Геннадій Москаль — у ТОПі найнестандартніших керівників регіонів України

Геннадій Москаль — у ТОПі найнестандартніших керівників регіонів України
Ще від радянських часів ми уявляємо людину при владі стереотипно: піджак, краватка, пересипана канцеляризмами мова, передбачувані рішення... Але останніми роками все частіше доводиться бачити чиновників та керівників, які здатні ці стереотипи ламати. Щоправда, результати "ламання" бувають різні... Комусь це подобається, комусь ні. Але про них усі говорять.

 

Геннадій Москаль, голова Закарпатскої ОДА, автор розпорядження про заборону продажу спиртного в селах на лінії зіткнення на Луганщині, також двигун креативної декомунізації на Закарпатті.

Профіль героя. Народився 11 грудня 1950 року в селі Задубрівка, Чернівеччина. Батько –татарин Геннадій Гайфулін, мати – Степанія Москаль. У 1970 закінчив Чернівецький технікум залізничного транспорту, після демобілізації навчався у Львівській спецшколі міліції, а з 1975 почав працювати в органах внутрішніх справ. За цей час Геннадій Москаль зробив блискавичну кар'єру від інспектора до заступника міністра внутрішніх справ України, генерала-лейтенанта міліції.

З 1995-го по жовтень 1997 р. обіймав посаду начальника управління МВСУ в Закарпатській області. У червні 2001 р. був призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації.

У 2014-му очолив Луганську військово-цивільну адміністрацію. У 2015 р. знову призначений головою Закарпатської ОДА, якою керує й понині.

Одружений. Має доньку та онуків.

Скандали, заяви, незвичні рішення

1. Перебуваючи на посаді керівника Луганської військово-цивільної адміністрації, заборонив продаж спиртних напоїв у населених пунктах на лінії бойового зіткнення. “Заборона покликана убезпечити мирних мешканців та військовослужбовців від випадків травматизму та загибелі в стані алкогольного сп'яніння", – наголошувалось у повідомленні прес-служби Москаля. Зокрема, продаж спиртних напоїв було заборонено у Станиці Луганській, Щасті, Кримському, Трьохізбенці, Новотошківці і т.д. (всього 21 населений пункт). До цього Москаль видавав схоже розпорядження – про заборону продажу спиртних напоїв військовим.

2. Провів креативну декомунізацію на Закарпатті. За його ініціативи в передмісті Ужгорода – селі Минай – площу Жовтневу перейменували на честь зірки поп-арту українського походження Енді Воргола. У селі Калини на Тячівщині замість вулиці Леніна з'явилася вулиця Леннона – Джона, лідера ліверпульської четвірки “The Beatles”.

Це відбувалося ще у 2016-му за активної підтримки місцевих жителів. А от уже в 2017-му, коли до суті декомунізації Москаль додав власну неприязнь до клану Балог і вирішив “насильно” (написав відповідне розпорядження) перейменувати дві вулиці в Мукачеві на честь Степана Бандери та Романа Шухевича – справа зайшла в тупик. В прямому й переносному сенсі слова. Спочатку Москаль видав розпорядження про перейменування двох вулиць в Мукачеві, за свої кошти виготовив таблички і зробив фото під час їхнього урочистого закріплення. Але в Мукачівській міськраді це рішення скасували. Зрештою вулиці декомунізували – але назвали на честь діячів греко-католицької церкви, митрополитів Любомира Гузара та Андрея Шептицького. А крім того, в ромському кварталі міста згідно з рішенням цієї ж міськради офіційно з'явився тупик Москаля. Закінчилось це перейменування позовом до суду від голови ОДА про захист честі та гідності.

3. Порадив закарпатцям активніше привертати увагу до ремонту доріг у краї. Так, на початку 2018-го Геннадій Москаль закликав краян робити селфі на фоні розбитих доріг, фотографувати ями та вирви на своїх вулицях і надсилати фото в центральний київський офіс Служби автодоріг. Таким чином, за задумом Москаля, у САД активніше виділятимуть гроші на ремонт закарпатських шляхів. Крім того, Москаль неодноразово заявляв, що центр дає Закарпаттю кошти на ремонт міжнародних трас та доріг державного значення, а на інше область, яка є дотаційною, повинна заробляти сама. Але гроші, які на це закладаються в області з так званого «дорожнього експерименту», забирає Мінфін, лишаючи Закарпаття з носом.

Відтак, під час одного з пікетів у квітні 2018-го (на Міжгірщині, де люди перекрили дорогу, яка не ремонтувалася 30 останніх років і якою нещодавно відмінили курсування рейсових автобусів) Геннадій Москаль, якого люди викликали на пікет як представника влади, відповів, що область цю дорогу ремонтувати не може, позаяк вона знаходиться на балансі САД. Але рішення для селян придумав оригінальне: запропонував оплатити учасникам мітинг у Києві під офісом САД, аби їх почули.

4. Специфічне ставлення до  децентралізації на Закарпатті.

«Не дам розвалити район», – заявив Геннадій Москаль у відповідь на рішення однієї з громад. Для Закарпаття, дотаційного на 76%, а в деяких районах – і на 90%, децентралізація, за його словами, – недозволена розкіш. Відтак спроможним громадам, які пройшли процедури на об’єднання, в ОДА просто не підписують на це документи (як у випадку із скандальною Холмківською ОТГ на Ужгородщині). Загалом на Закарпатті наразі є 5 громад, яким від року й більше не дають документи в ОДА.

На переконання Москаля, «у ОТГ є декілька «мін». Наприклад, кандидати в депутати, які не мають можливості пройти на вибори, потихеньку об’єднують, створюють виборчий округ, так разом із кумами, синами та іншими родичами вони пожиттєво отримають фактично адмінресурс: вчителів, медиків, завклубів, бібліотекарів».

Крім того, на його думку, Закарпаттю загрожує сепаратизм, якщо об’єднуватися почнуть угорські, румунські чи словацькі громади.

5. Критика освітнього закону в зв’язку з так званим «угорським питанням». У Геннадія Москаля щодо освітнього закону чітка й послідовна позиція: угорськомовну меншину не можна вганяти в загальноукраїнські рамки “мовної статті” нового закону, адже представники етноменшини в угорських селах Закарпаття не володіють українською взагалі, й вимагати від них вивчення солов’їної на рівні з усіма – неможливо. Відтак, Москаль пропонував внести у прийнятий Верховною Радою освітній закон одну правку: «дія закону не поширюється на мови країн Євросоюзу» – і залишити угорців у спокої.

6. Москаль відомий критикою медичної реформи, яку впроваджує Уляна Супрун. Його позиція  переросла в особистий конфлікт губернатора з в.о. міністра охорони здоров’я – і зрештою в скандал на всю країну. Під час епідемії кору очільник області закликав МОЗ надіслати на Закарпаття вакцини. А оскільки вони в область так і не надійшли, офіційне Закарпаття попросило Угорщину про гуманітарну допомогу. За якийсь час Уляна Супрун назвала ці вакцини контрабандними. У свою чергу Москаль публічно нецензурно обізвав міністра та назвав її некомпетентною. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман закликав Москаля до публічного вибачення, на що губернатор заявив, що першою має вибачатися Супрун. А згодом видав новий досить неджентльменський перл відносно  очільниці МОЗ, порівнявши реформи в цій галузі з помадою для губ і ще дечимось, що не можна повторити в шляхетному товаристві…

Тетяна Когутич, Укрінформ

 

28 травня 2018р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів