Тамара Климович: Щоб знайти себе в неосяжному світі, треба бачити мету й прагнути її досягти

Тамара Климович: Щоб знайти себе в неосяжному світі, треба бачити мету й прагнути її досягти
У рамках дидактичного проекту «Наші у великому світі» студенти й викладачі підрозділу спілкувалися з випускницею історичного факультету УжНУ 2012 року Тамарою Климович, котра реалізує себе як практичнимй психолог і корекційний педагог.

 

Нещодавно в істориків було започатковано новий формат дидактики – зустрічі з випускниками. Ця ідея носилася у повітрі вже давно. І, звичайно, спорадичні імпрези з участю відомих людей, котрі свого часу навчалися на історичному факультеті, мали і мають місце. Але цьогорічний Тиждень факультету став доброю нагодою поставити цю ідею на регулярну основу. Дидактичний триваючий проект дістав назву «Наші у великому світі». А на першу зустріч завітала випускниця істфаку-2012, практичний психолог та корекційний педагог Тамара Климович.

Тамара Климович

Такі заходи дають змогу виконати одночасно кілька взаємопов’язаних функцій: виховну, профорієнтаційну, соціально-педагогічну тощо. І в цьому сенсі емоційна і цікава розповідь нашої гості сподобалася аудиторії неабияк.

Найвідповідальнішими є перші кроки власного поступу дорогою життя, цілепокладання, бачення мети. Адже на перших порах задається вектор дальшого руху. Почавши зі шкіл рідної Воловеччини, Тамара Климович швидко зрозуміла, що її покликання в іншому – в самодіяльній громадській і волонтерській активності, соціально-педагогічній роботі. Інколи здається, що все це запросто: прийти, поспілкуватися зі своєю «паствою», принести подарунки – і до наступної нагоди. Насправді ж виконання функцій практичного психолога й корекційного педагога серед особливого контингенту дітей і дорослих потребує не тільки терпіння й наполегливості, а й професійного хисту і підготовленості, навіть фізичної та психологічної витривалості.

За короткий час опісля закінчення історичного факультету УжНУ Тамара Климович встигла пройти чималеньку кількість різних навчальних програм, в тому числі й на міжнародному рівні. Зокрема, вона є випускницею XII Всеукраїнської школи прав людини для молодих активістів; завершила тренінгову школу для громадських організацій «Адвокація та діалог з питань політики» (в рамках проекту «Громадянське суспільство: діалог для прогресу»); успішно закінчила курс «Гендерна компетентність: SKILL STAFF–XXI» на базі Гендерного інформаційно-аналітичного центру КРОНА. Дуже стала в пригоді педагогічна освіта, здобута раніше у Бродівському педагогічному коледжі ім. Маркіяна Шашкевича за спеціальністю «Початкове навчання. Англійська мова».

Сама Тамара визнала, що соціально-педагогічна робота з особливим контингентом складна й виснажлива. Тому навіть тривалість робочого дня у таких фахівців скорочена, бо потребує значних психо-емоційних витрат. Але солідна освітня підготовка і здобуття ґрунтовних первинних фахових компетентностей дали змогу швидко включитися в цю нелегку, але водночас захопливу творчу роботу.

Наразі наша гостя має кваліфікацію тренера за програмою підвищення соціальної компетентності молоді «Як стати успішним» в рамках проекту «Молодь для молоді: знай свої права – змінюй життя». Її зусиллями створено молодіжний клуб «СТАРТ», до якого входили вихованці Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей.

Тамара брала участь в реалізації програми «Освіта для ромських дітей» у рамках проекту «Волонтерський рух» від Благодійної організації «Львівська освітня фундація». Вона також є членом громадської організації «Щасливі діти», котра координує зусилля в цій сфері. Для наших сьогоднішніх реалій вкрай важливим став проект «Єдність у різноманітті: подолання стереотипів та конфліктів, налагодження діалогу між молоддю Сходу, Півдня та Заходу». Завдяки накопиченому досвіду нашу гостю неодноразово запрошували до Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти читати лекції на курсах підвищення кваліфікації педагогів області.

Надалі, відчуваючи професійний інтерес до роботи з особливим контингентом, Тамара Климович переорієнтовувалася на корекційну педагогіку. Вона стала учасницею проекту «Stereo-Type» від Всеукраїнської благодійної організації «Радість дитинства». Переїхавши за кордон для підвищення кваліфікації, фахівець була у складі групи, котра реалізовувала річний міжнародний проект від німецької організації ASF в Мальтійському центрі допомоги дітям з психофізичними порушеннями та їх родинам (м. Краків, Польща). Наразі Тамара реалізує міжнародний проект у Фундації АDAPA для осіб з аутизмом та іншими порушеннями (м. Гдиня, Польща).

Врешті, не розповідь Тамари Климович про власну показову кар’єру та про свої успіхи була важливою для нашої студентської аудиторії, хоч це підживлює інтерес саме по собі. Рефреном звучали думки і рекомендації, котрі кожному можуть стати в пригоді надалі.

Важливою передумовою вибудування власної кар’єри за кордоном є знання іноземних мов. Це аксіома. По-друге, невпинне і безперервне навчання і підвищення фахової кваліфікації. Останньої ніколи не буває багато. В Україні, приміром, лише починається цілеспрямована робота з особами, котрі мають аутизм, тоді як в країнах Європи вона ведеться вже давно й успішно. Спочатку Тамара займалася і продовжує займатися в дитячих таборах від благодійного фонду взаємодопомоги та захисту дітей з аутизмом «Погляд». Але останнім часом, після накопичення навичок корекції юного покоління, її зацікавила робота з дорослим контингентом. По-третє, головною мотивацією є власна фахова статусність. Не відкриттям стала констатація: «Той, хто вміє щось робити по-справжньому круто, в Європі дуже добре заробляє». Будь-яка цивілізована країна, не бажаючи втрати фахівців, дбає про гідне винагородження їхньої кваліфікованої праці. По-четверте, соціальна адаптація до умов і ритму життя в європейських країнах, де не припускається необов’язковість, звичайна відбувайлівка робочого часу тощо. По-п’яте, це самостійність і відповідальність, без котрих неможливий успіх в якій-небудь справі у принципі. Усе це в сукупності і дає змогу визначитися з метою своєї самореалізації як особистості і фахівця та знайти правильні й оптимальні шляхи її досягнення.

Насамкінець – та емоційна піднесеність, котра допомагала «диригувати» увагою аудиторії, посприяла тому, що розповідь досягла своєї мети й багатьох змусила замислитися над баченням власного майбутнього. Такі зустрічі продовжуватимемо й надалі.

Сергій Ганус, старший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії УжНУ

 

21 травня 2018р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*