Що потрібно знати про найрозкрученіші фести Закарпаття

Що потрібно знати про найрозкрученіші фести Закарпаття
Найперше, що треба запам’ятати: один із життєвих принципів закарпатців — жодного дня без фесту!

 

Щотижня в Закарпатській області проводять як мінімум два такі заходи в різних куточках краю. Переважно вони мають якусь ексклюзивну ідею — присвячені ремеслу, наїдку чи напою, коломийці чи трембіті. Загалом у краї за рік їх проводять понад сотню, уже кілька років складають календар подій наперед, аби оператори могли формувати попит на туристичному ринку країни. Саме на ці вихідні Закарпаття чекає туристів на один із наймасовіших фестів — “Гуцульську бриндзю” у Рахові (цьогоріч фест зі скандальним відтінком — через недавній паводок та зруйновану інфраструктуру місцева влада відмовилася його проводити, а обласна при цьому розпорядилася: провести обов'язково).

Ми поговорили про фестивальний рух на Закарпатті з експертами з регіонального туризму. Цікавилися їхніми думками щодо ТОПових фестів, попросили назвати найкращі заходи, на які варто їхати на Закарпаття з інших регіонів, спитали також, як організаторам шукати родзинки — аби наші фести не видавалися одноманітними.

Отож, якщо ви рудий чи любите пиво, — беріть квитки у вересні в Мукачево, а коли шаленієте від гуцульської культури — вам на “бриндзю” до Рахова у ці вихідні. І ви ще встигаєте взяти квитки!

ВОГОНЬ, ТАТОШ, ВИНО ТА БРИНДЗЯ: ТОП-5 ЗАКАРПАТСЬКИХ ФЕСТІВ

Фестивалі — це не лише джерело доходів для підприємців, організаторів, але й чудова промоція міст і територій. Часто саме вони мотивують туристів їхати в те чи інше місто. Тому над організацією фестивалів треба постійно працювати і права на помилку бути не може, вважає Олександр Коваль, експерт, директор туристичного порталу Турінфоцентр Закарпаття.

 “Fire Life Fest”

“Fire Life Fest”

- Фестивалі для промоції, туристичного розвитку території чи міста — це добре. А ще краще, коли усі цільові групи розуміють, що робиться, для кого їх проводять, хто відповідає за якість і зміст, коли проводити, та головне - досягти результату, - каже Коваль. - Дуже часто, керівники міст і районів думають, що людям потрібні фестивалі - тож давайте фестивалити цілий рік! А в цьому випадку якраз навпаки: коли є кількість, переважно втрачається якість. Відтак, на Закарпатті маємо коло сотні фестів, а коли доводиться назвати унікальні, варті уваги події, то цей список зводиться до десятки. Відтак, за 8 місяців цього року можу відзначити такі фестивалі та святкування - «Червене вино» в місті Мукачево, фестиваль історичної реконструкції «Срібний Татош» в Чинадієвому, фестиваль вогню та шоу “Fire Life Fest” в Ужгороді, ніч у музеях обласного центру та Ужгородська регата.

Максим Адаменко, директор Турінфоцентру Мукачева у своєму персональному ТОПі також називає феєричний фестиваль-шоу вогню “Fire Life Fest”, який щороку на травневі свята проводять в Ужгороді на одній із центральних міських площ.

Срібний Татош

“Срібний Татош”

- Цей фест можна вважати найвидовищнішим на Закарпатті, - каже експерт. - Наступний — “Срібний Татош”, фестиваль середньовічної культури в замку Сент-Міклош. Він цікавий тим, що там ти справді переносишся в інший світ, культуру, відчуваєш дух фестивалю — через бої лицарів, їжу, музику, танці...

“Червене вино”

“Червене вино”

Серед гастрофестів регіону лідери, безперечно, - “Червене вино” у січні в Мукачеві та “Гуцульська бриндзя” на початку вересня в Рахові, ці фести традиційно збирають найбільше туристів, заради них спеціально приїздять з регіонів, заповнені всі готелі в окрузі... Ще я би виділив Мукачівський парад сажотрусів, який пройшов уже втретє цьогоріч у липні — акурат на День народження мукачівського сажотруса Берті-бачія, прижиттєвий пам’ятник якому стоїть у центрі міста. Це людина-символ міста, і його день народження ми зуміли перетворити на справжнє свято. На цей фест їдуть сажотруси з інших країн — Угорщини та Естонії.

“Гуцульська бриндзя”

“Гуцульська бриндзя”

- Важливо відзначити, що область у питанні організації та проведення фестивалів переходить від кількості до якості, - вважає Денис Ман, директор профільного департаменту Закарпатської ОДА. - Якщо говорити про ТОП-5 2018 року, то я б звернув увагу на Ужгородську регату, фестиваль бджолярів у Вучковому біля унікального гейзера, вперше проведений фестиваль "Де бере початок Тиса", ну, і на класичні - "Гуцульська бриндзя" та на "Синевир трембіти кличуть". Регата привертає увагу через формування так званого "закарпатського флоту" у гумористичному дусі. Кількість "суден" щороку росте, вболівальників - так само. Має фестиваль і соціальну складову, оскільки зачіпає питання стану річки, її повноводності та екологічності. Фестиваль бджолярів проводять на місці, де раз на кілька годин у повітря вибиває гарячий гейзер, так що природа сама створює готову атракцію. Традиційно виробники закарпатського меду чекають цього свята. Що ж до “відкриття року”-2018 серед фестивалів Закарпаття і миттєвого потрапляння в ТОП — говоримо про фест "Де бере початок Тиса". Він має цінність одразу для декількох народів: свято проводиться в урочищі «Околи» (Рахівський район). Цьогоріч гості фестивалю, представники країн, через які тече Тиса, посадили біля струмочка, з якого починається ріка Чорна Тиса, п’ять саджанців вічнозеленого хвойного тиса, який і дав назву найбільшій лівій притоці Дунаю. Ну, а щодо останніх двох, то вони — це вже бренд області, і говорити про них можна дуже довго.

НАЙПОПУЛЯРНІШІ - ГАСТРОНОМІЧНІ

- Сьогодні в області сформовано багато команд, що займаються проведенням фестивалів. Традиційно є певні лідери з якості, - каже Олександр Коваль, коментуючи питання щодо найпопулярніших закарпатських фестів.

"Червене вино"

Разом із тим, найбільш розкручені фести на Закарпатті наразі — це “Червене вино”, “Гуцульська бриндзя”, “Божоле” в Ужгороді, словом, однозначно найвідвідуваніші. Тобто, це гастрономічні фести, відзначають Адаменко та Коваль.

Зі свого боку, Денис Ман акцентує у цьому сенсі, що найпопулярніші фести — це найстаріші в краї.

- Традиційність та сталість — ось, напевно, основний секрет успішності будь-кого фестивалю. Саме ці фести - найбільш відвідувані та найпопулярніші. Останні два з мого переліку щодо ТОП-5 є саме такими: щороку їх відвідує найбільша кількість туристів в порівнянні із іншими. Рахівський та Міжгірський райони у вересні та серпні потерпають від нестачі місць для розміщення охочих прийти саме сюди та відпочити. Цього року "Гуцульська бриндзя" буде ще цікавішою, оскільки там передбачається чимало нових акцій, пов'язаних із традиційним закарпатським продуктом — бриндзьою.

НОВАЧКИ, ЯКІ ВДАЛО СТАЛИ В РЯД

- Серед новачків у когорті закарпатських фестів я би відзначив «Закарпатський пряник», що пройшов торік на Миколая в Ужгороді вперше, - каже Коваль. - У принципі, започаткувати новий фест неважко. Але для цього мусить бути унікальна ідея, команда, бажання та місце проведення. А ресурси знайдуться. Потрібно також зважати на період року, адже традиційно є високі та низькі сезони, ну й буває перенасичення подіями. Звичайно, у великому місті легше провести захід, адже є місцеві жителі, які “зроблять” відвідуваність.

"Закарпатський пряник"

Максим Адаменко, серед новачків називає інший фест, мукачівський: Свято рудих, яке вперше провели минулого року, а вдруге воно відбудеться у місті якраз цими вихідними.

- Це соціальний захід, красиве свято — і, до слова, руді дуже фотогенічні. Рудих людей через те, що вони виділяються, у нашому суспільстві зазвичай пригноблюють, дражнять, а це — саме той день, коли їх вивищують, коли навколо бігають фотографи, вручають подарунки — за, наприклад, найдовшу руду косу. У людей такий блиск в очах! Словом, це дуже світле свято, його однозначно варто відвідати, особливо, якщо ви — рудий або руда! - каже Адаменко.

ПРО “РОДЗИНКИ” І КОМФОРТ ГОСТЕЙ

Отож, запровадити новий фест — неважко, кажуть експерти. Важко втримати туриста, зробити так, аби до вас приїхали знову наступного разу. Саме для цього фестам потрібні нові фішки. Як їх напрацьовувати, що для цього треба і де брати ідеї — радять наші експерти.

- Я би пропонував для кожного фестивалю запровадити певний формат — тоді все не буде однаковим, - каже Адаменко. - Найперше, обмежувати перелік страв. От шашлик, бограч — він усюди. А якщо на фестах буде кулінарна спеціалізація, це мотивує туристів їхати саме в цей час і саме туди — бо ти такого більше ніде не спробуєш.

Друге, над чим варто працювати уже, — це зручність сполучення між містами у вечірній час. Адже на Закарпатті вже після 19-ї неможливо дістатися з Ужгорода до Мукачева — і це при тому, що відстані невеликі. Як наслідок - туристи не мають змоги виїхати самотужки з одного міста на фест удруге. Про це мали би дбати організатори. Це також могло б стати додатковим заробітком для турфірм — просто організація трансферу.

"Варишське пиво"

- Приємно відзначити, що останній рік майже усі фести думають, чим зайняти свого відвідувача: є дитячі, є фотозони, тематична сувенірка, працюють фудкорти — це якщо фест не гастрономічний. Я би пропонував ще додати інтерактиву: от у нас незабаром фест “Варишське пиво”, у відвідувачів буде нагода погратися в пивовара, спробувати самим зварити пиво. Так має бути всюди, бо люди хочуть відчути щось на собі. Наприклад, вилізти на дах і спробувати почистити димар та отримати сертифікат сажоструса, каже Адаменко.

- Фестиваль живе людьми, які його творять, організаторами та альтруїстами, які підживлюють постійно вже ніби традиційні заходи, і тому щоразу традиційний фестиваль не дуже схожий на попередній, - каже Денис Ман. - Облдержадміністрація під час проведення нових фестивалів організовує промотури для організаторів туристичних груп у Закарпатську область, самі організатори - майстер-класи, встановлюють рекорди регіонального та національного рівня, запрошують популярних виконавців, аби місцевим мешканцям і гостям було не лише смачно, а й весело та цікаво. Дегустації, традиційні страви та наш колорит у рік "гастрономічного туризму в Україні", яким є 2018-ий (ми на національних туристичних заходах жартуємо, що це рік закарпатського туристичного продукту) - ось наша перевага, і за нею їдуть. Винороби та сировари удосконалюють свою продукцію, працюють над підвищенням сервісу: наприклад, винороби починають відмовлятися від пластикового посуду, і таким чином зберігають властивості свого продукту, - каже Денис Ман.

Разом із тим, чиновник зауважує, що підтримка місцевої влади важлива як для сталості і стабільності, так і для важливості та статусності заходу.

- Ми включаємо заходи до календаря туристичних подій, рекомендованих до відвідування туристами, подаємо інформацію до ЗМІ, туристичних операторів та Асоціації екскурсоводів, - каже Ман. - Відіграє свою роль і така складова, як можливість дістатися до місця проведення заходу. Переважно організатори, якщо фестиваль проводиться не в центральній частині, забезпечують доїзд учасників. Роботи вистачає на кожному рівні, але роль так званих "туристичних" ЗМІ, інформаційних центрів і засобів масової інформації у популяризації куди більша: структурована інформація про всі події у наш час украй важлива, саме тому на нашому сайті http://zaktour.gov.ua є спеціальний календар із подіями, де кожен може обрати для себе той чи інший захід на Закарпатті, - каже Денис Ман.

...КОЛИ ОЧІЛЬНИК ОБЛАСТІ — ГОЛОВНА “ФІШКА”

Розповідаючи про фішки закарпатських фестів, не можна не згадати очільника області, який часом сам виступає такою “фішкою”. Геннадій Москаль відвідує закарпатські фести систематично — майже щотижня, і треба зазначити, що до подій готується. Зокрема, міняє вбрання, відповідно до теми (на циганському фесті — він робить селфі з туристами у циганській червоній сорочці, на фесті коломийок у Воловці — у традиційному верховинському уйоші (піджаку — ред.) в 30-градусну спеку вітає гостей зі сцени), бере безпосередню участь у дійстві - на проводах отар на полонину змагається з очільниками РДА у виготовленні будзу, на “Закарпатській свальбі” женить молодят. За цим усім радо спостерігають туристи й місцеві: фотографують, знімають відео та викладають у мережу. Словом, Москаль на фесті — це окрема атракція.

 

Геннадій Москаль відвідує закарпатські фести

Власне, на одному із таких заходів ми поспілкувалися з очільником області щодо фестивального руху. Ми розмовляли на фестивалі на “Синевир трембіти кличуть” - який започаткував Геннадій Москаль 13 років тому.

 

- Ви бачите, тут сьогодні приїхали люди із різних куточків України, у співвідношенні туристів до місцевих — тут 80% до 20%. Тому чи потрібен фестивальний рух на Закарпатті — цифри говорять самі за себе. Бо що треба туристам? Хліба та видовищ. Із часів римлян це ще ніхто не відміняв. А якщо не буде видовищ, то й хліба не буде: місцеві продавці сувенірів, традиційних наїдків-напитків, оцих усіх чаїв та іншої продукції мають чудову нагоду заробити на таких фестах. А туристи хочуть нових вражень, нових фото для соцмереж, позитивних лайків і перепостів. Так людина відчуватиме, що недарма приїхала на Закарпаття.

- Кажуть, що на фестах із року в рік меншає автентики. От ми зараз із вами на фесті трембітарів — а їх тут лише чотири чоловіки...

- Їх буде більше на Гуцульській бринзді, приходьте, самі побачите. До слова, два роки тому на цьому фесті ми встановили рекорд: найбільша кількість трембітарів грали одночасно, це було зафіксовано в Книзі рекордів України. Тому автентики у нас на Закарпатті достатньо, із цим нема проблем.

- Геннадію Геннадійовичу, ви відвідуєте майже усі фести, вам не набридає, скажіть?

- Неділя, як у кожного громадянина за конституцією, й у мене вихідний. Я маю право витратити його, на що хочу.

- Який ваш улюблений — із тих ста фестів, які за рік проводять на Закарпатті?

- Це реаліті-шоу “Закарпатська свальба”. Я підгледів ідею цього фесту в угорців, але вони вже третій рік його не проводять, бо не можуть знайти реальну пару, яка бажає одружитися в такий спосіб — за традиційним обрядом свого регіону. У нас із цим усе гаразд, тому фестиваль цьогоріч відбудеться втретє. Дві пари ми уже благополучно оженили, одні вже мають дитину, другі — в очікуванні поповнення. Третя пара відібрана, тому в кінці вересня їх теж оженимо.

Геннадій Москаль

Геннадій Москаль

- Чи варто, на вашу думку, проводити фестивалі в такій кількості, зважаючи на те, що у нас — війна на Сході, нестабільна економічна ситуація, соціальні та політичні кризи...

- Так ми їх і проводимо тому, аби люди мало можливість від цього відсторонитися. Фестивальний рух — це підтримка людей у складний період, який переживає країна. Навіть на Луганщині під час мого керівництва ми проводили фестивалі — наприклад, у Станиці Луганській, на самій лінії розмежування, де розбиті снарядами будинки і де “сепари” за 700 метрів. І це дуже позитивно, бо вони, крім обстрілів, там нічого не мали. Тому підтримати фестивальний рух на Закарпатті й розвивати його — це принципова позиція. Після втрати Криму є думка перетворити Закарпаття на туристичну Мекку. З допомогою фестивалів це зробити буде набагато легше.

ЛОЖКА ДЬОГТЮ В БОЧЦІ ФЕСТИВАЛІВ

Утім закарпатські фестивалі — це не тільки радість і заробіток. Як і в будь-якій сфері, тут є свої мінуси. З негативу закарпатських фестів виділяють, насамперед, однаковість наповнення: щоразу ті ж винороби, ті ж сировари, ті ж шашлики-бограч-бриндзя. Це відзначають і туристи, і місцеві. А крім цього є й інші нюанси, зваживши на які, можна покращити ситуацію і таки мати поступ у перетворенні Закарпаття на туристичну Мекку країни.

“Червене вино”

“Червене вино”

- Погано, коли в одному місті чи в сусідніх містах проводиться одразу кілька фестів в один і той же день. Наприклад, в Ужгороді вже два роки поспіль проводять фестиваль колядок якраз у той час, коли в Мукачеві триває “Червене вино”, або ж зараз в Ужгороді 15 вересня буде день міста, в Мукачеві — фест крафтового пива. Такі накладки у графіку “розпорошують” туристів, - каже Адаменко. - Але крім цього є й інші моменти: ось санітарне, так би мовити, питання. Як відвідувач я хочу при вході бачити, де туалети, і хочу, щоб мене не нудило від їх запаху та вигляду.

Важливе й оформлення фестів, на Закарпатті уже три роки як відійшли від смугастих пластикових наметів, виробники місцевої продукції торгують у дерев'яних будиночках, прикрашають їх, — словом, креативлять. Робити те саме варто би підказати усім “шашличникам” — хоча б мангали якісь красиві поставити, зараз же є можливості для цього! Ну, і щодо виробників: вони не завжди добросовісні, це так, і наразі нема механізму для контролю. Наприклад, на фестиваль меду до нас приїжджає пасічник із Полтавщини, він продає свій мед у два з половиною рази дешевше, ніж місцеві виробники (специфіка така, що в Карпатах меду менше, тому він дорожчий). Цей полтавський пасічник може заплатити за місце і матиме виторг, місцевий закарпатський виробник буде “в мінусі”. Так само з виноробами: ніхто не їздив по їхніх підвалах і виноградниках, не перевіряв, чи є у них бочки, реманент, але всі вони мають можливість продавати своє вино.

- Щодо проявів негативу закарпатських фестів, то лідером тут є Ужгород, - вважає Коваль. - Що ми спостерігаємо? Банальні зміни назв заходів, а не змісту. Одне й те саме. Просто нецікаво. Те, що наче проводиться з благородною метою, часто перетворюється на свято шашликів і дешевого пива з самогонкою. Інколи ми спілкуємося з учасниками фестивалів, запитуємо, чи задоволені вони результатом. Переважно ні, адже коли вони приїжджають з інших міст області, то мають витрати на транспорт, проживання, харчування, ну, й 2-3 дні роботи. А коли продають однотипні продукти, товари – виграють лише ті, кого вже знають, кому довіряють. А спитайте себе, скільки разів на місяць ви готові ходити на щотижневі фести, купувати один і той самий шашлик за ресторанними цінами? Отож! Ми маємо розуміти, - акцентує Коваль, - що кожна подія, незалежно від того, де вона проводиться, повинна мати мету, ціль, унікальність.

БЕРІТЬ КВИТКИ НА “ВАРИШСЬКЕ ПИВО”!

Насамкінець ми спитали в експертів поради: на який фест варто приїхати на Закарпаття ще в цьому році.

"Варишське пиво"

- Я би рекомендував цими ж вихідними відвідати Мукачево. Тут проводитимуть свято меду та фестиваль рудих. А вже за два тижні в Мукачево на пивний фестиваль “Варишське пиво” з'їдуться крафтовики Закарпаття та прибуде делегація з Німеччини. Відтак, на другий день фесту плануємо провести День німецької культури, - каже Максим Адаменко.

«Гуцульська бриндзя»

«Гуцульська бриндзя»

А ось Олександр Коваль радить приїхати цими вихідними на фестиваль «Гуцульська бриндзя», який пройде 2-го вересня у місті Рахів.

- Уперше на цьому фестивалі буде проведено дегустацію бринзи, з визначенням найкращих виробників, а також майстер-класи з приготування нових страв із бринзою. Також ключові події вересня — це День Ужгорода -14 – 16 вересня: традиційно приємне поєднання атмосфери старого міста з культурною програмою. І фестиваль «Варишське пиво» в Мукачеві 14 – 16 вересня: величезна кількість сортів пива, що виготовляють крафтові пивовари Закарпаття.

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото Сергія Гудака та надані прес-службою Закарпатської ОДА.

 

31 серпня 2018р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів

Залишити коментар:

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Необхідні поля позначені наступним символом:*