Ужгородська художниця-ювілярка про свою творчість у різні пори року

У теплий час вона відвідує пленери, зображає природу Закарпаття та краєвиди міст краю, взимку в майстерні роздумує над релігійною тематикою, а навесні її полотна розквітають натюрмортами...

Сьогодні, 4 травня, у виставковому просторі галереї «Ужгород» відкрилася ювілейна ретроспективна виставка робіт члена Національної спілки художників України Лесі Приймич.

Живопис, що його презентує ювілярка, – це свого роду підсумок кількарічної праці. Тут представлені роботи, виконані в різні періоди – від 2004 року й до нині. «Я не хочу називати це звітом – це те, з чим я хочу познайомити ужгородців, те, чим хочеться поділитися із глядачем», – каже художниця.

На виставці представлені близько півсотні робіт, виконаних у техніці олійного живопису. Умовно експозиція поділена на три розділи: в одній представлені композиції на сакральну тематику, в іншій – квіткові натюрморти, третя презентує пейзажі, написані мисткинею. Як зізнається сама Леся Приймич, у різні пори року вона працює над тим чи іншим жанром – у теплий час відвідує пленери, зображає природу Закарпаття та краєвиди міст краю, взимку в майстерні роздумує над релігійною тематикою, а навесні її полотна розквітають натюрмортами.

Художниця створює площинно-декоративні композиції, працює над фактурністю своїх творів, грає з контрастами. Усі її роботи настільки розмаїті, що якби не манера виконання, можна було б подумати, що створили їх різні автори.

«Я опираюся на контрастні поєднання, щоб підкреслити той чи інший колір. Пленерні роботи легші в кольоровій гамі – пастельні та оптимістичні, а сакральні мають інший колорит, складнішу гаму. До того ж, тут я використовую елементи гуцульських орнаментів», – пояснює мисткиня.