Хто викопав могилу закарпатському туризму?

Один такий великий начальник уже догаздувався ? протягом двох років кричав направо й наліво, як нам добре живеться у благодатному туристичному краї, як багато ми від цього ма?мо і як до нас тягнуться туристи, а зараз виявилося, що... й туристи до нас не тягнуться, і заробля? Закарпаття на туризмі копійки.

Та й справді, запитати, приміром, киян, куди вони їздять взимку кататися на лижах, то переважна більшість однозначно назве Славсько, що на Львівщині. А ця ж туристична лижна "мекка" українців ? усього за кілька десятків кілометрів від Закарпаття. Та про наш край, а вірніше, про його турбази, відомо чомусь мало. А то й узагалі нічого не відомо. Дожилися.

А не так ми дожилися, як окремі керівники догосподарювалися. Сміялася колись уся область, коли Різак призначив начальником управління з туризму та рекреації Слободянюка. Усі на ту мить жартували ? керувати галуззю призначили "спеціаліста", який до неї ма? особливий стосунок ? може, за часів свого школярства піднімався на Говерлу...

Однак сміх сміхом, а зараз невесело стало. Особливо, коли виявилося, що туризм наш таки за два роки слободянюківського керування повільно, але невпинно почав умирати. Це підтвердило й аудиторське дослідження на тему "Ефективність використання бюджетних коштів, спрямованих на фінансову підтримку розвитку туризму в Закарпатській області за 2002?2004 роки", роботу над яким днями закінчили працівники контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області. За їхніми даними, кількість туристів зменшилася у 2004 році, порівняно з 2002-м, на 28 %, а надходження до бюджету в 2004 році виконані всього на 62,8 відсотка від планових показників різноманітних програм. ? все це ? на тлі збільшення за останні три роки на 102 одиниці кількості рекреаційно-оздоровчих туристичних комплексів Закарпатської області.

А ще ? дані обласного управління статистики. Обсяг наданих туристичних послуг у 2004 році становив 14,9 млн. грн., що менше, порівняно з 2003 роком, на 30 відсотків (2003 ?19, 4 млн. грн.). Так само зменшилася кількість обслужених туристів ? 52,5 тисячі у 2004 році проти 91 тис. у 2003-му.

ПРОГРАМИ, ЩО ?СНУЮТЬ ЛИШЕ "НА ПАПЕР?"...

Перше з припущень, яке висунули контролери-ревізори щодо складного стану туризму в Закарпатській області, таке: програми і заходи місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування в туристичній галузі ? узагальненими, більшість із них не мають конкретних термінів виконання і чіткого розподілу обов?язків між учасниками. А ще, як з?ясувалося, здебільшого не визнача?ться реальна потреба в коштах на виконання кожного заходу, що не сприя? оптимальному розподілу коштів та їх концентрації на основних напрямках розвитку туризму (сільський туризм, активні види відпочинку), що характерні для Закарпатської області. А ще, як з?ясувалося, у більшості випадків програми і заходи існують лише "на папері" і не мають фінансової основи, оскільки кошти на їхню реалізацію в бюджетах відповідних рівнів не затверджуються.

Наприклад, усім добре відомо, що надзвичайно важливим і болісним для Закарпаття ? питання забезпечення транспортного сполучення з туристично-рекреаційними об??ктами, а також стан автодоріг. З цього приводу аудиторське дослідження наводить дуже й дуже сумні дані: з 20 визначених програмами об??ктів ремонту в семи, а це становить близько 41 %, не визначено обсягів робіт (довжину доріг, що потребують ремонту, тощо). Навіть більше того ? програмою не визначені й джерела фінансування як по кожному з об??ктів, так і взагалі. З цього приводу ще один надзвичайно вагомий факт: протягом періоду, який досліджували працівники КРУ (тобто 2002?2004 років), кошти на ремонт ділянок доріг до туристичних об??ктів не виділялися взагалі.

Наступною "бідою" закарпатського туризму, як припускають працівники КРУ, ? те, що програми нашими чиновниками планувалися без будь-якого фінансового забезпечення. "Так, витрати на заходи програм за період 2002?2004 років затверджені на рівні всього... 16 % від потреби, ? прокоментував начальник відділу аудиту КРУ в Закарпатській області Василь Стойка. ? ? це при тому, що рівень забезпеченості коштами бюджетних програм зменшу?ться щорічно: якщо в 2003 році він становив 17 відсотків, то вже торік ? 10,4 %. Крім того, варто зазначити, що держава практично не підтриму? туристичну галузь Закарпатської області: так, з Держбюджету України на реалізацію програми "Фінансова підтримка розвитку туризму в Україні", гроші на 2002?2004 роки Закарпатській області не виділялися взагалі".

За словами Василя Стойки, у цьому питанні найбільш сумним ? і той факт, що навіть при такому обмеженому фінансуванні окремі чиновники не змогли використовувати кошти ефективно. Аудиторами КРУ встановлені факти спрямування коштів на заходи, що не були достатньо об?рунтованими і не принесли очікуваного результату. Крім того встановлено, що практично четверту частину бюджетних коштів (87,6 тис. гривень), виділених на реалізацію заходів програм у 2002?2004 роках, використано взагалі неефективно.

ПРО ?НФРАСТРУКТУРУ ЗАМОВТЕ СЛОВО...

?, звичайно ж, потрібно сказати про ще одну проблему закарпатського туризму ? непідготовленість інфраструктури до збільшення кількості як внутрішніх, так і зовнішніх туристичних потоків. Прикладом цього працівники КРУ наводять, зокрема, і такі факти: за даними Закарпатського регіонального центру стандартизації, метрології і сертифікації, торік і в першому півріччі 2005 року одержали сертифікати на готельні послуги і харчування всього 78 закладів з 273, що становить усього 28 %. До того ж, не відповіда? вимогам сучасності комфортність переважної більшості готелів, а в області, зокрема в найбільших містах Ужгороді та Мукачеві, налічу?ться лише 14 готелів, яким привласнена "зірковість".

Близько 40 гірськолижних баз області користуються підйомниками конструкції 30?40-х років минулого століття, використання яких на Заході категорично заборонене через травмонебезпечність. Проведеним опитуванням серед респондентів із числа внутрішніх та зовнішніх туристів 22 відсотки опитаних відповіли про сво? незадоволення рівнем умов та слабкою матеріально-технічною базою.

?, за статистикою, протягом 2003?2004 років 31 заклад області не працював. Так само протягом 2004 року не працював кожний другий санаторно-курортний заклад області (загалом кількість санаторіїв, які не працювали, зросла торік на 11,9 %).

Аудитори кажуть, що нашій владі потрібно серйозніше поставитися до розробки програм і варто звернути увагу на таке важливе питання, як поліпшення якості послуг, що надаються об??ктами туризму. Однак, вочевидь, слід би нашому керівництву прискіпливіше підходити до підбору кадрів. Причому в усіх галузях. Бо з таким підходом до справи скоро з голими сідницями лишимося...

Наталія Логойда

Р?О

 

24 вересня 2005р. -->