Москаль про болісну тему для Закарпаття: Податок на лісові землі вб’є держлісгоспи

Москаль про болісну тему для Закарпаття: Податок на лісові землі вб’є держлісгоспи
Цього тижня голова облдержадміністрації здійснив робочу поїздку до Києва, в ході якої виступив на всеукраїнському з’їзді лісівників з приводу загроз, які несе законочавча новація – податок на лісові землі.

 

– Для Закарпаття це особливо болісна тема, бо ліси – наша основна сировинна база, – вважає Геннадій Москаль. – Лісистість краю є найбільшою в Україні і становить 52% території. 87,1 відсотка зелених насаджень – у підпорядкуванні лісгоспів Держагентства лісових ресурсів України, решта перебуває в постійному користуванні  Мінприроди, Міноборони, Міносвіти та в землях запасу. За останні півстоліття площа лісів області зросла більш як на 10 тисяч гектарів. Торік підприємства лісової галузі Закарпаття отримали 58,4 мільйона гривень  прибутку, з якого сплачено податок на прибуток та дивіденди в розмірі 46,6 млн грн. До зведеного бюджету та єдиного соціального внеску у 2017-му перераховано 371,3  млн грн, суми платежів постійно зростають, хоча за останні два роки в області обсяги заготівлі деревини зменшилися на 20 відсотків.

10 липня цього року Верховна Рада прийняла ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Ним внесені поправки, які передбачають земельний податок на всі лісові землі. Для галузі це, фактично, означає подвійне оподаткування, адже за діючою системою знімається податок на лісові землі як складова рентної плати. Ставки нового податку законом встановлені в розмірі до 5% від вартості нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі й затверджуються місцевими органами самоврядування, тобто сільрадами.

Ми розрахували, що додатковий земельний податок на рік становитиме по Закарпаттю від 16 мільйонів до 801 млн гривень. Однак нічого доброго в цьому немає, адже при ставці всього 0,3% третина лісгоспів стануть збитковими.

Далі – більше. При ставці 1 відсоток 15 із 20-ти будуть нерентабельними, решта працюватимуть на межі. Якщо ж установити максимальну ставку в 5%, тоді збитки по ЗОУЛМГ становитимуть 285 мільйонів гривень, а всі лісогосподарські підприємства збанкрутують. Така ситуація змусить ЛГ йти на дуже непопулярні кроки – піднімати відпускні ціни на дрова та ділову деревину. А це вдарить, у першу чергу, по населенню та бюджетній сфері, адже більшість гірських населених пунктів не газифіковані і третина лісопродукції – це дрова.

Хочу нагадати, що ми не експортуємо круглу необроблену деревину, вся вона реалізується на внутрішньому ринку. Підняття ціни в півтора-два рази на ділову деревину внутрішнім споживачам зробить її абсолютно неконкурентоздатною і призведе до обвалу ринку, зупинки переробної галузі і, відповідно, держлісгоспів.

Окрім того, Геннадій Москаль окреслив основні проблемні питання лісового господарства Закарпаття й України в цілому. Перше – затвердження Стратегії реформування лісової галузі, яка має зберегти державну структуру управління лісовим господарством, не допустивши приватизації ЛГ та передачі їх у концесію. Друге  – це відсутність державного фінансування лісового господарства, яке слід відновити. Бо власних коштів підприємств не вистачає для впровадження природозберігаючих технологій, закупівлі нової сучасної техніки, обладнання, будівництва лісогосподарських доріг. Третє стосується згаданого податкового нововведення. Потрібно внести зміни до ПКУ щодо перегляду та оптимізації оподаткування земельним податком усіх лісових земель. Четверте – слід відновити фінансування витрат за рахунок коштів держбюджету на виплату 25% гірських надбавок до зарплати. Особливо це актуально для лісової галузі Карпатського регіону. П’яте – відрахування від рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів  у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, потрібно  розподілити так: до держбюджету – 20%, до обласного – 80%. Це надасть місцевим органам влади більше фінансових можливостей для ліквідації диспропорцій в розвитку територій. Для цього необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу України. Шосте – потрібні зміни до порядку оподаткування прибутку та дивідендів держлісгоспів. Згідно з діючим Бюджетним кодексом, вони сплачують 18% податку на прибуток та 75% відрахування частини чистого прибутку (тобто дивіденди). Останній слід зменшити до 15 відсотків шляхом внесення змін до ПКУ. Сьоме – відсутність державного фінансування на  утримання об’єктів природно-заповідного фонду на території лісгоспів, де заборонена або обмежена лісогосподарська діяльність. Загальна площа такого фонду на Закарпатті – 182,4 тис. гектарів, або 14% від площі області, в тому числі по ЗОУЛМГ – 10,6%. Враховуючи вимоги чинного природоохоронного законодавства, площа ПЗФ зростатиме, як і витрати на його утримання при одночасному зменшенні обсягів заготівлі деревини і, відповідно, надходжень від її реалізації. Тому слід передбачити державні кошти для компенсації витрат на утримання об’єктів природно-заповідного фонду. Ну, і восьме – це масове всихання деревостанів, а також пошкодження їх хворобами, вітровалами й буреломами. Необхідно спростити процедуру призначення в рубку пошкоджених деревостанів шляхом внесення змін до законодавства, щоб не допустити втрати технічної якості деревини та подальшого зараження суміжних ділянок лісу.

Р.S. На четверговій сесії Закарпатська обласна рада прийняла звернення щодо відміни податку на лісові землі.

moskal.in.ua

 

29 вересня 2018р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів