На Іршавщині перші лісові розсадники закладені ще за період Чехо-Словацької Республіки

Перший етап - захист проектів лісових культур лісівники Довжанського лісомисливгоспу склали на відмінно. Він проводиться щорічно і на серйозному рівні, в ньому беруть участь ветерани лісового господарства та професіональні фахівці лісової справи. Цього року у засіданні Лісокультурної ради брали участь Фелікс Гербут, старший науковець Закарпатського відділення Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, Степан Феннич, в.о. директора НПП «Зачарований край», начальник відділу лісового та мисливського господарства Закарпатського ОУЛМГ Ігор Орос, спеціаліст з лісовідновлення Закарпатського ОУЛМГ Віктор Ріцков. Перед нашими лісівниками щонайперше поставлено питання правильного і доцільного проектування ділянок, на яких відбуватиметься лісовідновлення.

Провідний інженер з лісових культур ДП «Довжанське ЛМГ» Марія Бойко розповідає:

Для нас, тих хто безпосередньо і предметно займається відтворенням лісу в усіх куточках краю, в тому числі на території державного підприємства ДП «Довжанське ЛМГ», такий щорічний захист проектів лісових культур водночас становить складання своєрідного іспиту у найбільш авторитетних і досвідчених фахівців лісової справи Закарпаття і паралельно комунікація із колегами із середньої управлінської ланки лісової галузі. Так уже склалося через специфіку лісових господарств, що діють в різних економічних та природно-кліматичних умовах і в різних адміністративно-територіальних утвореннях. Відповідно до новітніх тенденцій розбудови держави у найближчий період часу матимемо справу із об’єднаними територіальними громадами, що стане новим своєрідним викликом. Проте історія розвитку лісової галузі краю навіть попри зміни державних і політичних формацій фундаментальним для істинних лісівників є принцип неодмінного поновлення лісових площ де проводяться рубки.

Історичні джерела, до прикладу свідчать що на тих територіях, на яких сьогодні проводить свою природо-охоронну та господарську діяльність наше ДП «Довжанске ЛМГ» навіть сто років тому за період Чехо-Словацької Республіки (1918 – 1938 рр.) практикували лісові розсадники. У радянський період до середини 1970-их років було за правило, коли у кожному лісництві утримували свій розсадник, а то й кілька. Доречно їх згадати: у Довжанському лісництві – в урочищах Широкий, Микитівський, на Вазі; в Лисичівському – на Багаріці, у Васьковій; у Довжанському лісництві – колись, на Бараках, а тепер на Свидному; Білківське лісництво свій лісорозсадник утримувало в урочищі Майдівня у селі Малий Раковець. Окрім вирощування саджанців дуба, бука, ялини, ясеня, явора, клена та інших дерев, на окремих лісництвах культивували і деякі екзоти, так на Лисичівському вирощували жень-шень, а Бабичах у Великодільському лісництві – аронію лікарську.

Проектування лісокультурних об’єктів здійснюється при лісовпорядкуванні та щороку уточнюється власниками лісів за результатами детального обстеження лісокультурного фонду. При цьому складається відомість попереднього проектування ділянок лісокультурного фонду, що підлягають залісенню або залишенню під природне поновлення. У проекті передбачаються основні агротехнічні вимоги до створення лісових культур і плантацій, методи і способи створення лісових культур, розміщення, схеми змішування, потреба у садивному матеріалі, лісовому насінні тощо. Проекти лісових культур, плантацій і природного поновлення розробляються на основі відомості попереднього проектування ділянок лісокультурного фонду. Проекти лісових культур розробляються за 1 рік до їх створення шляхом садіння (висівання), в окремих випадках при можливості освоєння свіжих зрубів та інших лісокультурних площ - у рік створення. Природне поновлення лісів проектується на площах зрубів з достатнім і якісним самосівом, підростом, кореневими і певними паростками або за умови його появи протягом 1-2 років після заготівлі. Штучне відновлення лісів проектується на зрубах, згарищах, інших не вкритих лісовою рослинністю землях, що підлягають залісенню, на яких природне поновлення головної породи неможливе або відбувається незадовільно.

Ми вже робили своєрідний історичний екскурс у лісокультурницьку сферу отож принагідно варто згадати що у свій час на кожному лісництві трудилися щонайменше одна бригада жінок, яка займалася цією роботою на постійній основі. Тепер економічні умови складаються таким чином, що працівників цієї професії стало в рази менше і наша співпраця з ними проводиться на основі цивільно-правових угод на кожен сезон окремо.

Незважаючи на різку відмінність сучасних господарсько-економічних підходів в організації лісовідновлювальних робіт від практикованих у минулому столітті колектив державного підприємства ДП «Довжанське ЛМГ» успішно справляється з тими обсягами поновлення лісу на площах рубок, що обумовлює наш напрямок у форматі європейської сертифікації лісів.

У цьому році планується посадити лісових насаджень на площі 97,6 га. Стовідсотково заліснюватимуться не тільки зруби минулого року, але й цьогорічні. Для того, щоб охопити такі території, було вирощено 427,9 тис штук стандартних сіянців.

Те, що процес вирощування лісу – копітка й багаторічна праця, знають, мабуть, всі. А от те, що це неперервний процес, свідчать інші цифри. Аби в цьому році було чим відтворювати лісові насадження, працівники лісгоспу, а саме Загатського лісництва заготовили 5460 кг лісового насіння. Щоб зрозуміти об’єм робіт, додам, що для цього обираються тільки плюсові й елітні дерева, 3500 кг, зібрані саме з ПЛ/НД, насіння перевіряється лісонасінневою інспекцією, якщо висновки задовільні – його висівають у постійні або тимчасові розсадники. До речі, таких розсадників у нас два, - це на території того ж Загатського лісництва, площею 1,8 га та в Довжанському лісництві, розсадник площею 0,8 га .

Ось так, із року в рік, люди, які бережуть і примножують наші ліси, замикають, здавалося б, природний цикл своєю працею: із жолудя – насінника, потім – сіянець, далі – саджанець. І тільки через 101 рік дуб достигає своєї стиглості.

На базі Довжанського лісгоспу створено два шкільних лісництва, Смологовицьке та Броньківське, вихованці яких не просто знають теорію, але й на практиці пізнають радість спілкування з природою. Будьмо свідомими й збережімо ліс разом!!!

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

  Надіслати другу