Ужгородські студенти поспілкувалися зі стратегічними радниками уряду Гройсмана

Ужгородські студенти поспілкувалися зі стратегічними радниками уряду Гройсмана
Напередодні, 30 жовтня, в ректораті УжНУ відбулася зустріч Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Кабінету Міністрів України із студентами та викладачами університету.

 

На зустрічі були присутні голова  Стратегічної  групи, заступник прем’єр-міністра Словаччини (1998-2006, 2010-2012) Іван Міклош, експерт з реформування енергетичного сектору Карел Хірман,  експерт з дерегуляції, покращення бізнес-клімату та земельної реформи Александер Шкурла,  Генеральний консул Словаччини в Ужгороді Мирослав Мойжіта,  президент ГО «Центр стратегічного партнерства» Андрій Крижевський.

Делегація Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Кабінету Міністрів України зустрілася із студентами та викладачами УжНУ

Відкриваючи зустріч, проректор з науково-педагогічних зв’язків та міжнародних зв'язків Мирослава Лендьел зазначила: «Сьогодні ми маємо особливу зустріч, адже нашими гостями є фахівці, експерти, які є авторами «словацького економічного дива», а тепер допомагають українському уряду в проведенні структурних економічних реформ».

Президент «Центру стратегічного партнерства» Андрій Крижевський, що модерував зустріч, наголосив: «Мені надзвичайно приємно представити наших гостей, університет є першою установою, де Стратегічна група радників має зустріч в рамках одноденного візиту на Закарпаття».

Варто зазначити, що Голова  Стратегічної  групи радників  Іван Міклош (1960 р.н.), у 1998-2006  та 1998-2006 роках був заступником прем’єр-міністра Словаччини та посідав пости міністра економіки та міністра фінансів. У 1979–1983 роках він вивчав економіку в Університеті економіки в Братиславі. Після навчання з 1983 по 1987, він був асистентом, а потім старшим асистентом (1987–1990) в Університеті економіки в Братиславі. У 1990 році він став радником віце-прем'єра з економічних реформ. З 1990 по 1991 рік І.Міклош був директором Департаменту економічної та соціальної політики в канцелярії прем'єр-міністра. З 1992 по 1998 рік він був директором економічного мозкового центру M.E.S.A 10. У 1993 році навчався в Лондонській школі економіки у Великій Британії. Івана Міклоша вважають одним із співавторів словацького економічного прориву, суттєвих реформ у країні,  завдяки яким розпочалося значне економічне зростання країни та підвищення життєвого рівня населення.

Розпочинаючи розмову зі студентами Іван Міклош зазначив: «Я працюю в Києві останні 4 роки  і бачу що немає жодної різниці між українцями і словаками у освіті, творчості та креативності, роботоздатності. Але є значна різниця у заробітку, у Словаччині середня зарплата сягає 1000 євро, а в Україні – 300 євро. Головне питання полягає в тому, що слід зробити, щоб цієї різниці не було. У 1992 році Deutche Bank зробив аналітичне дослідження країн СРСР щодо того, які країни мають кращі стартові умови для розвитку. Згідно з результатом, найкращі стартові можливості були в України. Чому ж так не сталося? Тому, що фактично були відсутні серйозні політичні і економічні реформи, відсутня інтеграція України в ЄС та інші євроатлантичні структури. В Україні з 1992 до 2014 року не було зроблено практично жодних реформ. Була створена непрозора олігархічна система, яка душила економіку країни. За останні 4 роки ми бачимо що система міняється у напрямку роботоздатної економіки, яка принесе ріст».

Як зазначив І.Міклош, наразі ріст української економіки становить 3,5 відсотка щороку, це є середній показник у світі, більшість центральноєвропейських держав мають кращі результати економічного росту. Для України дуже важливим є щорічний ріст ВВП в розмірі 6-7% щорічно у довгостроковій перспективі. «У Словаччині ми мали щорічне зростання ВВП у розмірі 10,5%, як результат – ми практично зрівнялися за цим показником із Чехією» - розповів Іван Міклош.

Для досягнення цих показників слід виконати декілька фундаментальних завдань, вважає експерт. Зокрема, важливо досягнути макроекономічної стабілізації, методично виконувати структурні реформи, здійснити дерегуляцію та зменшити вплив ролі держави, дотримуватися принципу верховенства права, сприяти інвестиціям.

«Наразі інвестиції складають 15 % ВВП, потрібно їх збільшити ще на 10 відсотків. Найважливішими є прямі іноземні інвестиції. Коли реформи робляться – інвестиції йдуть в країну. Чому до України вони йдуть повільно – тут є багато питань щодо верховенства права, реформи приватизації, адже в Україні є більше 3500 державних підприємств, які є джерелом безперервної корупції. Вона є величезною проблемою. В цьому напрямку багато що зроблено за останні 4 роки, але треба більше. Подолати корупцію слід трьома шляхами: реальним та невідворотнім покаранням, прозорістю системи та зменшенням простору, можливостей для корупції».

«Зазвичай люди незадоволені перебігом реформ, - наголосив експерт, - люди хочуть щоб вони проводилися швидше і не були болісними. Але можу вам сказати, що успіх уже є. Реформи – це те, що потрібно робити. Ми давно знаємо, як слід їх виконувати. Реформи передусім є політичним викликом. Тому дуже важливо, щоб вони продовжилися після виборів 2019 року. Я очікую для України позитивне майбутнє, якщо реформи будуть йти вперед» - наголосив Іван Міклош.

Відповідаючи на запитання, експерт з дерегуляції, покращення бізнес-клімату та земельної реформи Александер Шкурла та Іван Міклош зазначили, що важливими є рівні умови для всіх у економіці, веденні бізнесу. Створення преференцій, економічних зон вибудовує нерівні умови для ведення бізнесу.

 

Експерт з реформування енергетичного сектору Карел Хірман зазначив: «Системність реформ це питання системності підходу, не тільки зверху, але й на низовому рівні. Люди повинні розуміти, що реформи є і їхньою відповідальністю. Це також стосується системи енергоефективності та енергозбереження. В Словаччині організації власників багатоквартирних будинків почали виникати ще в 1993 році, вони займаються утепленням будинків, їх ремонтом та доглядом. У вас ця система прийшла порівняно нещодавно, у вигляді ОСББ. Але громадянам слід розуміти, що реформи це не далека теорія, це повсякденне життя. Люди повинні спочатку системно знаходити рішення для своїх домів, квартир, контактувати із владою, а не очікувати, що хтось дасть результат».

Олексій Шафраньош, Інформаційно-видавничий центр УжНУ

 

31 жовтня 2018р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів