До уваги суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності на Закарпатті!

Протягом останніх семи років спостерігається масштабний відтік валютних коштів за межі України через неповернення їх суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні експортно-імпортних операцій. Так, у структурі задекларованих валютних цінностей прострочена заборгованість за такими операціями збільшилася в 4,2 раза (з 0,5 до 2,1 млрд дол. США), тоді як за результатами проведених перевірок ДФС  станом на 01.04. 2018 вона становить 3,4 млрд дол. США.

Водночас за даними НБУ, наданими Мінекономрозвитку, прострочена заборгованість за експортними та імпортними операціями протягом 2016–2017 років і І кварталу 2018 року збільшилася з 7,6 до 8,7 млрд дол. США. Розбіжності пов’язані з відсутністю належного обміну інформацією між НБУ, уповноваженими банками та ДФС щодо виявлених порушень термінів розрахунків в іноземній валюті та вимог валютного законодавства.

Такі дані видає на-гора Рахункова палата за результатами проведеного аудиту ефективності виконання повноважень державними органами щодо забезпечення контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог валютного законодавства.

Аудитори констатують, що протягом 2016–2017 років і І кварталу 2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Державна фіскальна служба України не забезпечили виконання, на належному рівні, контролю за дотриманням суб’єктами ЗЕД строків розрахунків в іноземній валюті та вимог валютного законодавства; повноти і своєчасності нарахування пені та штрафних санкцій за порушення такого законодавства. При цьому Національний банк України, Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України також не сприяли покращенню дієвості контролю.

Протягом 2016 — 2017 років і І кварталу 2018 року збільшилася на 39 відс. кількість осіб, які здійснюють операції з товарами, проте кількість осіб, які декларують валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України, зменшилася в 1,6 раза. Сума ж задекларованих валютних цінностей в доларовому еквіваленті залишається майже незмінною (10,1 млрд дол. США).

Водночас внаслідок дії до 2017 року мораторію на проведення перевірок суб’єктів господарювання з обсягом доходу до 20 млн грн, ДФС у 2016 році не перевірило 5,6 тис. суб’єктів ЗЕД, яким надійшло більше 10 тис. повідомлень уповноважених банків про порушення ними строків розрахунків в іноземній валюті. При цьому кількість суб’єктів ЗЕД, які перебували у розшуку за період, що перевірявся, збільшилася з 697 до 5 155, або в 7,4 раза.

Протягом вказаного періоду контролюючими органами нараховано 5 млрд 577 млн грн пені та штрафів за порушення зовнішньоекономічної діяльності, тоді як до держбюджету надійшло лише 725,4 млн грн, або 13 відс., при цьому борг за вказаними надходженнями  підвищився до 2,6 млрд грн, або  в 2,8 раза, з урахуванням списаних 628,2 млн грн безнадійного боргу.

Аудит Рахункової палати показав, що нормативно-правова база у сфері контролю за дотриманням суб’єктами ЗЕД вимог валютного законодавства, яка діє в Україні понад 20 років, недосконала та заплутана. Відсутні чіткі формулювання і визначення окремих положень (понад 100 регуляторних нормативно-правових актів) та, іноді, повноваження державних органів, залучених до процесу валютного контролю, що не сприяє забезпеченню якісного контролю за справлянням до державного бюджету пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

На сьогодні розроблено низку законопроектів, спрямованих на забезпечення реалізації єдиної державної валютної політики, зокрема Верховна Рада 21.06.2018 у другому читанні ухвалила законопроект «Про валюту і валютні операції», який підписано Президентом України 04.07.2018. Він має забезпечити перехід України до нової моделі валютного регулювання, яка передбачає вільне проведення валютних операцій на території України та вільний рух валютних коштів при здійсненні цих операцій між резидентами і нерезидентами.

«Враховуючи виявлені аудитом недоліки, одночасне зняття всіх обмежень у сфері ЗЕД може призвести до порушення фінансової стабільності держави, зокрема дестабілізації національної валюти та відтоку валютних коштів. Тому до набрання чинності законом необхідно відпрацювати дієві механізми для упередження державою можливих негативних наслідків у сфері валютного регулювання». — наголосив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Про результати аудиту поінформовано Верховну Раду України. Рішення Рахункової палати надіслано Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України і Державній фіскальній службі України для вжиття відповідних заходів.

Управління інформаційної політики Рахункової палати

  Надіслати другу