Масарикова школа, або модерно-архітектурний Ужгород

Населення головного міста Підкарпатської Русі в період з 1921 до 1930 року зросло на 6 000 осіб. Переважно чисельність збільшилася через переселення державних урядовців з Чехії та Словаччини. Питання побудови державної чеської школи піднімалось неодноразово, про це часто писали в тогочасній періодиці, адже навчання велося в різних куточках міста в тимчасових будівлях.

У травні 1930 року розпочалося будівництво школи і до кінця року каркас будівлі під дахом вже був завершений. Кошторис Масарикової ювілейної школи склав 2 850 000 млн корун. Автором проекту став празький архітектор Петр Кропачек, який на той час реалізував кілька проектів шкільних споруд в сусідній Словаччині. Будівництво здійснила відома архітектурна фірма Артура Розгона (Artur Rozhon) з Моравської Острави.

У будівлі було розміщено 12 учбових приміщень для 13 класів, серед них 2 приміщення — для початкових класів. Населення Ужгорода і надалі стрімко зростало. На момент завершення будівництва 28 жовтня 1931 року Масарикова школа не вирішувала потреб міста в кількості класних приміщень, а ще 14 класів було розпорошено по місту.

З приходом радянської влади було демонтовано імпозантний пілон з флаґштоком біля входу будівлі, в цей же період на чільному фасаді з'явилось сграффіто в стилі соцреалізму.

Біографія архітектора:

Петр Кропачек (1889–1931) навчався в найстарішому технічному виші Європи — Чеському технічному університеті в Празі. Перед Першою Світовою війною архітектор створював у Празі динамічні кубістичні проекти. У 1920-х роках Кропачек прийшов до більш стриманих реалізацій у стилі пуризму, які можна побачити в празьких районах Нове місто, Жижків і Голешовіце. Петр Кропачек реалізував себе також як сценограф і драматург. Він написав п’єсу «Споруда» і комедію «Містифікація». У 1930 році архітектор розпочав будівництво літньої резиденції другого президента Чехословацької республіки Едварда Бенеша в Сезімове Усті. Проте до завершення проекту не дожив, покінчивши життя самогубством.

Джерело: Uzhhorod Modernism