УжНУ. Скарби «Карпатики"

Гортаючи примірник наче новенької книги, не ймеш віри, що йому вже понад 170 років. Папір тоненький, білий, шрифт гарний та чіткий. Єдине що з усім попереднім не в’яжеться – дата. Ловлю себе на думці, що це можливо жарт такий репринт, стилізація, підробка гібридного ХХІ століття. Але ж ні, у відділі «Карпатики» переконують: ось оригінали, справжня скарбниця історії, культури, суспільного та політичного життя краю протягом більш ніж трьох століть. Це журнали, примірники газет, окремих видань за період від 18 століття до сьогодення. Чималою є кількість – більше 12 тисяч видань, які присвячені питанням історії Закарпаття, освіти, культури, мовознавства, літера­турознавства, природничим наукам. Се­ред них - література українською, російсь­кою, чеською, угорською, латинською мовами, але переважно - східнослов’янсь­кими мовами. Публікації є дзеркалом своєї доби, яка ніби оживає перед читачем, перестає бути сухою констатацією «це вже було давно». Наша розмова із завідувачкою відділу Марією Чорній - про наукові скарби, які зберігає в собі «Карпатика».

Пані Марія, коли та як почала оформлюватися колекція  «Карпатики»?

Наш відділ був сформований у 1991 році на базі колишнього спецсховища. Це була цілком закрита книгозбірня, адже там було чимало літератури чехословацького періоду яку, мабуть, за радянських часів не хотіли виставляти напоказ. Маємо велику базу релігійної літератури того часу, яка була в основі  педагогічного виховання. Серед джерел наповнення - фонди учительської гімназії Ужгорода, книги з духовних закладів, бібліотека єпископа А.Бачинського.

Хочу зазначити, що останні 10 років ми плідно співпрацюємо із Науковою бібліотекою ім. В.Стефаника у м. Львів, а це одна з найбільших бібліотек на Західній Україні. Вони видають Енциклопедію західноукраїнської книги, куди входить і Закарпаття, поряд з Буковиною, Прикарпаттям та Галичиною. Вони у захопленні від нашої бібліотеки. Завдячуючи 20-30 рокам ХХ століття, тій просвітницькій діяльності, яка була за період Чехословаччини, нам є чим поділитися. Є такі книги, які можна побачити тільки у нашій колекції.

Мабуть, до відділу часто звертаються в наукових пошуках…

На базі літератури, що представлена тут, було написано чимало дипломних робіт, дисертацій. Звертаються до нас аспіранти, науковці інших країн, зокрема  Польщі, Німеччини, Румунії, Чехії. У нас, до речі, дуже плідна співпраця зі чехами. Після призначення нового консула він одразу прийшов до бібліотеки. Справа в тому, що у нас є багато літератур, пов’язаної з Томашом Гариком Масариком і наші колеги були дуже приємно здивовані, коли вони побачили, що в нас є «живі», справжні книжки, а не електронні варіанти.

Французька газета La Republique за 16 березня 1939 року. Топ новини - німецькі війська окупували Прагу, проголошення незалежності Карпатської України.

Маємо дуже багато періодичних видань 20-30-х років ХХ століття, робимо віртуальні виставки. Наразі готуємо виставку з нагоди 95 річчя з початку виходу журналу для дітей «Пчілка». У нас зберігається близько 100 назв періодичних видань 20-30 років ХХ століття, студенти-журналісти ведуть дослідницьку роботу по цих виданнях. У той час було дуже багато видавництв, зокрема в Ужгороді. Напевно, періодичних видань було більше, ніж зараз.

Дуже багато книг отримуємо як подарунки від родин науковців,  маємо бібліотеку Олени Рудловчак. Багато людей передають літературу, знаючи що вона не пропаде, буде використаною за призначенням.

Які Ваші улюблені видання?

Я особисто люблю читанки букварі, все, що пов’язано з шкільництвом, а також релігійні, історичні, мистецькі видання. Журнал «Пчілка», наприклад, є дуже простим, але, водночас дуже мудрим виданням. 

А літературні смаки наших відвідувачів дуже різняться. Цікаво, що часто математики, фізики цікавляться етнографічними матеріалами, пов’язаними з рідним краєм, читають їх часто більш проникливо, ніж гуманітарії.

Які видання займають особливе місце у вашій книгозбірні?

Насправді їх є чимало і досить складно виділити з них «вибрані». Одними з найстаріших книгами у відділі з історії Закарпаття є книги Іоаникія Базиловича  «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» - «Brevis notitia Fundationis Theodori Koriathovits» латинською мовою у 2-х книгах (6-ти томах) (1799, 1804), праця Іоанна Дулішковича «Исторические черты угрорусских» в 3-х томах (1874).  З пізнішого періоду цінними є праці історика В. Гаджеги, М. Бескида, А. Годинки та інших.

Серед періодичних видань XIX ст. можна назвати «Церковну газету», яку редагував Іван Раковський з 1856 по 1858 рр., що має автограф О. Духновича. Також є журнал Є. Фенцика «Листок» (1885- 1903 рр.). З періодики 20-30-х років ХХ століття важливими є газети «Руська нива» (1920- 1924), «Неділя» (1935-1937 рр.), журнали «Підкарпатська Русь», «Наш рідний край», «Пчілка», «Учитель». «Наша школа», «Карпатський світ», «Зоря- Hajnal» (1941-1944 рр.).

«Церковна газета» з автографом О.Духновича

Серед старих видань зберігається і колекція календарів, місяцесловів, включаючи і перші, які уклав Олександр Духнович - місяцеслови (1867 - 1902) товариства Св. Василія Великого, календарі, видані акціонерним товариством «Уніо» в Ужгороді  (1903-1933), «Руський земледільський календар» (1921). Також гордістю відділу є праці культурно-освітніх діячів краю Ю. Гуци-Венеліна, О. Духновича. А. Волошина, твори В. Гренджі- Донського.

Популярністю серед читачів користуються матеріали, що стосуються діяльності культурно-освітніх товариств «Просвіти», звіти культурних товариств та їхні календарі.

Важливими є й книги музикознавця, фольклориста Ф. Колеси, зокрема „Старинні мелодії українських обрядових пісень на Закарпатті", книги Г. Стрипського, Ф. Тіхого, Ф Потушняка, Ф.Гнатюка.  Вони  не втратили наукової цінності та актуальності й сьогодні.

Звичайно, у відділі є значна кількість художніх творів наших сучасників, що надходять від видавництв, а також в подарунок від авторів. У відділі «Карпатики» працювали з літературою такі закарпатські письменники і поети, як Ю. Керекеш, В. Кухта.  За останній час фонд відділу поповнився колекцією нових видань про населені пункти Закарпатської області. Наразі  переважна більшість цієї літератури надійшла від авторів у подарунок бібліотеці.

Розмову вів Олексій Шафраньош, Інформаційно-видавничий центр УжНУ

  Надіслати другу