Як в Європі: Закарпаття долучається до процесів smart-спеціалізації

Як в Європі: Закарпаття долучається до процесів smart-спеціалізації
Із трьохденного навчання основним принципам запровадження smart-спеціалізації, яке проходило в м. Брюссель, повернулися співробітники УжНУ: директор Центру кар’єри УжНУ Тетяна Бутурлакіна, керівник НКП РП ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» при УжНУ Таїсія Симочко та координатор процесу smart-спеціалізації в Закарпатській ОДА Валентин Волошин. Під час семінарів експерти ділилися своїм, досвідом про те, як smart-спеціалізація має здійснюватись і як вона реалізовувалась у їхніх країнах. Навчання відбулось за підтримки Спільного науково-дослідного центру Європейської комісії (JRC EC) з метою підготовки кадрів для міжвідомчих національних робочих груп smart-спеціалізації. Очікується, що ці робочі групи будуть керувати процесом розробки стратегій smart-спеціалізації відповідно до принципів ЄС.

 

Застосування цього новітнього підходу визначається як ключовий компонент співпраці в рамках Європейської політики добросусідства щодо можливості використання європейських структурних та інвестиційних фондів. «Стратегічне планування регіонального розвитку відтепер обов’язково міститиме елементи smart-спеціалізації. За ним – майбутнє розвитку регіонів!» – наголосив на засіданні Уряду Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Тож Закарпаття разом з іншими регіонами України  долучається до процесів smart-спеціалізації, які вже діють в країнах Євросоюзу. Цей підхід вже застосовується в 12 країнах, в Україні - у пілотних областях: Запорізькій, Одеській та Харківській. Для впровадження smart-спеціалізації в Закарпатті була створена робоча група, до складу якої входять експерти областей економіки, екології, сільського-господарства, міжнародно-економічні зв’язків, містобудування.

Smart-спеціалізація складається з двох етапів – аналіз та реалізація. Аналіз, як показує досвід європейських країн, триває біля півтора року та містить декілька кроків. Це аналіз всіх даних, офіційних і неофіційних, які повинні бути якісними і перевіреними та  аналіз наукового сектору. Smart-спеціалізація передбачає стимулювання інноваційних підприємств. Це можливість дати життя тому науковому потенціалу, який є в регіоні. А головний потенціал зосереджений в Ужгородському національному університеті. Грамотне введення в область smart-спеціалізації дозволить підвищити шанс того, щоб розробки вчених УжНУ втілювались в життя. Відштовхуючись від того, якими пріоритети в регіоні будуть в майбутньому, потрібно буде визначитись, яких спеціалістів нам бракує і яких треба готувати.

Таїсія Симочко, керівник НКП РП ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» при УжНУ: «Говориться не про те, щоб не підтримувати інші галузі, А про концентрацію зусиль на пріоритезації тих чи інших галузей. Відповідно, ті підприємства, які будуть у пріоритетних галузях, матимуть більше можливостей  отримати державну підтримку чи інших структуральних фондів. Можливо, вони також матимуть більші переваги для отримання грантових коштів. Бо для Європейської комісії, яка виступає одним із основних донорів коштів, які поступають в Україну і в наш регіон безпосередньо грантових надходжень, важливо, щоб у кожному регіоні існувало співрозуміння між владою, бізнесом і наукою, та розуміння їхніх спільних цілей. До того ж, ми не говоримо, що обрані нами зараз пріоритетні напрямки, залишаться такими назавжди. Однією з умов політики smart-спеціалізації є її гнучкість. Ми аналізуємо ситуацію на теперішній час, але разом із тим, намагаємося спроектувати  цю ситуацію на майбутнє. Тож перелік галузей може змінюватися. smart-спеціалізація – це також і постійний аналіз вже в процесі. Запровадження smart-спеціалізації  повинно базуватися на співпраці чотирьох сегментів суспільства по єдиній методиці, затвердженій європейськими партнерами. Процес smart-спеціалізації і вибір пріоритетів для регіону є відкритим. Кожен етап проходить громадське обговорення. Повинен бути максимально публічним».

Тетяна Бутурлакіна, директор Центру кар’єри УжНУ: «Запровадження smart-спеціалізації повинно базуватися на співпраці чотирьох сегментів суспільства (концепт quadro helix - бізнес, наука, влада, громадськість)  по єдиній методиці, затвердженій європейськими партнерами. Одне з ключових місць у впровадженні smart-спеціалізації у нашому регіоні посідає УжНУ. По-перше, наука повинна визначати розвиток інновацій. Інновації пов’язують науку, владу, суспільство і бізнес. Університет визначає технології, темп розвитку, економічні можливості. По-друге, університет займається підготовкою  кадрів. Це той інтелектуальний ресурс, який реалізується в науці і буде займатися розвитком регіону. Це два стратегічні завдання університету у процесіsmart-спеціалізації , які є очевидними вже на цьому етапі. Також експерти наголошували, що весь процес smart-спеціалізації повинен бути настільки доступним і прозорим, щоб кожен, у кого виникнуть запитання щодо правильності тих чи інших рішень, міг легко знайти першоджерела статистичних даних».

Валентин Волошин, координатор процесу smart-спеціалізації в Закарпатській ОДА: «До прикладу, якщо звернутися до сфери медицини. Раніше вважалося, що в Закарпатті існує чимало природніх цілющих ресурсів: мінеральні води,  солі, чисте повітря. Станом на сьогодні, медицина знаходиться на такому рівні, коли ті речі, для яких приїжджали лікуватись на Закарпаття, можна зробити будь-де. Тож не потрібно жити вчорашнім днем. У нас є певне геополітичне положення, яке дає нам перевагу. Тож медицина чи медичний туризм точно повинен з’явитися в пріоритетах регіону. Цей приклад добре ілюструє, наскільки пов’язані наука (бо вийдеш вперед, тільки з відміною науковою базою),бізнес (адже вже зараз існує багато приватних клінік) та влада (яка створить допоможе реалізувати інноваційні проекти професіоналів). У 21-27 Закарпаття буде втілювати Третє покоління методики smart-спеціалізації (RIS3/S3), що є важким завдання, проте потрібним, щоб знаходитись на рівні з країнами Європейського Союзу. До того 1 і 2 покоління, на чому наголошували експерти в Брюсселі, мають неточності. А ми вчитимемося не тільки на позитивному досвіді, а й на негативному».

Ганна Фельцан,

Інформаційно-видавничий центр УжНУ

 

19 грудня 2018р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів