не всі таке зробили і потім через судові процес ці питання вирішувалися. Наразі ситуація з розподілом коштів уже врегульована  на рівні КМУ.

Тому керівництво ОТГ дуже добре має розуміти, що воно може запропонувати членам цієї громади в плані медичної допомоги, культурної, освітньої тощо.

Чи створено на Закарпатті госпітальні ради і який їхній обов’язок?

На Закарпатті госпітальних рад не створено, оскільки не утворено госпітальні округи в силу багатьох як суб’єктивних, так і об’єктивних причин. Як на мене, госпітальний округ – це не те утворення, котре можна намалювати на папері і на цьому заспокоїтися.Я уявляю його так: одна велика хороша лікарня, яка надає спеціалізовану допомогу певному регіону. При чому не залежно від того, де є межі адміністративних районів чи сіл. До прикладу, візьмемо село Ізки. Воно знаходиться посередині між Воловецьким та Міжгірським районами. Адміністративно належить до Міжгірщини. Тобто гроші на лікування жителя с. Ізки потрапляють у бюджет Міжгірського району.  На краю села живе дід, якому до Воловця ближче і йому там лікарі більше подобаються. Але поки  не запрацював принцип «гроші йдуть за пацієнтом»,  пацієнт не може лікуватися там, де хоче.  

Госпітальний округ – це утворення, де є сильна, велика «центральна» лікарня інтенсивного лікування і є лікарні планового лікування, для хронічно хворих, для сестринського догляду, для хоспісного хворого. Округ  утвориться тоді, коли гроші підуть за пацієнтом.Усе залежить від внесення змін Верховною Радою України до Бюджетного законодавства..

Обласна рада, звичайно, може вирішити багато фінансових питань, але творити законодавство має повноваження тільки Верховна Рада. Поки воно не буде на державному рівні змінено, доти ми не можемо розпочати медичну реформу, а тільки готуватися і робити кроки їй на зустріч.

Як Ви вважаєте, скільки часу потрібно виділити, щоб запрацювала медична реформа і наскільки вона буде ефективною?

За рік медична реформа, безперечно, не запрацює. Законопроект №6327, про який ми говоримо, передбачає основні кроки і навіть час впровадження цієї реформи. Ми вже бачимо, що перший термін трішки відсунувся. З 1 січня у нас мали піти гроші за пацієнтом хоча би на рівні первинної медичної допомоги. Радує те, що щось вже робиться. Нещодавно оприлюднено  проект постанови кабінету Міністрів України, яка говорить про державні кошти на зміцнення матеріально-технічної бази закладів сільської місцевості. Для Закарпатської області передбачено доволі значні обсяги коштів. Їх буде витрачено на будівництво амбулаторій, транспорт та інше. Розподіл коштів – це доволі трудомісткий процес, який базуватиметься на достовірних даних, а не тільки паперових звітах.

Якщо спрацює система, коли гроші йдуть за пацієнтом, якщо буде впроваджено на всіх рівнях державне медичне страхування, тоді звичайно буде зміст в тому, щоби утримувати саме  ті лікарні, котрі надають реальні послуги. Медичні заклади будуть зацікавлені, щоб люди приходили саме до них. Якщо в нас лікарня стане сама собі господарем, матиме автономність, головний лікар зможе розпоряджатися цими коштами так, як це потрібно медичному закладу. Тоді буде і покращення матеріально-технічної бази.  І головний лікар матиме  змогу дбати не тільки про технічне забезпечення та устаткування новою медичною апаратурою, але і дбати про побутові проблеми:  стан меблів, м’якого інвентарю тощо, що також є важливим.

Спілкувалася Яна ТЕГЗА, Карпатський Оглядач

 

11 листопада 2017р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів