Лікар-рентгенолог Євген Смик: "При розсіяному склерозі підтвердження діагнозу на ранній стадії є передумовою до кращого прогнозу"

Лікар-рентгенолог Євген Смик: "При розсіяному склерозі підтвердження діагнозу на ранній стадії є передумовою до кращого прогнозу"
Розсіяний склероз входить у трійку найпоширеніших захворювань у світі: на сьогодні більше 2,5 млн людей уражені ним. Зазвичай хвороба починається у віці від 20 до 40 років. Жінки страждають удвічі частіше, ніж чоловіки. Недуга скорочує життя людини в середньому на 5-10 років. За допомогою сучасних технологій розсіяний склероз можна діагностувати на ранньому етапі й значно покращити якість життя хворого. Як саме – говоримо з лікарем-рентгенологом Євгеном Смиком.

 

– Євгене Йосиповичу, все частіше ми чуємо про поширення розсіяного склерозу. В чому причина?

– Найперше – це аутоімунне захворювання. Причини його виникнення достеменно не відомі, є певні фактори ризику, зокрема, генетичний та фактор перенесених вірусних інфекцій. Так, із кожним роком кількість випадків зростає, але це можна пояснити і об’єктивним збільшенням захворюваності, і покращенням діагностики. Якраз завдяки появі високотеслових МР-сканерів і з’явилася можливість підтверджувати розсіяний склероз. Взагалі це той випадок, коли діагноз може поставити тільки МРТ – на відміну від інших патологій, де можемо використати комп’ютерну томографію (КТ) чи рентген. На КТ розсіяний склероз не виявляють узагалі або ж на пізніх стадіях, коли вже й клінічна картина очевидна, й інвалідизація може бути присутня. Тому ми й говоримо про те, що зростання кількості виявлених хворих із даною патологією напряму пов’язане з появою високотеслових МРТ. 

– Проте в цьому є й позитив: чим раніше діагностуємо, тим більші шанси на успішне лікування на ранній стадії? 

– Звичайно, підтвердження діагнозу на ранній стадії та призначення адекватного лікування є передумовою до кращого прогнозу. Фактично захворювання вважається невиліковним, але варто всіх заспокоїти, є чотири варіанти перебігу залежно від співвідношення загострень та ремісій. Прогноз різний і нерідко пацієнт практично здоровий, хоча процес і діагностований (зміни, які ми виявляємо на МРТ у спинному чи головному мозку, залишаються на все життя). Людина може не мати загострень навіть 10 чи 20 років, а на МРТ ми можемо побачити й через 20 років, що епізод був, і варто за собою слідкувати. 

– Наскільки знаю, це хвороба молодого віку…  

– Так, в основному хворіють люди від 20 до 40 років, тобто, пацієнти працездатного віку (80-90 %). Це велика соціальна проблема, бо втрата працездатності в такі молоді роки – це трагедія і для родини, і для суспільства взагалі. Так, бувають випадки, коли розсіяний склероз діагностують і в 9-10 років, і в 60, але вони порівняно поодинокі. Недуга може маскуватися під інші патології, насамперед неврологічні, й до появи МРТ ми потягом тривалого часу не ставили такий діагноз.

– Щоб вчасно виявити, треба вчасно звернутися. Які симптоми мають насторожити?

– Що має насторожити? Слід знати основні клінічні симптоми, особливо якщо йдеться про молоду людину. Перше – це оніміння і слабкість у кінцівці одній, а тим більше в кількох, наприклад, рука, або рука й нога з одного боку. Оніміння може бути тривалим або ж епізодичним, але при цьому може повторюватися впродовж кількох днів чи тижнів, або й не проходити протягом днів і тижнів.

Інший симптом – порушення зору, а саме часткова або повна втрата зору, що характерно – на одне око. Чому? Тому, що велика кількість захворюваності на склероз починається так, тобто, дебютом захворювання є ретробульбарний неврит – запальне ураження зорового нерву. Якщо це особа молодого віку і тут ні з того, ні з сього на фоні повного благополуччя, з’явилося різке погіршення зору на одне око, аж до повної втрати зору (хоча потім під час лікування це минає), це має насторожити.

– Офтальмологи це бачать?

– Так, вони часто й направляють пацієнтів на МРТ на дообстеження з метою виключення чи підтвердження саме такого діагнозу, як розсіяний склероз. Розмитість зображення, контурів предмету, двоїння – це теж офтальмологічний симптом, який має насторожити. Ще один – порушення координації, особливо при ходінні. Менш специфічними є запаморочення, загальна втомлюваність, але ці симптоми притаманні дуже широкому колу захворювань.  

– Чи грає роль потужність МРТ при встановленні даного діагнозу? 

– Так, однозначно: низькотеслове МРТ може взагалі нічого не виявити, а комп’ютерна томографія в даній ситуації буде зайвим кроком. Тому я щиро раджу: при найменшій підозрі на розсіяний склероз краще звернутися до спеціалістів, до МРТ кабінету (можна й без скерування, ми проведемо діагностику і в разі підтвердження діагнозу – проконсультуємо, до кого звертатися), і не відкладати питання в «довгу шухляду». Пам’ятайте: ваше здоров’я справді у ваших руках!

– Євгене Йосиповичу, спасибі за розмову й удачі Вам у роботі!   

uzhgorod.net.ua

 

13 листопада 2018р.
-->

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів