Дещо цікаве про паркінги прикордонного Берегова

Дещо цікаве про паркінги прикордонного Берегова
Воно знову в людей «на язиці»: але з іншого приводу, де політики "нуль", а чистий прагматизм – міські та бізнесові інтереси, що скеровані для користі людей та посилення бюджету. Річ – про спорудження і оснащення сучасних платних парковок (автостоянок) у одному окремо взятому провінційному місті.

 

І це не тільки конкретне та розумне вирішення автомобільної проблеми, що ставала дедалі небезпечною і алярмовою, але також естетичний сервіс, надійне джерело доходів до міської казни. І не тільки...

Ідея облаштування паркінгового сервісу – сучасного, комп‘ютеризованого та по-європейськи модерного – у Берегівській міській раді з‘явилася тоді, коли ледь не на очах почала збільшуватися кількість автомобілів. Не тільки у нашому місті – але у всьому Закарпатті та довкола у світі, де фактично кожна друга сім‘я експлуатує по машині як мінімум. На сьогодні «чотирьох коліс» додалося у стократ, аніж їздило їх п‘ятнадцять-двадцять років тому. Вулиці, дороги, бульвари, площі, тротуари залишилися у основному такими ж, як були. Із хроніки та спогадів старожилів відомо, колись ними воли тягнули вози, тож місця вистачало. А тепер доходить до того, що машинний прогрес "переростає" у хаос, у центрі міста, як і на окремих околицях, заважає нормальному життєвому ритму, пересуванню пішоходів, найперше з дітьми. Із загрозливими наслідками науково-технічного поступу вирішили "боротися" не якимись одноденними методами-заборонами, а цивілізовано, що дало б поштовх розвитку виробничого, суспільного та духовного життя. Так само, як на Заході, в містах Угорщини у тому числі, куди їздимо, немов до себе додому. Досвід роботи перших платних паркінгів (наземних) є також у сусідів по той бік Карпат – у Львові, Івано-Франківську, Дніпрі, Києві, Харкові тощо. У Берегові роботу цієї сервісної служби вирішили організувати у повноформатному розрізі всієї проблеми, що фактично не тільки пообіцяло, але й забезпечило ТОВ "Роял Паркінг". Вони, як інвестори, назвали умови, свої технічні й цінові нюанси, в чому дійшли згоди з керівництвом міста.

Відомо, що перед тим, як запрацювали берегівські платні стоянки на спеціальних земельних ділянках (уже згадуваною фірмою вони взяті в оренду на три роки) на вул. Сечені, Франка, Корятовича, а також паркомати біля так званого магазину Мейгеша (№ 47) та неподалік спорткомплексу "Закарпаття" (у два ряди), найновіший, нестандартний та добре продуманий задум пройшов своєрідний тестовий режим (до речі, на рівні відповідних міністерств у Києві також усе до дрібниць вивчали та платним автостоянкам «добро» таки дали). Словом, протягом місяця вони працювали безкоштовно. Аналізувалося абсолютно все – від заїзду до виїзду машин протягом того чи іншого світлового дня. Натомість до цієї новації із забезпечення паркування транспортних засобів ми потроху звикали. Відтак наочно вивчали, що таке паркінги (дехто з Вікіпедії чи словників) і як вони діють. Бо на сьогодні сучасне місто чи містечко важко уявити без надання автопослуг таким ось методом. Звісно, як і в кожній сфері, у цій комерційно-сервісній службі також є свої плюси та мінуси. Можливо, що комусь дорого сплачувати за 1 год. задекларовані 15 грн., дехто стиль роботи підприємців сприймає скептично, однак треба зрозуміти та усвідомити: повернення назад уже не буде – Берегово, як вся країна, у Європу йде. Хто, приміром, захоче, аби знову у центрі міста запанував транспортний колапс, той же, кажучи образно, «колісний армагедон», який не тільки нерви псував, але діяв як стресовий спазм? Таких, переконаний, майже не знайдеться. Тим паче, останнім часом міську раду усно та письмово просили (читай – «бомбили») навести лад у транспортному плані, що спільно з членами виконкому та депутатами й було зроблено. Їхня вимога стосовно моніторингу цього задуму також була врахована: на сайтах, інших інтернетівських сторінках, у соцмережах й друкованих ЗМІ тривали дискусії, які хоча й не стали особливо плідними, але декілька пропозицій громади враховано. Найголовніше, чим цікавилися активісти, що, мовляв, від цієї новинки у фінансовому плані матиме місто? Отже, окрім вирішення по суті цього злободенного питання, ще плюс до нього – це гроші до скарбниці від діяльності фірми «Роял Паркінг».

Щоби належно запрацював цей новітній паркінговий проект, додав місту позитиву в очах його жителів і гостей, а до казни щорічно приносив озвучених 946 тис. грн. прибуткової вигоди й зиску та, власне, забезпечив робочими місцями 17 берегівчан, чи не найбільше зусиль доклав економічний блок мерії. У цьому я вкотре переконався, коли поспілкувався із заступником міського голови Михайлом Ляшком і начальником відділу економічного розвитку й торгівлі Андрієм Фечорою. Інформація та їхні коментарі з приводу цієї специфічної теми виявилися змістовними, точними, конкретними, а сам діалоговий характер спілкування справив на мене позитивне враження. Звісно, їхні дії на всьому "паркінговому" етапі – важливому та відповідальному – контролював і де треба, там порадами сприяв, ділом допомагав також берегівський очільник Золтан Бабяк. Те, що він цілеспрямовано та сміливо дивиться у завтрашній день рідного міста, тримає на пульсі його економічну-соціальну ходу і є прихильником новітніх, європейських та, сказав би, ексклюзивних перетворень, а у цьому плані має свою чітку позицію, не викликає найменшого сумніву. Примітна риса міського голови: він швидко орієнтується у обставинах, при незручних питаннях «не згорає», ніколи не старається панікувати, а, обдумавши ситуацію, шукає з неї оптимальний вихід. Тож його розуміння та кмітливість в облаштуванні сучасних наземних автостоянок якраз і дозволили зняти напругу з навалою автомашин. Фактично у даному питанні цей нюанс був чи не найголовнішим чинником. Адже кожного ранку міська комунальна відеослужба на чолі з А. Сорокіним фіксувала на шляхах і перехрестях черги, корки, автопригоди, з вуст водіїв лилися лайки, грубощі, виникали чвари. А подеколи інциденти після "подряпин" тої чи іншої "бляхи" переходили до рукоприкладства. Звісно, траплялися й інші не вельми приємні історії, які не додавали іміджу туристичному Берегову. На фоні цього й виникали так звані вулично-тротуарні «олені», які незаконно захаращували проїзди та проходи, заважаючи пішоходам і додаючи турбот дорожній поліції. А коли точніше, то своїми діями багатьох городян дратували, виводили з рівноваги та мовби з них глузували.

Між іншим, вирішення цієї складної проблеми у кінцевому підсумку орієнтовано на людину. Міськрадівська команда З. Бабяка зробила саме так, як уже на сьогодні є. Можливо, що хтось учинив би по-іншому. Але як – наразі такого рецепту не знаю. Та й шанс дати правильну раду-пораду, благословити цю корисну справу був аж цілий місяць – у лютому-березні. Тож на основі моїх журналістських припущень, по-перше, знято автонапругу. По-друге, місто отримає додаткові фінансові поступлення – близько мільйона гривень. І так – згідно умов співпраці – щороку. По-третє, як уже було сказано, сімнадцять берегівчан матимуть роботу. По-четверте, відповідні паркінгові майданчики щодня прибиратимуть від сміття. Отже, культура праці наяву! По-п‘яте, авто на спеціально відведених територіях перебуватимуть під "відеооком", тож ніхто не наважиться розбити скло, зламати дверцята й щось поцупити. Слід сказати, що аби потрапити на паркінгову стоянку, доведеться сплатити, як уже наголошувалося 15 грн. за годину (мало це чи тариф великий – для кого як: можна, як кажуть, подискутувати). Далі: якщо клієнт залишить машину на довший термін, суму через карточку при виїзді визначить комп‘ютер. Так само спершу на моніторі, а згодом водій у роздрукованому виді на шлагбаумі отримає чек із вказаною вартістю, якщо свої діла вирішить швидше. Загалом на берегівських паркінгах, завдяки яким уже немає того транспортного хаосу, що панував донедавна, можна розмістити понад 190 машин – на Сечені, Франка та Корятовича. Але уже завершують облаштування ще одного паркувального майданчика, і теж платного й із розміткою – між вулицями Франка та Рожошкерт (тут колись діяла котельня). Викладаючи його бруківкою, водночас тут готуються до "презентації". Коли це все математично сплюсовати та дотати, що бульвар Д. Ійєша (тильна сторона супермаркету "Шпар") також у "паркінгових" планах на кілька десятків автомашин, то цифра збільшиться до трьох сотень. Рух стане керованим і значно безпечнішим, автохаос, слід сподіватися, зупиниться. У продовження цієї думки також треба сказати, що місто має кілька безкоштовних парковок на півтори сотні машин: уздовж по Сечені (аж до колишнього радіозаводу) навпроти ЗОШ № 4 і української гімназії (відповідно на вул. Б. Хмельницького та В. Стефаника). Отже, неправі ті, хто пускає безпідставні слухи, мовляв, місто незаконно захопило усі вільні для платних автостоянок місця. Є, як бачимо, чимало квадратури для тих, хто з низки причин не має змогу чи не хоче "стояти" за гроші. Хоча не є секретом, що місто використовує будь-яку можливість, аби на дивідендах, в тому числі від парковок, поповнити фінансовий гаманець і мати вигоду, хосен.

Спокійно можуть спати підприємці, які торгують на ринках або ведуть бізнес у центрі міста. Вони матимуть право безкоштовного заїзду – щоправда, за 15 хв. повинні упоратися зі своїми комерційними завданнями, тобто вивантажити товар. Інакше – загальне правило також і для них. Принагідно зазначимо: дивує у цьому аспекті інше, адже жоден із чотирьох власників ринків Берегова не облаштував дотепер платну автостоянку. А потреба, як бачимо, існувала. На це також звернув увагу голова міськради. Між іншим, влада спільно з підприємцем-засновником "Роял Паркінгу" Ю. Катковим зробили гарний жест для певної категорії "колісних" громадян, найперше мешканців довколишніх будинків, працівників Закарпатського угорського інституту, інших установ і структур, що діють у зоні платного в‘їзду та паркування. Зокрема, вони матимуть право безкоштовного проїзду до дворів, але паркуванню на орендованих територіях – зась. Вимога – пред‘явлення підтверджуючого документа. Передбачені також безкоштовні місця для стоянки людей із фізичними вадами, спецтранспорту (Берегівські відділи Нацполіції, УСБУ, ДСНС, ДМСУ, місцевої прокуратури, швидкої меддопомоги, комунальних служб – усього 25 автомашин). Звісно, "зелене" світло горітиме для інших екстрених служб – рампа для них підніматиметься на перший поклик.

Що про майданчики для платного паркування транспортних засобів кажуть берегівчани, гості міста? Їхня думка вельми цікава. Майже всі в один голос за наведення порядку (Імре Дудаш, Володимир Маргітич, Золтан Чундак, Марія Хамзіна, Тіберій Балла, Віктор Гопак (на фото), Володимир Мушка, Юрій Свалявчик (див. світлину), Габор Товт, Кароль Глогер, Микола Софілканич, Людвиг Певсе, Василь Куртяк, Іван Мельник), вони дали великі плюси ідеї, тим паче, що у області ми запровадили цю новацію одними з перших. Міськраду огульно ніхто не критикував, однак кожен свою точку зору аргументував, вмотивовував і давав роз’яснення та обґрунтування. Не всі (як берегівчани, так і гості), щоправда, хотілися фотографуватися, дехто тричі перепитав, навіщо та кому потрібна їхні думка, коментар, «соціологія» тощо. Були особи, які спілкуватися не бажали та вважали, що тарифи доцільно переглянути, бо завантаженість платних автомайданчиків низька й інвестор-паркувальник може вилетіти «у трубу», певній категорії земляків ця тема «по барабану», ще хтось вітає такий спосіб заробляння грошей для бюджету тощо. У ході збору інформації й опитування прозвучало й таке, мовляв, хто має 15-30 тисяч євро для крутої «тачки», для того викласти з власної кишені 15 грн. за одну годину – аніскільки не проблема. Скільки людей – стільки думок. Усі однозначний погляд мати не можуть. Та й не всім усе подобається, не всім догодиш: є такі, що навіть добре діло бачать « у рожевих окулярах» і схильні будь-кого за облаштування паркінгів на хресті розіп’яти.

Довелося спілкуватися також з головним лікарем ЦРЛ Іваном Малешем, який також окреслив паркувальну проблему на території очолюваного ним медичного закладу. Тут вона також загострилася, бо крім того, що більшість охоронців здоров‘я приїжджають на автомобілях і паркуються біля відділень, прохідну також минають пацієнти або ті, що їх відвідують. Інколи такий виникає гамір, що чути на всю округу. На території лікувальної установи авто кладуть хаотично, ребром доріжках, на були випадки, коли шлях перекрили навіть «швидкій», яка везла хворого. Виник скандал, а відтак і думка, що по периметру поліклініки та на території райлікарні (а це понад 8 га) необхідно встановити обмежувальні знаки, інакше ситуація буде ускладнюватися. У міськраді з цією проблемою у ЦРЛ знайомі та з позиції більш досвідчених «навчителів» готові надати посильну допомогу. Розв‘язання цього питання у довгу шухляду відкладати не варто, і чим скоріше водії-приватники знатимуть «своє місце» – тим краще.

Ось така вийшла стаття про паркінгову новацію у прикордонному Берегові. Є передісторія цього питання, є позиція міської влади, взято інтерв’ю від цілої низки берегівчан і викладено їхні думки. Одним словом, показано увесь спектр паркувальної теми.

Павло ПЕТРЕЦЬКИЙ 

 

24 квітня 2018р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*