Закарпатський фольклорист: "Ніколи не прийму радикалізму – це моя позиція, на ній буду стояти"

Марія Медведь

Модерувала захід директор Наукової бібліотеки УжНУ Марія Медведь. Розповіла, що книгу присвячено 80-річному ювілею науковця. Роботу над покажчиком очолила завідувач довідково-бібліографічного відділу Лариса Мельник. Видання вміщує також відгуки про Івана Сенька відомих у краї й далеко за його межами людей, котрих можна назвати інтелектуальною елітою. Над передмовою покажчика працювали професор Наталія Бедзір та старший викладач Марта Демчик. Усього опублікували 50 примірників. «Ви – криниця закарпатських звичаїв, нашого колориту», – зауважила Марія Медведь.

Іван Сенько

Відтак слово мав Іван Михайлович, який, за улюбленою звичкою, розпочав із притчі. У повчальній оповіді йшлося про батька й синів. Дослідник розказав, що любов до науки відчув ще змалку. Нахил хлопця зрозуміло й близьке оточення. «Коли після 7 класу я з певних причин не навчався цілий рік, то сусід допікав: «Тобі це потрібно!». Тож батько вирішив: «Іди, вчися далі».

Наставником і науковим батьком Івана Михайловича в університеті був український фольклорист і літературознавець Петро Лінтур. Уже до служби у війську Іван Сенько надіслав до київського видавництва перший рукопис із фольклорними текстами, але тоді у друці відмовили. Із часом науковець допрацював збірку і видав її в ужгородських «Карпатах». «Для мене кожна книжка як дитина. Без любові – ніяк. А ще пишу з настановою, щоб вийшло не гірше, аніж робили до мене, – розповідає дослідник. – Щодо сприйняття довколишнього світу… Багато що можу зрозуміти, але ніколи не прийму радикалізму. Це моя позиція, на ній буду стояти».

Відтак присутні мали змогу висловити своє ставлення до Івана Сенька.

Наталія Бедзір, завідувач кафедри слов’янської філології та світової літератури: «Мені дуже не вистачає на кафедрі Івана Михайловича, його усмішки, ідей, слів. Це людина колосальної працездатності й доброчесності. Немає нині таких збирачів фольклору, подвижників улюбленого діла. А ще він є справжнім дієвим патріотом».

Марта Демчик

Марта Демчик, старший викладач кафедри слов’янської філології та світової літератури: «Івана Михайловича знаю зі свого І курсу. Саме з ним уперше поїхала на фольклорну практику, він прищепив і розвив у мені любов до народної творчості. Тож через 10 років я хочу знову написати передмову до його чергової ювілейної книги».

Галина Шумицька

Лариса Мельник, завідувач довідково-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки УжНУ: «Ми радо взялися за цю працю (створення покажчика), бо знали, для кого її робимо. Іван Михайлович сам без діла ніколи не сидів, тож для інших був прикладом і стимулом до різноманітної праці. Ми Вас дуже любимо».

«Книга була, є і буде. Молодь читає. Можливо, не те, що ми пропонуємо. Проте ми повинні бути готовими до такої трансформації», –зауважила декан декан філологічного факультету Галина Шумицька. Додала, що Іван Михайлович – це людина, яку неможливо уявити без книги. На завершення Галина Василівна привітала всіх присутніх із прийдешніми святами, побажавши всіляких гараздів у новому році.

Тож і ми від щирого серця бажаємо Івану Михайловичу міцного здоров’я, наснаги до праці! Із нетерпінням очікуємо на презентації нових книг.

Ольга Богославська, Медіацентр УжНУ

  Надіслати другу