На Закарпатті ніколи не було конфліктів між представниками різних етносів

На Закарпатті ніколи не було конфліктів між представниками різних етносів
Мовна стаття нового Закону “Про освіту” отримала значний резонанс як в українському суспільстві, так і з боку окремих сусідніх держав...

 

Переважно так сталося через те, що деякі українські та закордонні політики поширювали міфи і спотворену інформацію стосовно мови викладання в школах національних меншин. Найбільше тривог мовне питання викликало в громадах, де компактно проживають українські громадяни угорської та румунської національності. Аби розставити всі крапки над “і” про мову викладання в школах, Міністерство освіти і науки створило інформаційний буклет, друковані версії якого будуть доставлені в угорсько- та румуномовні школи. Буклет також буде перекладено румунською та угорською мовами. Отже, з нього можна дізнатись, як навчатимуться учні шкіл національних меншин, чи зможуть вони вивчати свою рідну мову та предмети нею (спойлер – зможуть) і які нові можливості з’являться, щоб опановувати українську мову. На сайті проекту “Нова українська школа” опублікували електронну версію буклету.

Найбільше багатство Закарпаття та Буковини – їхні мешканці, представники різних національностей, які споконвіків у мирі та злагоді проживають на благодатній землі своїх предків. На українських Закарпатті та Буковині ніколи не було етнічних конфліктів і, ми впевнені, – ніколи не буде. У вересні 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про освіту”. Це базовий закон, який охоплює всю сферу освіти — від дошкілля до освіти дорослих. З урахуванням нового Закону найближчим часом також має бути ухвалений новий Закон “Про загальну середню освіту”. Це необхідно, аби повноцінно провести реформу шкільної освіти в усій Україні: щоб українська школа стала сучасною, щоб відповідала викликам ХХІ століття, щоб дітям було цікаво в ній вчитися, і вони отримували такі знання і навички, які допоможуть їм відкрити свої таланти, розвинути здібності й успішно реалізуватися в дорослому житті.

У Законі “Про освіту” 84 статті. Одна з них (стаття 7) стосується мови навчання. На жаль, окремі політики та псевдоексперти використали цю статтю у своїх цілях: вони стверджували, що новий закон позбавить національні громади права навчатися рідною мовою, і начебто навіть школи з навчанням мовою національних меншин будуть закриватися. Це безсоромна неправда. Нічого такого в Законі “Про освіту” немає. Зате є новації і переваги, які допоможуть покращити якість освіти в українських школах, зокрема в школах з угорською та румунською мовами викладання.

ШКОЛИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ ТА ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ

В Україні 400 тисяч дітей, які навчаються в 735-ти школах з навчанням мовами національних меншин.

Повністю російською мовою навчаються 355 955 учнів (90,5%). 16 тисяч учнів навчаються румунською мовою, ще 16 тисяч — угорською. Дещо менше дітей відвідують школи з молдовською (2 693) та польською (1 785) мовами навчання.

Українська мова в таких школах є лише окремим предметом. На її вивчення відводиться від 2 до 5 годин на тиждень. Якщо діти живуть у двомовному середовищі (українсько-російському, наприклад), їм легше вивчити державну мову на рівні, щоб впевнено нею оволодіти. Але це дуже важко тим, хто проживає в місцях, де українську чути нечасто, а в школі є лише кілька години на тиждень на її вивчення. Ще складніше дітям, чия рідна мова належить до неслов’янської мовної групи, тобто дуже відрізняється від української.

Відтак школярам важко подолати навіть поріг “склав-не склав” з української мови на зовнішньому незалежному оцінюванні, яке є обов’язковим після закінчення школи. А це означає, що вони не можуть вступити до жодного вищого навчального закладу в Україні. Без вільного володіння державною мовою вони не можуть претендувати на роботу в органах державної влади і навіть органах місцевого самоврядування. Вони позбавлені можливості зробити кар’єру в іншому місті чи іншій області України. Усе це — обмеження права на працю, закріпленого в статті 43 Конституції України.

Але якщо випускники недостатньо знають українську, вони не можуть прочитати закони, відповідно позбавлені ще й можливості ефективно захищати свої права. І так відбувається, бо в школах у місцях компактного проживання національних громад не були створені умови для вивчення державної мови.

Ось кілька цифр. У 2016 році понад 36% випускників Закарпаття склали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною системою. Це найгірший результат з усіх областей України. Якщо брати всю Україну, то лише 9% випускників мають такий низький результат з української мови. Ще тривожніша ситуація в Берегівському районі, де компактно проживає угорська громада. У 2017 році 70% випускників шкіл Берегівського району, які складали ЗНО угорською мовою, не подолали поріг “склав-не склав” з української мови, що відповідає оцінці 1-3 бали за 12-бальною системою.

 

Результати ЗНО з української представників нацменшин

Такі сумні результати мають діти не лише з угорських громад. Випускники шкіл з румунською мовою викладання також показують низькі результати на ЗНО з української мови, що закриває їм дорогу в українські університети та до хорошої роботи в Україні.

Головна причина — угорська і румунська мови є мовами іншої мовної групи. Тобто дітям

з угорських і румунських сімей важче вчити українську мову, ніж дітям, для яких українська є рідною, або ж чия мова є спорідненою з українською (російська, польська, словацька тощо). І до цього часу держава не приділяла достатньої уваги якості вивчення української мови в школах національних меншин, не створювала особливих умов, необхідних для повноцінного оволодіння державною мовою.

“Мовна стаття” в новому законі “Про освіту” не обмежує можливості школярів, а навпаки — їх розширює. Адже всі повинні мати рівний доступ до якісної освіти, незалежно від місця проживання та етнічної належності. Для всіх дітей мають бути створені умови для повноцінного вивчення державної мови, і вперше Закон “Про освіту” зобов’язує ці умови створити. Це не буде “один розмір для всіх”. Для кожної громади, що проживає в Україні і має свої школи, буде розроблений окремий підхід, щоб поступово та комфортно перейти на якісніше навчання дітей. Ми розкажемо про це докладно, але про все послідовно.

ЩО ГАРАНТУЄ 7-МА СТАТТЯ «МОВА ОСВІТИ»

Насамперед, важливо зазначити, що Закон “Про освіту”, ухвалений парламентом, є базовим і стосується всієї сфери освіти — від дошкілля до освіти дорослих. Тобто він задає рамку, а деталі будуть конкретизовані в спеціальних законах, про що говорить пункт 7 статті 7. Зокрема, вже розробляється новий Закон “Про загальну середню освіту”, який має конкретизувати використання всіх норм мовної статті саме в школах. І в цьому законі будуть чітко прописані всі необхідні гарантії для шкіл національних меншин — від закріпленого права на навчання рідною до створення умов для повноцінного оволодіння державною мовою.

Стосовно вже ухваленого закону, то стаття 7 встановлює, що в дитячих садках і початковій школі представники національних громад можуть повністю навчатися рідною мовою. Тут немає жодних новацій. Як і сьогодні, в початковій школі учні вивчатимуть 15% предметів українською мовою. Решта предметів можуть викладатися рідною мовою. За перші 4 роки навчання для дітей створюється комфортне середовище для адаптації та переходу в середню школу. Водночас вони вивчатимуть українську мову як предмет, що допоможе оволодіти нею на базовому рівні.

План покращення вивчення державної мови такий: З 5-го класу запроваджуватимуть предмети українською мовою, насамперед гуманітарного циклу – Історія, Географія, Право тощо – де терміни, імена та інша важлива фактологічна інформація вже є українською, тому й вивчати її українською логічніше. При цьому двомовне навчання заохочуватиметься на всіх рівнях, аби дати дитині природно оволодіти як материнською, так і державною мовою.

Частка рідної та української мов може відрізнятися залежно від потреб учнів та їхнього знання мови. У старшій школі збільшуватиметься частка предметів, які вивчаються українською. Співвідношення навчання державною та рідною мовами буде визначатися з урахуванням потреб та особливостей меншин. Крім того, буде надано двомовні словники, які дозволять дітям вивчати термінологію певних предметів обома мовами. Рекомендоване співвідношення державної та рідної мовної підготовки на різних шкільних рівнях буде визначено в Законі України «Про загальну середню освіту». Точне співвідношення навчання та перелік предметів з двомовним навчанням залишатиметься на розсуд школи, відповідно до законодавства.

Отже, закон не позбавляє дітей права навчатися рідною мовою. У середній та старшій профільній школі українська не стане єдиною мовою навчання. Просто тепер діти матимуть більше можливостей добре її вивчити. А відтак — вступити до українських вишів, поїхати будувати кар’єру в столицю чи інший регіон України. Зрештою, вільне володіння багатьма мовами є однією з передумов успіху в нинішньому глобальному світі.

Крім того, Закон “Про освіту” має перехідні положення. Згідно з ними, до 2020 року школярі навчаються за тими правилами, які існували на момент ухвалення закону. Щоб цим учням було легше навчатися після 2020 року, їм поступово збільшуватимуть кількість годин української мови.

ЩО БУДЕ ЗРОБЛЕНО НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ

МОН видасть термінологічні словники для того, аби діти могли вивчати предмети одночасно двома мовами. Словники будуть закуплені найближчим часом і доставлені в школи. Це один з перших результатів ухваленого Закону “Про освіту”. Аби перехід до збільшення вивчення української мови у 2020 році був м’якшим, планується:

1. Збільшення на 1 годину вивчення української мови в 1-4-х класах у школах національних

меншин. Це буде зроблено за рахунок додаткових годин на вивчення курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

2. Збільшення кількості годин (не менше 1 години) на вивчення української мови в 5-9-х класах у школах національних меншин. Це буде зроблено за рахунок додаткових годин на впровадження поглибленого вивчення окремих предметів (уже зараз проходять апробацію в Закарпатській області в межах регіонального експерименту «Поглиблене вивчення української мови у 5-9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання» 46 шкіл, 130 учителів, 1875 учнів).

3. У початковій школи буде можливість за власним вибором впроваджувати вивчення одного-двох предметів державною мовою (або двома мовами), починаючи з 3-го класу. Але це можна буде зробити лише у випадку, якщо є відповідні вчителі та бажання батьків.

4. Базова та старша школа також зможуть за власним вибором поступово збільшувати кількість предметів з українською мовою викладання. Це можливо лише за наявності відповідно підготовлених вчителів та бажання батьків.

5. Для вчителів шкіл з викладаннями мовами національних меншин будуть проводитись додаткові тренінги за державний кошт для того, аби вони покращили своє знання української мови.

6. Планується проведення тренінгів, вебінарів для педагогів цих закладів з мультилінгвального (багатомовного) навчання із залученням міжнародних експертів, використовуючи досвід країн Європейського Союзу, ОБСЄ та у співпраці з офісом Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, Ради Європи.

7. Міністерство освіти і науки спільно з Ужгородським національним університетом працює над оновленням методик викладання української мови для учнів, чия рідна мова належить до іншої мовної групи. Як наслідок, будуть змінені підручники і методичні матеріали для вчителів.

Ви можете ознайомитися з повною версією буклету МОН

Джерело: ЗІДО

 

23 листопада 2017р.

До теми

Коментарі:

  1. Внук Ивана 2017-11-23 / 13:08:39

    До !!!!: Йсі страшилки совецької пропаганди
    які плавно перетекли в ура - украінську пропаганду лишіть при собі .

  2. !!! 2017-11-23 / 12:12:33

    Конфліктів дійсно не було, було тільки по азіатському жорстоке і дике ставлення угорських загарбників до корінного населення Закарпаття.

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*