День Богопосвяченого життя відсвяткували у Мукачівській дієцезії

Святкування дня Богопосвяченого життя у Мукачівській дієцезії відбулося 31 січня 2018 року. З цієї нагоди священики, монахи, сестри-монахині, терціари та представники різних спільнот зібралися у просторій каплиці у Шенборні. Гостем зустрічі, який виголосив Слово Боже та конференцію, був єпископ-помічник Львівської архидієцезії Едвард Кава.

Зустріч розпочалася з роздумів про Жертвування Господнє, коли втіленого Бога принесли до храму, та про власне посвячення.

«Згадаймо, що і нас у дитинстві принесли до храму, щоб охрестити і подякуймо Богу за тих, хто зробив це. А особливо згадаймо той день, коли ми свідомо посвятили своє життя служінню Богу», - сказав єпископ Антал Майнек.

Він порівняв всіх, хто тепер тримав запалені свічки, з мудрими дівами із притчі, серед котрих всі готові до служіння. Після роздумів ординарій виголосив молитву посвячення та покропив присутніх свяченою водою.

У проповіді єпископ Едвард скерував думки до пустелі як до образу, який може переживати душа. Бог дає нам таку посуху, певні труднощі, життєві кризи…, бо в цьому прихована Божа благодать. Знаходячись у духовній пустелі людина більше звертається до Бога і Господь промовляє до неї.

Після проповіді відбулося відновлення чернечих та священицьких обітниць. Духовна віднова продовжилась і після завершення Меси, конференцією, котру виголосив єпископ Едвард Кава.

Звертаючись до духовенства та всіх присутніх у конференції єпископ сказав, що дуже важливим є жити Словом Божим. Адже саме це стає духовною плідністю, бо життя дає Бог. Він звернув увагу на уривок зі Старого Завіту, коли пророк Ілля під час засухи приходить до вдови і просить в неї води та хліба. Кожен образ в Біблії не є випадковим, бо духовну пустелю може переживати і священик, і сестра-монахиня, і подружжя. Так само не обов’язково бути вдовою, щоб пережити стан вдови – байдужість від оточення та відкинення.

Проповідник порівняв людей, котрі є в церкві з чорноземом, що створений для того, щоб родити, але не родить, бо десь є засуха.

«Ніби все робимо, їздимо на реколекції тощо, але чим більше тих зустрічей, тим гірше наше життя. Але це справа не у тих реколекціях, а це стан душі. Якщо дуже сухо, то коли падає дощ, то вода розтікається і не просякає в цю землю. Потрібно відгорнути цю настільки пересохлу, загрублу, тверду кірку, щоб благодать проникла всередину. І Бог дає цей дощ, - сказав єпископ Едвард Кава. - У Біблії ніколи гріх не стоїть в центрі, але в центрі є любов Бога до людини».

На завершення зустрічі єпископський вікарій о. Антоній Зіемба SDS подякував гостю єпископу Єдварду за повчальні та глибокі роздуми.

Джерело: Прес-відділ Мукачівської Дієцезії

  Надіслати другу