Що там сьогодні у Берегові на місці старого-нового військового містечка?

Що там сьогодні у Берегові на місці старого-нового військового містечка?
Зараз ця територія – ідеальне місце хіба що для зйомок фільмів жахів.

 

Що говорять з приводу відновлення української військової частини у «столиці» закарпатських угорців

Військова частина в Береговому, яку готується відновлювати Міністерство оборони на Закарпатті, на місці історичного військового містечка, що діяло тут до початку 2000-х, отримала такий піар, якому позаздрить будь-яка інша в Україні.

Причиною цього стали три складові, які вирішили змішати в цій державній «страві»: Закарпаття як регіон, що визнаний відповідними службами нестабільним – у сенсі політики та сепаратизму, угорська нацменшина як основний фактор, що його використовують російські спецслужби для розхитування ситуації в області, та українські військові, чий підрозділ вирішили розгорнути акурат у серці угорської нацменшини – місті Береговому.

УГОРСЬКЕ МЗС: «МИ СТУРБОВАНІ!», УКРАЇНСЬКЕ: «НЕ ТУРБУЙТЕСЬ!»

Заговорили про перспективу відновлення військової частини вперше у лютому цього року. 9 лютого відбулося засідання Берегівської міської ради, де обговорювали розміщення на території колишньої військової частини окремого батальйону 128-ї Закарпатської гірсько-піхотної бригади, яка нині базується в Мукачеві, Ужгороді та Виноградові. Як відомо, раніше в Берегові був розташований 315-й гвардійський механізований ордена Богдана Хмельницького полк. У 2003 році військову частину розформували, а майно передали на баланс міської ради. Більшість будівель нині – в аварійному стані. Крім того, частина землі була продана приватним власникам.

Уже в березні після перших слухань у Берегівській міськраді ситуацію почали розкручувати в публічному просторі.

Спочатку Петер Сіярто, міністр МЗС Угорщини висловлював своє ставлення до проблеми (угорці відновлення цієї частини в Береговому бачать, чомусь, однозначно як свою проблему). Отож, Петера Сіярто турбує, що «українська армія має намір розмістити батальйон чисельністю близько 800 осіб у місті з найвищою часткою угорців серед населення, і пояснення Міноборони України, що цей крок необхідний через загрози територіальній цілісності країни, ще більше турбує. «Це означає, що вони вважають угорську національну спільноту загрозою Києву, що є обурливим, і саме тому Угорщина категорично відкидає це», – сказав Сіярто.

Одразу ж ситуацію прокоментували в українському МЗС – тоді речниця дипломатичного відомства Мар'яна Беца підкреслила, що «у будь-якому разі розміщення тих чи інших батальйонів українських військових на території суверенної держави – це особиста справа цієї суверенної держави і суверенне право цієї держави".

ОЧІЛЬНИК ЗАКАРПАТТЯ: ВІД «ПОПУЛІЗМУ» ДО ПОХВАЛИ

Цікавою була й реакція голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля.

Спочатку Москаль у притаманній йому манері потролив Міноборони. В інтерв'ю центральним ЗМІ Москаль зауважив, що це популістські заяви.

Геннадій Москаль

Геннадій Москаль

«Думаю, Міноборони трошки не оцінило свої фінансові можливості. Прочитавши бюджет міністерства, я не бачу фінансового підґрунтя. Це популістські заяви. А Угорщина в них дуже повірила, не знаючи реальної ситуації, – сказав він. – Скільки Міноборони дає на те, щоб розмістити батальйон 128-ої гірсько-піхотної бригади? Це колишнє військове містечко передали міській раді. Там треба стільки грошей, щоб тільки все знести! Все розбито, розкрадено, рознесено. Якщо мерія дасть добро, то треба розуміти, що це буде довгобуд. Ще один «Широкий лан», тільки на Закарпатті».

Згодом, уже після позитивного голосування в Берегівській міськраді щодо передачі військовим території колишнього містечка для відновлення там частини, Геннадій Москаль похвалив депутатів Берегівської міськради: молодці, мовляв, хоча й угорці:

«28 березня cесія Берегівської міськради одноголосно прийняла рішення про повернення в державну власність колишніх військових містечок для подальшого розташування там військової частини Міноборони України. Хочу підкреслити, що близько 80% депутатського корпусу – етнічні угорці, але жодна людина не проголосувала проти, – заявляє голова ОДА Геннадій Москаль. – Це відповідь усім звинуваченням у «непатріотичній поведінці», які останнім часом лунають із різних сторін на адресу угорців Закарпаття», – сказав він.

ІДЕАЛЬНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ЗЙОМОК ГОРОРІВ

Власне, після усіх цих розмов стало зрозуміло, що відновлення військової частини в «столиці» угорської нацменшини на Закарпатті – таки реальність.

Відтак, кореспонденти Укрінформу поїхали в Берегове, аби на власні очі глянути – що ж там нині на місці майбутнього військового містечка?

Те, що ми побачили, звісно, вразило. По-перше: масштабами самого військового містечка, а по-друге – масштабами його руйнування. Зараз ця територія – ідеальне місце для зйомок горорів. Розвалені казарми та гаражі для військової техніки: вибиті вікна й двері, арматура, що стирчить зі стін, берізки, що поросли на дахах, і бузина й ожина, що «оселились» усередині… Словом, навіть як захотів би, то кращого антуражу для фільму жахів не придумаєш.

Примітно, що не всі будівлі військового містечка поруйновані. В одній із колишніх адмінбудівель частини зараз розмістилися потужності міського водоканалу Берегового. Плац використовує автошкола – поки ми знімаємо й роздивляємось залишки колишньої військової слави Берегового, учні автошколи їздять поміж оранжевих дорожніх конусів під експресивні вислови угорською свого вчителя. Свого часу міська рада віддала частину будівель військового містечка забудовнику – відтак, зараз на території екс-частини – три житлові будинки, з дитячим майданчиком і білизною на балконах.

Трохи далі від них – три п'ятиповерхівки, що зводилися свого часу для офіцерського складу частини. Там теж кипить життя. Ще в частині технічних приміщень – чиїсь гаражі. Тут же біля них із цегли, очевидно – з розібраних стін, будують якісь сарайчики… Святе місце, як то кажуть, пустим не буває – навіть якщо це передмістя Берегового.

ЦІНА ПИТАННЯ – 300 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

Після оглядин зв'язуємося з військовими – кортить розпитати, що ж тут таки буде, і коли та на які гроші. Бо після побаченого схиляюсь до того, аби повірити Геннадію Москалю: тут дешевше зрівняти усе з землею й розпочати нове будівництво, ніж відновлювати старе містечко.

Як розповів нам полковник Олександр Ковальчук, тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділу цивільно-військового співробітництва управління Оперативного командування (ОК) «Захід», згідно з Перспективним планом розгортання Збройних Сил України до 2020 року, в місті Берегове повинен розгортатися окремий гірсько-піхотний батальйон військової частини А1556 чисельністю до 600 чоловік.

«За результатами вивчення стану території та огляду будівель колишнього військового містечка №2 м. Берегове, з'ясовано, що територія містечка, мережі водо-, тепло- та електропостачання та 26 будівель і споруд знаходяться в занедбаному та аварійному стані. Стройовий плац частково зруйнований та використовується для зберігання будівельного сміття.

Потреба в коштах на будівництво нового типового військового містечка з усіма потрібними об'єктами інфраструктури орієнтовно складає до 300 млн грн, а орієнтовна потреба в коштах на відновлення – до 98,5 млн грн».

ВІЙСЬКОВІ НЕ ЛИШЕ ЗАХИЩАЮТЬ, А Й ПОПОВНЮЮТЬ МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ

Звісно, цікавимось у військових про соціально-політичну сторону питання розміщення військової частини в Береговому. Чи справді вважають в ОК «Захід», що присутність військових у Береговому – як у місці проживання етнічної меншини угорців Закарпаття – дасть можливість знизити градус напруги в соціально-політичному житті краю, запобігти провокаціям?

«Військові частини Збройних сил України дислокуються і в м. Ужгород, і в м. Мукачево. Як відомо, це міста, де також мирно проживають етнічні меншини угорців. Якщо ж штучно не створювати проблем на місцях, де їх немає, то і соціально-політичної напруги чи провокацій також не виникне, – каже полковник Ковальчук. – Нагадаємо, що до 2003 року на фондах військового містечка №2, розміщеного за адресою: м. Берегове, вулиця Богдана Хмельницького, 99, був розквартирований особовий склад військової частини А1034 (колишній 315-й мотопіхотний полк). Тому відновлення військової частини не повинно бути дивиною для місцевого населення. Як і очікувалося, думки щодо відновлення військової частини у м. Берегове розділилися: одні депутати Берегівської міської ради з розумінням віднеслись до пропозиції Міністерства оборони та прийняли рішення про те, щоб розглянути питання дислокації у місті батальйону ЗСУ на наступній сесії; інші вважають, що рішення Збройних сил заселитися в місті має політичний підтекст. Зрештою, 28 березня на сесії Берегівської міськради депутати вирішили розпочати процес передачі нерухомого майна по вулиці Хмельницького, 99 з комунальної у державну власність для того, аби розмістити підрозділи Оперативного командування «Захід» та Берегівського об'єднаного міського військового комісаріату без зміни цільового призначення та іншого використання".

У будь-якому випадку, розміщення тих чи інших батальйонів українських військових на території суверенної держави – це особиста справа цієї суверенної держави і суверенне право цієї держави.

Раніше керівник Західного регіонального медіа-центру Міноборони України Олександр Поронюк підкреслив у ЗМІ, що Україна відновлює свою військову інфраструктуру на всій своїй території, в тому числі на Закарпатті – це зміцнення національної безпеки і безпеки кожного громадянина України.

«Раніше ЗСУ мали нараховувати 50 тис., а зараз у нас офіційно 250 тис. особового складу. Зрозуміло, що для такої кількості повинні бути військові містечка, полігони, відповідна інфраструктура. І це стосується не тільки Закарпаття – розвивається «Десна» в Київській області, в Коломиї Івано-Франківської області, на Тернопільщині, Львівщині й т. ін., практично по всій Україні, – повідомив Поронюк. – Я дуже добре пам'ятаю, коли в Береговому стояв 415-й механізований полк 128-ї бригади (на той час – дивізії). І закарпатці добре пам'ятають, як військові допомагали їм під час хуртовин чи повеней, як вони рятували людей. Крім усього, вони істотно поповнювали місцеві бюджети. Бо є податок з фізосіб, є люди, котрі залишають своє грошове утримання у місцевих магазинах, і біля них місцеве населення мало непогані заробітки», – сказав офіцер.

ПРИСУТНІСТЬ ВІЙСЬКОВИХ ЗМІЦНИТЬ ПОЗИЦІЮ СИЛОВИКІВ У РЕГІОНІ

Ну, й звісно, ми поцікавилися в місцевих експертів їхньою думкою про те, який вплив на суспільно-політичну ситуацію в краї матиме розміщення військової частини в Береговому, місці компактного проживання угорської нацменшини, чи варто від цього чекати загострення між сторонами в так званому «угорському питанні» чи навпаки – присутність військових таки зіграє роль фактора стабільності, завдяки якому можна буде запобігти провокаціям.

- Розмов про військову частину, яку відновлюють у Береговому, справді дуже багато, – каже Михайло Шелемба, політолог, доцент кафедри міжнародних студій та телекомунікацій УжНУ. – Власне, зрозуміло, чому – але фактично вона там діяла до 2003 року, пам'ятаю, що нас у шкільні роки туди на екскурсію водили. І нікому в Береговому це не заважало, та й місцевим нині не заважатиме, – каже політолог. – Розмови про цю частину зараз – це питання пропаганди як в Угорщині, так і в Україні, тому про це говоритимуть і надалі.

Якщо дивитися на речі реально – то розмови ці з угорського боку про військову частину на кордоні з Угорщиною – безпідставні, бо ми наразі маємо військову частину в Чопі, яка розміщена реально за 2-3 км від кордону України з Угорщиною. Тому це просто політичні спекуляції. І треба бути готовими, що вони продовжуватимуться – з угорського боку.

Якщо дивитися на речі з точки зору української державницької позиції, нічого поганого в тому, щоби відновити військову частину в Береговому, нема. Якщо вона там функціонуватиме, спокою буде однозначно більше. На Закарпатті останнім часом це затребувано, адже починаючи з осені всю зиму поліція була в посиленому патрулюванні. Присутність військових однозначно зміцнить позицію силовиків у регіоні.

РОЗМОВИ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ – ПОПУЛІСТСЬКІ ТА БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІ

Дмитро Тужанський, політолог, експерт з угорського питання на Закарпатті:

- 99% сьогоднішніх дебатів про відновлення у Береговому військової частини – занадто непрофесійні, популістичні та безвідповідальні. І, на жаль, це закономірно, бо ці дебати збіглися у часі з дуже непростим періодом у відносинах між Києвом і Будапештом. Тому важливо розвивати цю дискусію в предметному руслі та розуміти кілька речей, – каже Тужанський. – По-перше, у випадку з Береговим ідеться про відновлення військової частини, яка діяла тут до 2003 року. Більше того, свого часу, за радянських часів, на території сучасної Берегівщини був навіть військовий аеропорт і розміщувалися стратегічні ракетні війська. Тобто усі ці страшилки про раптову мілітаризацію місцевості – абсурдні.

По-друге, акцентує Тужанський, ще абсурдніше виглядають роздуми про розміщення військової частини у Береговому на тлі якоїсь іншої агресії в Україні, крім російської. Тим паче, що за 20 км від Берегового, у Мукачеві розміщено штаб і основні сили однієї з найбільш потужних бригад ЗСУ – 128 ОГПБР. По-третє, відновлення військової частини – це не питання місяця чи навіть року. Це значно триваліший період, і ключовим моментом у цьому питанні буде не бажання чи його відсутність у місцевої влади або громади, а фінансування. На жаль, чимало об'єктів 128-ї бригади в Ужгороді та Мукачеві потребують суттєвих вливань задля модернізації.

По-четверте, звичайно, присутність військових у Берегові може слугувати певним фактором стабільності на тлі цілеспрямованих антиугорських провокацій, але не варто ні на мить забувати, що правопорядок – це функція поліції, а попередження антидержавних провокацій – завдання СБУ. У першу чергу, саме вони повинні працювати ефективно.

І по-п'яте, потрібно нам усім, насамперед, українській та угорській громаді Закарпаття бути дуже пильними і міркувати критично, бо сьогоднішніми непорозуміннями дуже майстерно користується «третя сторона». Це російські спецслужби та проросійські сили в Україні, які вже втілили кілька реальних провокацій на ґрунті українсько-угорських відносин. Але важливо розуміти, що ці провокації тривають уже 4-й рік, а можливо навіть і довше. Вони починалися з інформаційної війни та примітивних «фейків» у новинах про угорську автономію. Доволі швидко в цих дискусіях ми прийшли від фейків про автономію до мілітарного дискурсу, у якому Закарпаття порівнюється з Донбасом і Кримом. Це те, чого власне і прагне ця «третя сторона», аби під самісіньким кордоном України з ЄС також панував дискурс війни. При чому, насамперед, у наших головах і думках.

А загалом, акцентує експерт, будь-які дискусії про безпеку на Закарпатті повинні бути в контексті українсько-угорського діалогу. Якщо це стосується теми військових – то в контексті модернізації української армії відповідно до стандартів НАТО, спільних навчань (у 2014-му Будапешт запрошував Київ взяти участь у таких навчаннях), співпраці у захисті державного кордону та спільного прикордонного контролю, аби протидіяти незаконній міграції, контрабанді та створенню всіляких «приватних кордонів».

Тетяна Когутич, Укрінформ

Фото: Сергій Гудак

 

28 квітня 2018р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*