Полотна 85-річного художника із Закарпаття близькі й зрозумілі усім, хто знає й цінує народну культуру

Напередодні, 2 січня, відомому закарпатському митцеві Василю Оросу виповнилося 85 років.

Привітати художника з ювілеєм в його майстерню завітали колеги Людмила Губаль, Наталія Стегура та Марія Купарь.

Василь Орос – самобутній унікальний митець, якому вдалося зберегти дитячу свіжість і безпосередність бачення світу. Нині він – один із небагатьох хто представляє наївне мистецтво нашого краю, України. Естетика його творчості відтворює щире стихійне народне світосприйняття – «дух народу». Його мистецтво – це естетичний вияв етнокультури краян, що виражає душу нашого народу, є дотичним до цінностей національної ідентифікації. У творчості Василя Ороса простежується використання прадавньої символіки як вияву родової міфологічної свідомості. Автор часто використовує відомі сюжети з фольклору, казок, народних звичаїв та обрядів, оригінально їх інтерпретуючи. Тому його мистецтво близьке, рідне й зрозуміле тим, хто знає й цінує народну культуру.

Василь Петрович Орос народився 2 січня 1933 року в селі Теребля Тячівського району Закарпатської області. Демобілізувавшись з армії, працював в Ужгородському АТП 06012 – 12107 до виходу на пенсію. У 1954 році заочно закінчив Львівський автодорожній технікум.

Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990). Учасник обласних, республіканських та міжнародних художніх виставок.

Персональні виставки: 1992 – місто Ужгород, 1993 – місто Київ.

Лауреат Державної премії імені Д.Щербаківського (1998). У 1999 році отримав звання заслужений майстер народної творчості України.

Володимир Мишанич