Чи готове Закарпаття відмовитися від пластику?

Ми вже інформували про те, що депутати Славської ОТГ зробили перший вагомий крок для збереження екології: поліетиленові пакети планують замінити на паперові та тканинні торбинки багаторазового використання. А відділ фінансів ОТГ навіть готує спеціальну програму матеріального заохочення для зразкових суб’єктів господарювання.

Така новація сприятиме не лише поліпшенню екології, але й туристичній привабливості селища, адже воно приймає туристів круглий рік. Досвід – гідний того, аби його переймати, особливо такому регіону, як Закарпаття, що претендує на звання туристичної Мекки України. І особливо з тієї точки зору, що досі в регіоні – жодного сміттєпереробного заводу, а відходи тільки накопичуються й накопичуються... Та чи готові ми до такого кардинального кроку?

40 країн у світі відмовилися від пластику, в тому числі африканські

Статистика вражає: за даними ООН, щохвилини у світі використовується 10 млн пластикових пакетів, які розкладаються століттями; за рік цифра сягає до п’яти трильйонів одиниць! Зараз повністю або частково використання таких пакетів заборонили 44 країни світу. Додамо, що саме пластик складає близько 70% засмічень у світовому океані.

Аби боротися з засиллям сміття, світ поступово відмовляється від пластику. БІльше того, як повідомляє Reuters, влада 40 країн світу заявила про прийняття різних за суворістю заходів щодо захисту навколишнього середовища від поширення поліетиленових пакетів (від величезних штрафів аж до позбавлення волі). У цьому переліку не лише розвинені держави, а й низка африканських: Кенія, Камерун, Гвінея-Бісау, Малі, Танзанія, Уганда, Ефіопія, Мавританія і Малаві.

Повна заборона на використання поліетиленових пакетів діє з 2003 року у Сінгапурі, Бангладеші та ряді штатів Західної Індії. В останніх двох країнах пакети стали причиною засмічення каналізаційного трубопроводу і створили серйозні затоплення, в результаті яких загинуло більше тисячі чоловік.

У деяких країнах діє податок на купівлю кожного пластикового пакета. За ці кошти фінансуються роботи з утилізації і переробки відходів. А Данія ввела податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів ще у 1994 році. В результаті такого нововведення попит на поліетилен у країні знизився на 90%.

5 листопада цього року Європарламент схвалив законопроект, що передбачає обмеження використання одноразових пластикових виробів із 2021 року.

Чи готове Закарпаття до відмови від пластику? 

Оце справді питання – мегаважливе і складне. Зауважимо, що в Україні законопроект, який забороняв виробництво, імпорт і розповсюдження одноразових пластикових пакетів, об'ємом менше 20 літрів і товщиною – менше 0,025 мм, був розроблений у 2012 році. Однак далі законопроекту справа не зрушилася, а тим часом сміття накопичується й накопичується... Я наслідок, маємо й страшну трагедію на сміттєзвалищі біля Львова, і загорання смітників та отруєння повітря, земель, води всюди по державі.

То невже Україна менш цивілізована за африканські держави?

Для Закарпаття проблема актуальна також, враховуючи, що у нас сміттєпереробних заводів немає, а поряд – чотири європейські держави, які періодично за те сміття "луплять" нас штрафами.  Відповідно, цьогоріч була вчинена спроба № 2: депутати Закарпатської облради влітку підготували звернення до Верховної Ради України щодо вирішення на законодавчому рівні  питання заборони продажу поліетиленових пакетів.

З аналогічними проханнями звернулися до влади й інші регіони України. Однак поки ніяких зрушень з боку уряду нема...

Можливо, є сенс запровадити заборону в окремо взятому регіоні? Стати пілотною областю? Втрачати ж нема чого... 

Чи реальна така ініціатива – ми поцікаваилися в спеціалістів. Кандидат біологічних наук, еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук пояснює: «Таке рішення може прийняти або парламент країни і ця заборона буде діяти для усієї країни (наприклад, це нещодавно прийняли в Грузії, а перед тим – у низці африканських країн), або обласна рада для області (в нашому випадку – для всього Закарпаття. – Авт.), або орган місцевого самоврядування для своєї громади (як це зробили у Славському). Таке ж рішення може прийняти і Ужгородська міська рада для Ужгорода. Потрібна лише політична воля. І це – значно простіше, ніж очікувати на законодавство, яке розробляється й приймається протягом кількох років (зокрема пакет нових законів щодо управління відходами крутиться у ВРУ вже другий чи третій рік)».

Про те, що нічого страшного не станеться із абороною пластику, говорять і ужгородці. Перший крок до вирішення проблеми – свідомий підхід самих краян. Ужгородка Ольга Артанюк уже понад рік сортує сміття. Каже: спочатку було дивно, але це справа звички. «Сортувати сміття – не так складно, як спочатку здається. Я елементарно тримаю на балконі коробки для паперу, скла та пластика. Це мінімум зусиль, але вже досить багато. Бо якщо кожен внесе свою лепту – результат приємно дивуватиме. Уже й маму до сортування привчила. Потім усе відношу в пункт прийому – жодних труднощів».

Варто розуміти: скільки б позитивних змін не впроваджувала влада, підтримувати їх перш за все має народ. Особливо що стосується чистоти й охорони природи.

І насамкінець наведемо всього один факт: у природньому середовищі поліетилен розкладається більше двохсот років, а пластик – майже 450 років. В той же час деякі вчені вважають, що пластик лише розпадається на шматочки, які з часом стають меншими.

Uzhgorod.net

Фото з відкритих інтернет-джерел

  Надіслати другу