Юстиція Закарпаття про правові наслідки нереформування державних ЗМІ до 31 грудня 2018 року

1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних  друкованих засобів масової інформації» (далі по тексту – Закон про реформування), прийнятий  Верховною Радою України 24 грудня 2015 року. Цей закон визначає механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

Варто зазначити, що на день прийняття Закону про реформування в Україні функціонувало більш ніж 550 видань, а по Закарпатській області 40, засновниками та / або учасниками яких були органи влади, в тому числі Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства, відомства та підпорядковані ним органи, а також районні та обласні державні адміністрації, обласні, районні, міські та інші місцеві ради тощо.

Стаття 2 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» визначає етапи роздержавлення друкованих ЗМІ, які будуть відбуватись у такі строки:

- перший – протягом одного року з дня набрання чинності зазначеним законом, тобто з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- другий – протягом наступних двох років, тобто з 01.01.2017 по 31.12.2018.

На другому етапі відбудеться реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, не реформованих на першому етапі.

Завершився другий рік реформи преси, а роздержавитися встигли лише 21 % видань в Україні.

Питання перереєстрації друкованих ЗМІ регулюються Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні.

Закони України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачають, що зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновниками) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог цивільного законодавства України. Ця угода є підставою для подання правонаступником заяви про перереєстрацію. Зазначений договір обов’язково має містити умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості.

Для перереєстрації друкованого ЗМІ до реєструючого органу необхідно подати документи, передбачені пунктами 2.1 та 3.2 вищезгаданого Положення, а саме:

1) заяву про перереєстрацію друкованого ЗМІ;

2) засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;

3) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

4) установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін – фізична особа);

5) довіреність, доручення (якщо заяву та / чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлювальними документами). Зазначені довіреність, доручення, яке видане фізичною особою, посвідчуються нотаріально;

6) копію паспортів засновників – фізичних осіб (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи з відміткою про засвідчення копії (особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії);

7) угода між засновником і правонаступником (у зв'язку зі зміною засновника (співзасновників);

8) копія попереднього свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ.

Реєструючому органу забороняється вимагати від засновника (співзасновників) додаткові документи, не передбачені законом та згаданим Положенням.

Варто зазначити, що Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні містить низку вимог до оформлення заяви

про реєстрацію / перереєстрацію друкованого ЗМІ. Зокрема, вона повинна містити інформацію про:

1) засновника (співзасновників) видання; 1–1) пов’язану особу (осіб);

2) вид видання; 3) назва видання; 4) мова / мови видання; 5) сфера розповсюдження; 6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика); 7) передбачувані періодичність випуску, обсяг (в умовних друкарських аркушах) і формат видання; 8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їхні) банківські реквізити; 9) місцезнаходження редакції.

У заяві також указуються відомості, які вносяться до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, а саме:1) статус видання; 2) вид видання за цільовим призначенням.

Заява подається державною мовою в друкованому вигляді на аркуші формату А4 за підписом засновників (співзасновників) або уповноважених ними осіб (для засновників – юридичних осіб підписи уповноважених осіб засвідчуються печаткою (у разі наявності).

Які ж правові наслідки нереформування ДЗМІ у встановлені строки?

Закон про реформування, як уже зазначалося вище, на роздержавлення відводить три роки: з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року. При цьому протягом зазначеного строку повинні завершитись і перший, і другий етапи реформування. Однак далеко не всі державні та комунальні засоби масової інформації беруть участь у роздержавленні. Трудові колективи деяких з них свідомо вирішили не брати участі в цих процесах, інші – зайняли вичікувальну позицію і не поспішають з перетвореннями. Проте час плине швидко і вже залишилось тільки 4 місяці для роздержавлення тому починають поставати питання про те, а що ж буде з тими ЗМІ, які не вкладуться у відведений законом строк і не завершать реформування до кінця 2018 року?

Процедура реформування є досить довгою і складається з кількох етапів, тому необхідно активізувати редакції, які ще не включилися в цей процес, оскільки відповідно до частини 2 статті 11 Закону неподання засновником (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації, у строк, тобто до 31.12.2018 року, заяви про перереєстрацію відповідного друкованого засобу масової інформації є підставою для визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації недійсним.

Це означає, що з 1 січня 2019 року такі засоби масової інформації фактично припинять своє існування. З іншого боку, варто також застерегти ЗМІ, які пройшли процес перетворення, від зволікання з переоформленням свідоцтв про державну реєстрацію. Відповідно, ми радимо діяти послідовно і розпочинати та завершувати процес переоформлення свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації одразу після реєстрації новоствореного підприємства – правонаступника редакції державного чи комунального ЗМІ.

Маріанна Готра, заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області

  Надіслати другу