Як розробити План дій сталого енергетичного розвитку і клімату, обговорювали в Ужгороді

Як розробити План дій сталого енергетичного розвитку і клімату, обговорювали в Ужгороді
Як розробити план дій, щоб до 2030 року Ужгород виконав зобов’язання підвищити енергоефективність міста і скоротити викиди вуглекислого газу на 30%, що передбачено підписанням Угоди мерів, обговорювали сьогодні під час Громадського форуму в історико-культурному комплексі «Совине гніздо» за участю представників ГО «Екосфера», Ужгородської міської ради, всіх, хто прийшов, бо цікавиться цією темою.

 

Угода мерів – ініціатива Європейської Комісії і об’єднує європейські місцеві муніципалітети. В Україні документ підписали очільники близько 120 міст, серед них і обласний центр Закарпаття.

Уже проводиться робота з розробки Плану дій сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК) Ужгорода, де мають бути враховані всі зобов'язання, визначені Європейським Союзом на період до 2030 року. Такий документ і його реальне виконання відкривають можливості залучення для досягнення визначених цілей коштів із різноманітних міжнародних джерел.

Привітав учасників форуму заступник міського голови Ужгорода Ігор Фартушок. В Ужгороді значна робота проведена для енергоефективності закладів бюджетної сфери. Зокрема, всі вони переведені на індивідуальні котельні, а 4 садочки – ще й на альтернативне паливо (дрова). Запроваджено щоденний моніторинг енерговитрат бюджетних закладів, у 10-ти зроблено енергоаудит.

Завдяки участі у програмі транскордонного проекту HUSKROUA «Сталий енергетичний освітній демонстраційний центр – Центр SEED» на даху ЗОШ №5 розміщені сонячні батареї, які дозволяють економити 5-6 тисяч кВт енергії.

Одна з проблем бюджетних закладів Ужгорода – будівлі, у яких вони розміщені, зводили ще в довоєнні та радянські часи і вони апріорі не можуть бути високоенергоефективними, потребують значної модернізації. Крім того, через нестачу коштів роботи для підвищення енергоощадності проводили не комплексно, за визначеним ефективним планом, а лише «точково»  – міняли вікна-двері, оновлювали фасади чи дахи, а, скажімо, про системи вентиляції та рекуперації і не йшлося.

Основним спікером на сьогоднішньому форумі був експерт з енергоефективності, член ради ГО «Екоклуб» міста Рівне Дмитро Сакалюк, який брав участь у розробці Плану дій сталого енергетичного розвитку і клімату кількох міст. Пан Дмитро відзначив, що Ужгород може стати прикладом із формування ефективного ПДСЕРК, бо у нашому місті вже чимало робиться в цьому напрямку, проводиться моніторинг енергоефективності, у міській раді працюють фахівці з енергоменеджменту.

Дмитро Сакалюк сказав, що для Ужгорода радив би розробляти, з урахуванням вимог європейських партнерів, технічні заходи та довготривалі стратегічні рішення. Зокрема, варто враховувати тенденцію, що ближчими роками в пріоритеті буде використання енергії вітру, сонця, біомаси. Що ж до фінансування, то європейські структури зміщують фокус із бюджетних установ на житло і транспорт та все охочіше надають не гранти, а довгострокові кредити на вигідних умовах, при цьому при кредитуванні часто партнерами виступають і структури, які паралельно надають також гранти.

На думку пана Дмитра, серед переваг Ужгорода – те, що місто дуже зелене, хоча якщо брати нормативи, то, як і абсолютно всі інші міста України, воно їм ще не відповідає. Дуже позитивно, що у міської влади є чітке і системно-комплексне бачення, як продовжувати роботу з бюджетними установами. Однак вони використовують лише близько 10% енергоресурсів, тоді як основний споживач – житловий сектор, а щодо нього та транспорту стратегія наразі менше окреслюється.

Сакалюк наголосив: важливо зробити такі напрацювання, щоб витрачати якомога менше бюджетних коштів, натомість подати дієві механізми для залучення фінансів. «На кожну гривню з бюджету повинна надходити щонайменше гривня з інших джерел», – вважає експерт. Він радить максимально сфокусуватися на стимулюючих механізмах. Навів приклади зростання зацікавленості мешканців до енергоощадливих заходів, результативних міських та обласних програм на допомогу ОСББ. За словами експерта, якщо три роки тому, коли запровадили «Теплі кредити», були заявки лише на близько 50% із передбачених коштів, то вже у цьому році закладених у держбюджеті грошей вистачило лише на 2 місяці. Дуже важливими, наголосив, будуть пілотні проекти, приклади, де всі зацікавлені могли б ознайомитися, що саме зроблено, як, і яка від цього користь.

Серед того, що потрібно врахувати при формуванні ПДСЕРК саме для Ужгорода, Дмитро Сакалюк відзначив аспекти, вразливості до проявів зміни клімату: теплові стреси (все частіше спостерігаються аномально високі температури і різкі перепади їх різниці); зменшення зелених зон міста.

Під час дискусії, а в ній активну участь узяли представники ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, Катерина Станкевич, начальник управління економіки та стратегічного планування міськради Ольга Травіна та багато інших, йшлося також про напрямки щодо скорочення викидів та енергоефективність при утилізації сміття, концепції розвитку транспортного забезпечення Ужгорода тощо.  

Прес-служба Ужгородської міської ради

 

24 листопада 2017р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*