Закарпатському хіміку, поету й публіцисту виповнилося 88 років!

Закарпатському хіміку, поету й публіцисту виповнилося 88 років!
За п’ятдесят років активної педагогічної та наукової роботи кандидат хімічних наук доцент УжНУ Юрій Юрійович Цмур запровадив п’ять нових навчальних дисциплін.

 

Під його науковим керівництвом виконаний 21 господарсько-договірний та держбюджетний проекти на замовлення академічних і галузевих інститутів колишнього Союзу, України та закарпатських наукових осередків. Його розробки захищені 17 авторськими свідоцтвами СРСР та патентами України про винаходи, публікацією самостійних та у співавторстві 230 наукових праць, п’ятнадцяти навчальних посібників. У 1976-1979 роках викладав окремі хімічні та технологічні дисципліни в Аннабинському університеті Алжиру. Видав чотири навчальні посібники французькою мовою. Написав про ті часи об’ємну книгу «Творче життя». Аби видати її, продав свою «Волгу».

…Народився він у мальовничому селі Ворочово на Перечинщині. Про його принади й особливості видав публіцистично-художню книгу «Сім чудес Ворочова». Закінчив хімічний факультет Ужгородського національного університету в 1954 році і був залишений на кафедрі органічної хімії на посаді асистента. Відтак понад п’ятдесят років працював у рідному університеті на кафедрах органічної хімії і хімічної технології та з виробничої екології. Викладав курс органічної хімії та основні спецкурси. За час свої кропіткої роботи Юрій Цмур займався вирішенням актуальних теоретичних та прикладних завдань хімічної науки — стереохімією, кінетикою хімічних реакцій, кето-імідольною таутомерією, будовою органічних сполук та її впливом на фізико-хімічні, біологічні, фармакологічні та мікробіологічні властивості речовин.

Труд увінчувався загальним народним визнанням. Він — переможець Всеукраїнської виставки «Винахід-2000» (Київ) та Ужгородської виставки-презентації науково-технічних розробок «Технопарк-2000». Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Грамотою державного департаменту інтелектуальної власності України (2000), нагрудним знаком «Изобретатель СССР».

Інтелектуалізм високошановного вченого підкреслюється його «побічними захопленнями — займається фотографією, колекціонує музичні записи. Десятиліттями також був учасником чоловічої хорової капели «Боян». Має дітей, онуків, правнуків. Пише художньо-публіцистичні твори і вірші:

ГІРСЬКЕ ДЖЕРЕЛО

У тихому закарпатському зворі,

На лісовій духмяній полянці

Холодне чисте джерельце

Сонячні промені стріне уранці,

Вночі ж слухає місяць і зорі.

Вода камінням ніби стрибає,

А коли в річку вже допливає,

Хвилоньки срібні з нею єднає:

Зрадіють ниви — будуть политі,

Бо без водиці і травці не жити.

Любо, щиренько й людей стрічає

Джерельце. Кажуть, то землі сльози,

В будь-яку спеку не висихає,

Напитись з нього схилиться кожен,

В поклоні низькому й молитись має,

Бо то джерельце віку-роду

Землю Карпатську, її багатство

Оберігає задля народу,

Гартує вірність, любов і волю,

Дає надію на ліпшу волю.

*    *   *

…Щирість і наполегливість цього видатного чоловіка заслуговує низького поклону краян. Як це робиться людьми до незамуленого джерела.

Василь Полтавець

 

25 березня 2018р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*