Добру освіту й справжній "Студентський смак" гарантує вступникам декан ФСН УжНУ Юрій Остапець

Добру освіту й справжній "Студентський смак" гарантує вступникам декан ФСН УжНУ Юрій Остапець
Багатогранний і цікавий – саме так можна охарактеризувати факультет суспільних наук Ужгородського національного університету.

 

Факультет пропонує своїм вступникам аж сім спеціальностей, з котрих кожен може знайти саме те, що йому до душі, – «Політологія», «Соціологія», «Психологія», «Соціальна робота», «Публічне управління і адміністрування», «Філософія» та «Початкова освіта». Декан ФСНу Юрій Остапець розповів, що саме дві останні спеціальності є новими для факультету. Щоправда, «Публічне управління і адміністрування» відкрили торік, та спеціальність була досить пізно ліцензована й через це не мала великого попиту. «Ця спеціальність бакалаврського рівня є на кафедрі політології та державного управління. Вона пов’язана з управлінськими проблемами, адже в країні відбувається децентралізація, процес утворення об’єднаних територіальних громад, відповідно повністю буде реформуватися система владних відносин у регіонах. Ми готуватимемо тих випускників, які потім зможуть обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад.

Щодо «Початкової освіти», то Юрій Олександрович переконаний: на ринку освітніх послуг ця спеціальність має попит, тож її поява в нашому ВНЗ – очікувана й однозначно позитивна. Здобувши її, молодь зможе працювати у початковій школі (вчителями 1–4-х класів і в групах продовженого дня).

Декотрі спеціальності передбачають поділ за освітніми програмами з третього року навчання. За словами Юрія Олександровича, «раніше факультет міг відкривати ці освітні програми самостійно, потім це право забрали. Тепер вони мають пройти процес ліцензування й акредитації».

Аби абітурієнт не заплутався, повідомляємо: при вступі обираєте лише саму спеціальність. Поділ за освітніми програмами відбуватиметься вже в процесі навчання, й при поданні документів ще нічого обирати не потрібно. «Освітні програми – це те, що буде записано у дипломах випускників. Тобто, до прикладу, окрім того, що в документі писатиме бакалавр соціології, ще буде зазначена й така освітня програма, як «Соціологія економічної діяльності» або «Кризовий менеджмент». Тобто таким чином конкретизується спеціальність соціолога. Раніше це був просто поділ, що відбувався на третьому курсі й ніде не відображався. А тепер буде опція, де це все прописується», – пояснює декан факультету.

Навчаючись на ФСНі, студенти мають можливість продовжити здобуття освітнього-кваліфікаційного рівня «Магістр» у європейських вишах або навчатися у закордонних ВНЗ за програмами обміну студентів. Зокрема, є можливості обміну з Польщею (Слупськ). Однак, за словами Юрія Остапця, часто навчання магістрів платне, а тому не є широкодоступним.

Однією з особливостей факультету є те, що саме тут була реалізована перша в Україні сертифікатна програма «Ромські студії». «Вона вже пройшла першу успішну апробацію, і в червні цього року учасники отримали сертифікати. Програма й надалі функціонуватиме на факультеті, вдосконалюватиметься. Вона безкоштовна й відбувається після основного навчання (тобто з 14-ї години). Тому, якщо будуть охочі, вона продовжуватиме існування й надалі виконуватимуться розвідки у рамках життєдіяльності ромських громад. Вважаю, що це цікаво передусім для студентів психологів, журналістів, політологів. Адже це ті спеціальності, котрі зорієнтовані на роботу з людьми. А сертифікатна програма дає можливість здобути знання про саму ромську громаду не тільки на Закарпатті, а узагалі про історію ромів, їхню культуру, традиції, про табори, що є на Закарпатті. Є виїзди в ці табори, де слухачів знайомлять із побутом ромів, тому це цікаво», – ділиться пан Остапець.

Першу програму опанувало 10 студентів. Закінчуються «Ромські студії» підготовкою індивідуальної роботи, відбувається її публічний захист. Початком студій є листопад-жовтень, заняття за програмою відбуваються раз у тиждень і закінчуються у червні. Таким графік був досі, однак декан ФСНу не виключає того, що можливі деякі зміни.

Яскравою сторінкою життя кожного студента є участь у розважальних закладах свого факультету. Саме вони дають змогу молоді познайомитися між собою, проявити себе й на повну пізнати смак студентського життя. Не випадково традиційне свято ФСНу має саме таку назву – «Студентський смак». Підрозділ був одним із перших, хто започаткував дозвілля, що включає в себе й приготування ароматного боґрачу, спортивні змагання, конкурси художньої самодіяльності та студентської кухні.

«Це одне з тих традиційних свят, яке на факультеті підтримується. Активну участь у ньому беруть студенти. Також кожна спеціальність має свої дні. Все це не відбувається поза межами функціонування факультету, адже треба, щоб майбутні фахівці зі студентської лави знали, коли їх професійне свято. Крім того, є дні першокурсника, дні факультету. ФСН активно впроваджує й різні наукові заходи: в нас відбуваються науково-практичні конференції як на рівні викладацького складу, так і студентські. Є конференції загальні, де беруть участь усі спеціальності», – ділиться Юрій Остапець.

Ну і яке ж навчання без практичної його реалізації? Кожна спеціальність (зазвичай – починаючи з другого року навчання) має свою практику. Це і практика в політичних партіях, в органах державної влади та місцевого самоврядування, у різних соціальних закладах, у силових структурах (зокрема, студенти-психологи мали практику в поліції). Це основні органи, в яких відбувається ознайомлення студентства з їхньою майбутньої професією.

Пізніше випускник має можливість працевлаштуватися в тих же місцях. Основним робочим місцем для здобувачів спеціальності «Початкова освіта» буде, звичайно ж, школа; політологи та випускники «Публічного управління та адміністрування», за словами декана ФСНу, часто знаходять робочі місця в органах державної влади й місцевого самоврядування, йдуть у політичну журналістику. Психологи займаються і приватною практикою, реалізують себе за спеціальністю в школах, на підприємствах, а також у поліції, на митниці. При виборі роботи соціологи дещо схожі з політологами, але, як правило, їх головне призначення – вивчати громадську думку й на основі цього робити певні висновки, прогнози. Тому вони йдуть в експертні центри, аналітичного роду структури, також на підприємства, адже і там потрібні такі фахівці. Соціальні працівники не мають проблем із працевлаштуванням у наявних у нас соціальних закладах.

«Хто хоче хорошу роботу, повинен мати добру освіту й звертати увагу на самоосвіту. Тепер навчальні програми побудовані так, що багато відводиться саме на самостійне вивчення матеріалу», – резюмує Юрій Олександрович і закликає молодь не покладатися лише на аудиторні заняття, адже тоді випускник не стане тим фахівцем, якого захоче бачити в себе серйозний роботодавець.

Катерина Хижня

 

23 липня 2018р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів