У психіатричних лікарнях на Закарпатті, де пацієнти можуть перебувати до півроку, насправді лікуються роками
Психіатрична лікарня розрахована на 200 ліжок і складається з трьох відділень – жіночого, чоловічого та загальнопсихіатричного із супутнім туберкульозом. На час візиту в лікарні перебував 191 пацієнт.
Лікарня знаходиться за 45 кілометрів від районного центру в горах на висоті 465 метрів над рівнем моря. Це зумовлює певну незручність транспортного сполучення, і, як наслідок, – обмеження спілкування пацієнтів з родичами, особливо з тими, хто мешкає за межами району.
Однією з основних проблем Вільшанської психіатричної лікарні є те, що у лікарні значна кількість хворих, які лікуються протягом багатьох років: хтось із пацієнтів втратив родинні зв’язки, когось не хочуть забирати родичі, декому немає куди повертатися. Проте влаштувати їх до інтернатних установ неможливо через відсутність документів.
«Психіатрична лікарня – це медичний заклад, у якому пацієнти можуть перебувати до 6 місяців. Багато пацієнтів проживають у лікарні роками, хоча в області існують інтернати для постійного проживання людей із хронічними розладами психіки. Так, у лікарні є невідомий, що проживає там з 1968 року», – зазначив Олег Григор’єв.
Всі направлення на лікування до психіатричної лікарні не містять дати та числа їх видачі, медична документація ведеться неналежним чином, картки стаціонарних хворих оформлюються заново через кожні кілька місяців. З медичної документації неможливо визначити, коли людина сюди потрапила.
У лікарні було проведено ремонтні роботи, але переважно у приміщеннях загального користування: у коридорах, кабінетах лікарів, медичних сестер. Водночас, стан палат залишає бажати кращого: стелі потріскані і мають великі щілини, фарба на стінах біля ліжок затерта.
Палати переповнені, в наглядових палатах, де перебувають люди у гострих психічних станах, розміщено по 18 ліжок, які стоять впритул. Проходи між рядами ліжок надто вузькі і пересуватися там можна лише боком. На ліжках – старі матраци і старі подушки.
У ванній кімнаті відсутнє централізоване гаряче водопостачання – пацієнти без допомоги персоналу користуватися ванною не можуть, оскільки вода підігрівається дровами.
Туалетні кімнати не обладнані перегородками, двері не зачиняються, немає поручнів. Загалом санітарні вузли в антисанітарному стані (брудна підлога і плитка, зношені труби, з яких фонтаном б’є вода).
У лікарні є пожежна сигналізація, проте персонал її вимикає, оскільки в корпусах пічне опалення і через це сигналізація регулярно спрацьовує.
За результатами візиту будуть підготовлені акти реагування Уповноваженого та направлені до Міністерства охорони здоров’я України та Закарпатської обласної державної адміністрації.
-->
До теми
- Важливо, щоб у закарпатських закладах освіти готували кваліфікованих фахівців! Що для цього потрібно?
- Купити квиток у Відень чи Будапешт можна онлайн
- Закарпатські гвардійці відзначили річницю створення підрозділу Національної гвардії у регіоні
- Віддав життя, прикриваючи відхід свого батальйону. Історія полеглого Героя із Закарпаття Андрія Літуна
- «Перший бій покаже, хто стане воїном…» Боєць 128-ї бригади переніс 9 операцій, вдягнув протез і повернувся до побратимів
- Всеукраїнське опитування вчителів: визначаємо найпріоритетніші потреби й навички
- Втратив руку під час евакуації побратимів: історія пораненого військового Андрія Оришка
- "Війна з тильного боку". Закарпатський письменник Андрій Любка видав нову книгу про війну
- «Щодня встаю о 3-й ранку, щоб о 6-й хлопці на бойових позиціях мали гарячий сніданок…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Триває набір на лідерську програму для жінок. Закарпатки, долучайтесь!
- "Я відчуваю, що це мій обов’язок – йти захищати Батьківщину". Історія загиблого захисника Дмитра Гаваші
- В Ужгороді пропонують купити великодні пряники і наблизити перемогу
- Втратив ногу, але хоче повернутися на фронт: історія військовослужбовця із Маріуполя Артура Зайцева
- Закарпатські поліцейські-вибухотехніки продовжують розміновувати деокуповані території
- «Поїхав на війну з колегами, а повернувся з побратимами», – закарпатський поліцейський про виконання бойових завдань на Бахмутському напрямку
- В Ужгороді провели семінар-тренінг для виховників гри «Сокіл» («Джура»)
- Закарпатці можуть отримати гранти для надання соціально-психологічної допомоги
- Шандор Кіш. Ужгородець, який загинув у перший день повномасштабної війни
- Друга річниця повномасштабного вторгнення РФ. 10 речей, які надихають боротися далі
- Працює оператором «102» та допомагає захисникам: як співробітник поліції Закарпаття створив свій перший FPV-дрон
Ніхто не затрахований від душевних захворювань. Ніхто не задумується, накільки важко жити людям в подібних установах. Чому у нас в країніі стільки хорих на психічні захворювання ? Справа в тому, що у нас цих хворих людей не лікують сучасними діючими препаратами - людей просто утримують лікарнях та інтернатах. Про реформування в психіатрї навіть не чути. Хворі приречені на гірке безрадісне існування. В цивілізованому суспільстві це неприпустимо.