Засніжене старе село в Ужгороді: а ви уявляєте, якби жили в таких будинках?

На території скансену навіть взимку цікаво погуляти.

Спить засніжене, заметене старе село, що розташоване на території Закарпатського обласного музею народної архітектури і побуту.

Іноді, хіба що на вихідних, заглянуть сюди поодинокі туристи, в таку пору, в морози, й не дуже охоче гуляють вузькими вулицями, хоча краєвиди, безперечно, заслуговують на те, аби ними милуватися, зупинятися, замислюватися...

Стара церква чорніє посеред білого-білого снігу, контраст просто вражаючий.

Старий перелаз ще міцний - саме так до сусідів ходили у гості в старовину.

Єдина повноправна господиня, що завжди супроводжує гостей, пухнаста біло-руда кицька з невідомим іменем. Вона весело підбігає на стандартний заклик "киць-киць" і треться об ноги. От, шкода, нема для неї ніяких ласощів...

...Спить старе село. Дерев’яні хати низькі, маленькі, сумні. І мимволі закрадається думка: от якби закинути сучасну цивілізовану людину в таку оселю - чи довго витримала би? Чи знала би, як її обігрівати, латати стріху, прибирати?